ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23.05.11 р. Справа № 10/67пн
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 31226834
до відповідача 1: Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 03336670
до відповідача 2: Донецької міської ради, м.Донецьк, ЄДРПОУ 26502957
про визнання права власності
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 – по дов.
від відповідача 1: не з’явився
від відповідача 2: не з’явився
В засіданні суду брали участь:
СУТЬ СПРАВИ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідачів, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк та Донецької міської ради, м.Донецьк про визнання за позивачем права власності на будівлі та споруди, що визначені у інвентаризаційній справі №2/24911, а саме: будівлю офісу (літера А-2), прибудову (літера А1-6), будівлю котельної (літера Б-1), КПП (літера В), огорожу (№5), замощення (І), які розташовані за адресою: м.Донецьк, Куйбишевський район, вул.Хірургічна, 22а.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на набуття у власність спірних об’єктів нерухомості на підставі договору купівлі-продажу від 25.07.2006р., а також на наявність у нього права користування земельною ділянкою, на якій Товариством з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас” самовільно проведено реконструкцію належного на праві власності нерухомого майна, збудовано прибудову до будівлі офісу та КПП, відсутність з його боку будь-яких порушень прав інших осіб.
Відповідач 1 у відзиві №01-3/799 від 05.04.2011р. проти позовних вимог заперечив з огляду на те, що до повноважень Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” віднесено лише проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, внаслідок чого вказана юридична особа не є належним відповідачем по цій справі. Крім того, за твердженням відповідача 1, позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов’язує можливість визнання в судовому порядку права власності на самовільно реконструйоване/збудоване нерухоме майно.
Заявою №01-3/962 від 22.04.2011р. Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” просило розглянути справу №10/67пн без участі свого представника.
Відповідач 2 письмового відзиву по суті спору не надав, у судовому засіданні 05.04.2011р. проти позовних вимог заперечив. Листом №01/15-2430 від 08.04.2011р. та листом без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду 22.05.2011р., відповідач 2 розгляд справи просив здійснити без участі представника Донецької міської ради.
Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого рішення по справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ст.11 вказаного нормативно-правового акту підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ст.655 вказаного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, 25.07.2006р. між Приватним підприємством „Сервіс-90” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу.
За змістом п.1 вказаного договору продавець продав, а покупець купив будівлі загальною площею 919 кв.м, які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Хірургічна, 22а, а саме: будинок офісу площею 911,2 кв.м (літера А-2), будівлю котельної площею 7,8 кв.м (літера Б-1), паркани (№1-4). Продаж цих будівель вчинено за 2373500 грн. 00 коп., в тому числі, ПДВ (п.3 договору від 05.07.2006р.).
Згідно із п.12 укладеного між сторонами правочину право власності на об’єкт купівлі-продажу виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього договору.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Виходячи зі змісту напису, зробленого на другій сторінці вказаного договору, останній посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за №2779.
Згідно із витягом з державного реєстру правочинів №2675809 від 25.07.2006р., укладений 25.07.2006р. між Приватним підприємством „Сервіс-90” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас” договір купівлі-продажу був зареєстрований у вказаному реєстрі 25.07.2006р.
За таких обставин, приймаючи до уваги презумпцію правомірності правочину, суд дійшов висновку, що внаслідок укладання зазначеного договору купівлі-продажу, проведення його державної реєстрації, позивач став законним власником будівель загальною площею 919 кв.м, які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Хірургічна, 22а, а саме: будинку офісу площею 911,2 кв.м (літера А-2), будівлі котельної площею 7,8 кв.м (літера Б-1), парканів (№1-4).
Право власності на придбане за договором від 25.07.2006р. майно було зареєстроване за позивачем, що підтверджується витягом №11414852 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який видано Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”.
За приписами ст.316 Цивільного кодексу України правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом ст.ст.319, 320 вказаного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, зокрема, використовувати його для здійснення підприємницької діяльності, якщо це не суперечить закону.
За висновками суду, набуття позивачем права власності на будинок офісу (літера А-2), будівлю котельної (літера Б-1), паркани (№1-4) згідно із договором купівлі-продажу від 25.07.2006р. відповідає підставам, передбаченим ст.41 Конституції України і ст.ст.316, 319, 320 Цивільного кодексу України, та передбачає наявність у позивача, як власника нерухомого майна, відповідних повноважень щодо володіння, користування та розпорядження своєю власністю, є гарантією права Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзпроінвестдонбас” на проведення реконструкції об’єктів, їх переобладнання та перебудови, будівництва нових об’єктів нерухомості на наданій у користування земельній ділянці.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України „Про планування і забудову територій” замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користування земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2, 17 ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій” дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
За поясненнями позивача, в процесі господарської діяльності без відповідних дозволів на проведення будівельних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас” здійснено реконструкцію, належних на праві власності будівель, які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Хірургічна, 22а, збудовано прибудову до будівлі офісу та КПП.
