КОПІЯ:                                                

    Справа №2а-844/2011р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

               13 травня  2011 року    о       12 годині 00 хвилин   в    м. Полонному,    

             суддя  Полонського районного суду Хмельницької області Дідек М.Б.,

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Полонському районі про визнання бездіяльності протиправною та  про зобов’язання здійснити донарахування  та виплату  підвищення до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

           15 квітня 2011 року  ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог вказала, що вона належить до категорії «Діти війни»та відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Посилаючись на те, що такі виплати їй не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, позивачка просить визнати дії управління пенсійного фонду у Полонському районі протиправними та  зобов’язати здійснити ці нарахування за період з  2008 року по день набрання законної сили постановою суду.

          Перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини суд знаходить наявність достатніх підстав для прийняття судового рішення.

          Судом установлено, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»і відповідно до ст. 6 даного Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії  у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, яка  визначається ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

          Відповідно до даного Закону рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управління пенсійного фонду  України за місцем проживання.

          Доведено, що позивачка перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України у Полонському районі, яке здійснює  нарахування та виплату пенсій.

          Як вбачається із довідки доплата до пенсії позивачці у розмірі, визначеному ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», здійснювалось не в повному обсязі,  а в розмірі встановленому постановою КМУ від 28.05.2000 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що становить 49грн.80 коп.

          Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами відповідач при розрахунку підвищення до пенсії, що передбачене ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язаний був застосовувати мінімальний розмір пенсії за віком, який  на час виникнення спірних правовідносин визнавався лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму і вираховується виходячи із прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, який визначається законами «Про державний бюджет України»на відповідний рік, а не розмір, що встановлено вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України.

          Наявність  у позивача права на призначення їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ст.46).

          З огляду на ці обставини, дії управління пенсійного фонду України у Полонському районі є протиправними, а його доводи про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»не можуть бути взяті до уваги.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Згідно ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

          З урахуванням наведеного заявлені позивачкою вимоги по захисту  прав, свобод та інтересів підлягають частковому задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду, тому відповідача слід зобов’язати здійснити донарахування до пенсії з підвищенням відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі, встановленому ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 15.10.2010 року по 15.04.2011 року.

          Постанова суду приймається в порядку скороченого провадження, тому відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України підлягає до виконання негайно.

            На підставі наведеного та керуючись, ст.ст.2,11, 99,100,162, 183-2, 256 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у  Полонському районі  в частині не нарахування підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі встановленому ст. 28 Закону України «"Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»за період з 15.10.2010 року по 15.04.2011 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Полонському районі Хмельницької області здійснити перерахунок недоплаченої надбавки до пенсії,  з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленому ст.28 Закону України «"Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»,  та провести відповідні виплати ОСОБА_1 за період з 15.10.2010 року по 15.04.2011 року, з урахуванням  виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги через  Полонський районний суд Хмельницької області.   

                            Суддя                                                        підпис                                                   М.Б. Дідек