ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
31 травня 2011 року справа № 5020-541/2011
Господарський суд міста Севастополя в складі судді Ребристої С.В.
при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта»
(вул. Струтинського,6, оф. 1000, м.Київ, 01014, код ЄДРПОУ 31405839)
до:
відповідача –Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
(АДРЕСА_1, 99055, ідентифікаційний номер фізичної особи-підприємця НОМЕР_1)
про стягнення 38 851 грн. 66 коп.
за участю представників сторін:
позивача –не прибув
відповідача –не прибув
Позивач 11.04.2011р. звернувся до суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача 38 851,66 грн. заборгованості за отриманий товар, з якої: 36101, 08 грн. –сума основного боргу; 1805,05 грн. –штраф, який станом на 20.09.2010р. еквівалентний 174,56 Євро; 367,93 грн. –3% річних; 577,60 грн. інфляційних втрат та понесені судові витрати по справі.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на дистриб`юторський договір №02/08 від 02.08.2010р., видаткові накладні на товар від 11.08.2010р, положення ст.ст.173,193, 230, 231, 232 ГК України, ст. ст. 6,11, 509, 526, 533, 536, 610, ч.1 ст.612, 625-629, 655, 692, 694 ЦК України.
У судовому засіданні 12.05.2011р. представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, але розгляд справи було відкладено з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України, у зв`язку з неявкою відповідача та ненадання суду витребуваних документів.
У судове засідання 31.05.2011р. представник позивача не прибув про причини неявки суд не інформував.
Відповідач у судові засідання по справі не прибув, відзиву на позов та витребуваних судом документів суду не надав, не зважаючи на ті обставини, що судом надавалось відповідачу достатньо часу для реалізації в повному обсязі своїх процесуальних прав як сторони у судовому процесі і він був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань по справі.
За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд
В С Т А Н О В И В:
З матеріалів справи слідує, що між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетта»та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові зобовя`зання на підставі ст. 11 ЦК України.
02.08.2010р. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Дистриб`ютор) було укладено дистриб`юторський договір №02/08 згідно умов якого постачальник зобов`язується продати, поставити та передати у власність дистриб`ютору товар, а дистриб`ютор зобов`язується прийняти та оплатити постачальнику вартість товару. Товаром у цьому договорі виступає продукція торгової марки «Добра Господарочка».
Положеннями розділів 2 та 3 даного договору сторони обумовили строки та умови поставок, а також ціну товарів та умови розрахунків.
Умовами п.3.5-3.8 сторони погодили, що ціни на товар, враховуючи знижки (п.3.4 Договору), затверджуються сторонами у прейскуранті цін (додаток 2 до договору). У випадку зміни ціни на товар постачальник зобов`язується повідомити про це дистриб`ютора не пізніше ніж за 10 (десять) днів до зміни цін. Дистриб`ютор зобов`язаний кожного понеділка, не пізніше 20:00 год, надавати постачальникові звіт про продаж товарів за минулий тиждень за формою, яка наведена у додатку 4 до цього договору. Дистриб`ютор зобов`язаний оплатити вартість кожної партії одержаного товару упродовж 40 календарного дня з моменту отримання партії товару. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (в розмірах та у порядку, дозволеному чинним законодавством України). Днем оплати товару вважається день надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Розрахунки за цим договором проводяться шляхом безготівкових розрахунків за платіжними реквізитами сторін, зазначеними в цьому договорі. У випадку зміни стороною своїх платіжних реквізитів така сторона повинна завчасно повідомити іншу сторону про таку зміну із зазначенням нових платіжних реквізитів.
Умовами розділу 11 договору сторони погодили, що за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
За порушення строків перерахування коштів за отриману партію товару (або строків повернення товару, у випадках передбачених договором) дистриб`ютор сплачує постачальникові штрафні санкції у вигляді штрафу у наступних розмірах:
-1% (один відсоток) від суми, що підлягає сплаті –у випадку прострочення сплати до 7 (семи) календарних днів включно;
-3% (три відсотки) від суми, що підлягає сплаті –у випадку прострочення сплати від 8 (восьми) до 14 (чотирнадцяти) календарних днів;
- у випадку прострочення оплати понад 14 (чотирнадцять) календарних днів постачальник має право повністю або частково відмовитись від своїх зобов`язань за цим договором. Борг дистриб`ютора в розмірі неоплаченої суми накладної збільшується на суму штрафу у розмірі 5 %, фіксується в еквіваленті Євро за офіційним курсом НБУ на 15-й календарний день та підлягає оплаті в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату фактичної оплати боргу.
Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свої зобов”язання за даним договором перед відповідачем, що підтверджується копіями видаткових накладних №Р-00010044 від 11.08.2010р. на суму 17151,07 грн.; №Р-0010045 від 11.08.2010р. на суму 12603,73 грн.; №р-0010046 від 11.08.2010р. на суму 6346,28 грн. .
На час вирішення спору в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором №02/08 від 02.08.2010р. становить 36101 грн. 08 коп.
Документальних доказів сплати суми основного боргу в розмірі 36101 грн. 08 коп. відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Нормами ст.509 ЦК України визначено поняття зобов`язання та підстави його виникнення. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Положеннями ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Умовами договору №02/08 від 02.08.2010р. сторони погодили суму штрафу у розмірі 5 %, яка фіксується в еквіваленті Євро за офіційним курсом НБУ на 15-й календарний день та підлягає оплаті в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату фактичної оплати боргу.
На підставі договору № 02/08 від 02.08.2010р., норм ГК України та ЦК України позивачем нараховано відповідачу штраф в сумі 1805 грн. 05 коп., що станом на 20.09.2010р. за офіційним курсом НБУ становить 174,56 Євро; 367 грн. 93 коп. –3% річних та 577 грн. 60 коп. інфляційних втрат.
Станом на час вирішення спору в суді загальна сума боргу відповідача перед позивачем за поданим позовом становить 38851 грн. 66 коп., доказів її сплати відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень ст.ст.32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані позивачем документальні докази в обгрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати Державного мита в сумі 388 грн. 52 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
Одночасно суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом платіжним дорученням №5059 від 24.03.2011р. сплачено 400 грн. 00 коп. державного мита, що на 11 грн. 48 коп. більше, ніж передбачено Декретом КМУ «Про державне мито», в зв`язку з чим, надмірно сплачене державне мито в розмірі 11 грн. 48 коп. підлягає поверненню позивачу.
У судовому засіданні прийнято повне рішення.
На підставі викладеного, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 47 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 99055, ідентифікаційний номер фізичної особи-підприємця НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в СФ АО «Банк Фінанси та Кредит»в м.Севастополь, МФО НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта»(вул. Струтинського,6, оф. 1000, м.Київ, 01014, код ЄДРПОУ 31405839, п/р 2600230201724 в Голосіївському відділенні №5398 Ощадбанку, МФО 320304, ІПН 314058326104) заборгованість в сумі 36101 грн. 08 коп.; штраф в сумі 1805 грн. 05 коп.; 367 грн. 93 коп. –3% річних; 577 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 388 грн. 52 коп. понесених витрат зі сплати Державного мита таа 236 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бетта»(вул. Струтинського,6, оф. 1000, м.Київ, 01014, код ЄДРПОУ 31405839, п/р 2600230201724 в Голосіївському відділенні №5398 Ощадбанку, МФО 320304, ІПН 314058326104) з Державного бюджету 11 грн. 48 коп. надмірно сплаченого Державного мита. Видати довідку.
4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В. Ребриста