Вказані будівельні роботи здійснено на підставі договору генпідряду №1-03/10 від 24.03.2010р., який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас” (замовник) та Відкритим акціонерним товариством „Стромацемент” (генпідрядник).
На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем до матеріалів справи надано, зокрема, акти виконаних підрядних робіт, складені за формою КБ-2в, довідки форми КБ-3, платіжні доручення про перерахування на рахунок генпідрядника грошових коштів згідно із договором №1-03/10 від 24.03.2010р.
За результатами технічної інвентаризації Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” складено інвентаризаційну справу №2/24911, в якій відображено конструктивні елементи та технічні характеристики реконструйованого/збудованого позивачем майна.
За змістом вказаного документу по вул.Хірургічній, 22а у м.Донецьку знаходяться наступні об’єкти: будівля офісу (літера А-2), прибудова (літера Аґ-6), будівля котельної (літера Б-1), КПП (літера В), огородження (№5), замощення (І).
При цьому, на схематичному плані земельної ділянки, планах поверхів громадської будівлі, які є додатком до відповідної інвентаризаційної справи, наявні позначки про те, що літери Аґ-6, В збудовано самовільно. Крім того, відповідно до змісту журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку загальна площа літери А-2 змінилася внаслідок встановлення перегородок та покрашення оздоблення стін.
Таким чином, враховуючи приписи ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій”, приймаючи до уваги зміст матеріалів інвентаризаційної справи №2/24911, суд дійшов висновку, що реконструкція/будівництво нерухомості по вул.Хірургічній, 22а у м.Донецьку, проведені Товариством з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас” самочинно.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частинами 1, 2 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Виходячи зі змісту положень ст.376 Цивільного кодексу України, загальне правило ч.2 ст. 376 вказаного Кодексу встановлює, що сам по собі факт здійснення особою самочинного будівництва нерухомого майна не призводить до виникнення у такої особи права власності на це майно, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 5 цієї статті, але виключно за рішенням суду, набуття чинності яким і призводить до виникнення права власності.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.376 вказаного Кодексу право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Одночасно, за приписами ч.5 вказаної статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Тобто, законодавчо передбачена можливість легалізації самочинно збудованого нерухомого майна шляхом визнання права власності на нього в судовому порядку.
При цьому, для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно з’ясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, наявність наданої у користування земельної ділянки, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих/реконструйованих об’єктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання.
Як свідчать матеріали справи, на підставі рішення №38/151 від 14.10.2009р. Донецької міської ради 06.11.2009р. між позивачем та відповідачем 2 був укладений договір оренди земельної ділянки, який того ж дня посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та 18.11.2009р. зареєстровано у Донецькій міській раді за №8/679.
Крім того, 09.12.2009р. було проведено реєстрацію вказаного договору у Донецькій регіональній філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України”, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №040914600081.
За змістом п.п.1, 7 вказаного договору Донецька міська рада передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас” прийняло у строкове (до 14.10.2024р.) платне володіння та користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий №1410137400:00:035:0528) площею 0,52 га, що знаходиться по вул.Хірургічній, 22а у Куйбишевському районі м.Донецька.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що внаслідок укладання договору оренди земельної ділянки від 06.11.2009р. позивач став законним користувачем у розумінні норм ст.ст.116, 124, 126 Земельного кодексу України земельної ділянки по вул.Хірургічній, 22а у Куйбишевському районі м.Донецька.
Одночасно, до матеріалів справи не надано яких-небудь доказів порушення позивачем прав та законних інтересів інших осіб при здійсненні повноважень користувача відповідної земельної ділянки на підставі договору від 06.11.2009р., в тому числі, при проведенні робіт з реконструкції/будівництва.
Зокрема, у матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності звернень Донецької міської ради до позивача, до суду з вимогою щодо знесення самочинного будівництва, усунення припущених порушень прав інших осіб внаслідок здійснення цього будівництва/реконструкції.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності порушень прав інших осіб під час проведення самочинної реконструкції/будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас”.
