ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.12.2007 | Справа №2-22/16340-2007А |
За позовом ВАТ «Електромашинобудівельний завод «Фірма «Селма» (м.Сімферополь, вул.Генерала Васильєва, 32 «А»)
До відповідачів - ДПІ у м. Сімферополі ( м.Сімферополь, вул. М.Залки 1/9 )
Головного управління Державного казначейства в АРК ( м. Сімферополь,
вул. Севастопольська, 19 )
Про стягнення 340 985 грн.
Суддя ЯковлєвС.В.
За участю секретаря Дулімової В.І.
представники:
Від позивача – Шевченко О.В. – пред-к, дов. від 10.07.2007 р.
Від відповідачів – 1) Юолгіх О.Л. - пред-к, дов. від 09.02.2007 р.
2) Пермінова Н.О. – пред-к, дов. від 07.02.2007 р.
За участю прокурора Кулібаба Є.С. – посвід. № 06009
Сутність спору: ВАТ «Електромашинобудівельний завод «Фірма «Селма» ( далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з державного бюджету бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 340985 грн. Вимоги мотивовані тим, що відповідно до податкової декларації за січень 2005 р. загальна сума ПДВ , задекларованого позивачем до відшкодування з бюджету, склала 340985 грн. Зазначена декларація та усі необхідні документи були надіслані ДПІ у м. Сімферополі ( далі ДПІ) у встановлений законодавством строк. ДПІ 18.03.2005 р. винесла податкове повідомлення-рішення № 0003712301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування у картці особового рахунку позивача на суму 340985 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення було визнано недійсним господарським судом АРК. В порушення положень Закону України «Про податок на додану вартість» зазначена сума ПДВ позивачу не відшкодована.
Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Під час судового засідання, яке відбулось 06.12.2007 р., представник ДПІ надав відзив на позов ( вих. № 19251/9/100 від 06.12.2007 р.), в якому заперечував проти задоволення позовних вимог.
Представник Головного управління Державного казначейства України в АРК під час судового засідання, яке відбулось 06.12.2007 р., надав заперечення на позов , в якому вказав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню .
Відповідно до ст. 60 КАСУ, у судовому засіданні 13.12.2007 р. Прокуратура АРК вступила в процес, надавши суду відповідну заяву (вих. № 05/1-1709 від 13.12.2007 р.).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу , суд
встановив
Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість ДПІ у м. Сімферополь 19.09.97 р., про що йому видано Свідоцтво № 00396729.
Діючи відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», він надіслав до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість з січень 2005 р. , в рядку 21 якої було визначено , що сума ПДВ, яка підлягала відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду складала 340985 грн. Крім того позивачем 18.02.2005 р. наданий розрахунок експортного відшкодування з січень 2005 р. , в якому було визначено, що загальна сума ПДВ, задекларована до відшкодування за результатами звітного місяця була 340985 грн.
Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.
У п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено поняття бюджетного відшкодування , яке є сумою,що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.
Об’єктом оподаткування є , зокрема, операції платників податку з вивезення товарів у митному режимі експорту за межи державного кордону України ( п.п.3.1.3 п.3.1. ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” ).
Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону. Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).
У п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування , подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування , яка відображається у податковій декларації. До зазначеної декларації подається, зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування .
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем виконані всі умови, передбачені п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо отримання з бюджету суми бюджетного відшкодування.
Сторонами подані документи, яки свідчать про те, що ДПІ , діючи відповідно до зазначених вище положень Закону України “Про податок на додану вартість” , 16.03.2005 р. провела позапланову документальну перевірку позивача з питання правильності віднесення ним сум ПДВ в податкові зобов’язання та у податковий кредит згідно з декларацією за січень 2005 р. За результатами зазначеної перевірки був складений акт № 66/23-4/20732066 від 16.03.2005 р. , на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003712301/0 від 18.03.2005 р. , яким суми бюджетного відшкодування по ПДВ за січень 2005 р. були зменшені на 340985 грн. Позивач звернувся до господарського суду АРК с позовом про визнання недійсним зазначеного податкового повідомлення - рішення. Господарським судом АРК 09.08-11.08.2005 р. по справі № 2-15/10724-2005 прийнято рішення , згідно з яким визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0003712301/0 від 18.03.2005 р. Зазначене рішення господарського суду АРК 10.10.2005 р. залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду та набрало законної сили.
У вказаному рішенні судом встановлений факт наявності у позивача від’ємного значення ПДВ за січень 2005 р. , яке виникло у результаті здійснення експортних операцій. Крім того, судами визначено, що у період січень 2005 р. була відсутня сума ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету і яку позивач відповідно до п.11.12. ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” мав право залишити для цільового використання, дані акту ДПІ у м. Сімферополі № 66/23-4/20732066 від 16.03.2005 р. не містили відомостей про заниження або завищення позивачем сум податкових зобов’язаннь по ПДВ у січні 2005р.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи підтверджують додержання позивачем усіх вимог, передбачених ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” , яки передували одержання бюджетного відшкодування, а відповідачами визнаний факт неперерахування першому 340985 грн. суми ПДВ, задекларованої ним до відшкодування за результатами січня 2005 р. , суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню .
Заперечення ДПІ про відсутність вказаної суми на обліку на 75 –у позабюджетному рахунку судом не приймаються до уваги у зв’язку з тим, що матеріали справи свідчать про корегування зазначеного рахунку , що було здійснено на підставі податкового повідомлення-рішення № 0003712301/0 від 18.03.2005 р., яке , як зазначено вище, визнано недійсним.
Під час судового засідання, яке відбулось 13.12..2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.12.2007 р.
Керуючись ст.ст.ч.1 ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Електромашинобудівельний завод «Фірма «Селма» (м.Сімферополь, вул.Генерала Васильєва, 32 «А», ЄДРПОУ 20732066, п/р 26002301321048 у КЦВ ПІБ МФО 324430) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 340985 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Електромашинобудівельний завод «Фірма «Селма» (м.Сімферополь, вул.Генерала Васильєва, 32 «А», ЄДРПОУ 20732066, п/р 26002301321048 у КЦВ ПІБ МФО 324430) 1700грн. судового збору.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.