Крім того, судом враховано, що згідно з наданим до матеріалів справи технічним висновком, який складено Акціонерним товариством закритого типу „Проектно-виробниче підприємство „Донбасреконструкція” (ліцензія серії АВ №513170), виконана прибудова (літера Аґ-6) до адміністративної будівлі (літера А-2) не погіршила несучу здатність її конструкцій.
Конструкції будівлі (літера А-2) з прибудовою (літера Аґ-6), будівля котельної (літера Б-1), КПП (літера В) знаходяться у нормальному стані (І стан), не суперечать санітарним нормам та вимогам протипожежної безпеки, придатні для подальшої експлуатації.
За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи з того, що згідно із ліцензією серії АВ №513170 Акціонерному товариству закритого типу „Проектно-виробниче підприємство „Донбасреконструкція” надано право проводити обстеження та оцінку технічного стану конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж (визначення параметрів, характеристик матеріалів, конструкцій із застосуванням спеціального устаткування, приладів та апаратури на об’єктах і в лабораторіях), несучих та огороджувальних конструкцій будівель та споруд, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил, санітарних та протипожежних умов при реконструкції/будівництві спірних об’єктів.
Заперечення відповідача проти позову з огляду на те, що останній заявлений до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, яке не оспорює право власності позивача, суд до уваги не приймає, враховуючи наступне:
За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.
Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов’язаних з позбавленням володіння.
За висновками суду, виходячи зі змісту ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України, звернення до суду з вимогами про визнання права власності визнано законодавцем як єдиний можливий спосіб узаконення самочинного будівництва. При цьому, у такому випадку рішення суду опосередковує не захист вже наявного у особи права власності, а виступає саме правостворюючим чинником, що випливає із ч.5 ст.11 цього Кодексу, та направлено на захист майнових, охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас”, як особи, що на наданій в оренду земельній ділянці провела реконструкцію належного на праві власності майна.
На час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас” відкрито володіє майном, що є предметом позову по цій справі. Проте, відсутність альтернативної можливості вирішити подальшу долю спірних об’єктів та належним чином оформити правоустановчі документи на належне позивачу майно, заважає вільно володіти, користуватись зазначеними об’єктами нерухомості та унеможливлює розпорядження ними.
Зокрема, як свідчать матеріали справи, 24.02.2011р. позивач звернувся до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” з заявою про оформлення права власності на прибудову (літера Аґ-6), будівлю КПП (літера В), які знаходяться за адресою: м.Донецьк, вул.Хірургічна, 22а.
11.03.2011р. відповідач 1 надав відповідь №05/563 на вказане звернення, у якій зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас” не представлено документів, що підтверджують право власності заявника на відповідні об’єкти нерухомості.
Таким чином, за висновками суду обраний позивачем спосіб захисту своїх прав повністю відповідає положенням ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.
Одночасно, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.
За змістом ст.8 вказаного Закону України до функцій органів державної реєстрації прав віднесено, зокрема, проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у такій реєстрації.
Відповідно п.3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та інших законодавчих актів України” до 1 січня 2012 року державна реєстрація, зокрема, права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації.
Згідно з п.18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/98 від 31.01.2001р. „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що спірні об’єкти реконструйовані/збудовані на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, відсутність будь-яких доказів порушення прав інших осіб, а також враховуючи відповідність нерухомості діючим будівельним, санітарним, протипожежним нормативним правилам, позовні вимоги про визнання права власності на будівлі та споруди, що визначені у інвентаризаційній справі №2/24911, а саме: будівлю офісу (літера А-2), прибудову (літера А1-6), будівлю котельної (літера Б-1), КПП (літера В), огорожу (№5), замощення (І), які розташовані за адресою: м.Донецьк, Куйбишевський район, вул.Хірургічна, 22а, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Виходячи з того, що з боку відповідачів не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас”, м.Донецьк до відповідачів, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк та Донецької міської ради, м.Донецьк задовольнити повністю.
Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас”, м.Донецьк на будівлі та споруди, що визначені у інвентаризаційній справі №2/24911, а саме: будівлю офісу (літера А-2), прибудову (літера А1-6), будівлю котельної (літера Б-1), КПП (літера В), огорожу (№5), замощення (І), які розташовані за адресою: м.Донецьк, Куйбишевський район, вул.Хірургічна, 22а.
У судовому засіданні 23.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Любченко М.О.
Повне рішення складено 30.05.2011р.