ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
31 травня 2011 року справа № 5020-534/2011
Господарський суд міста Севастополя в складі судді Ребристої С.В. при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-прогрес», (Фіолентовське шосе, 5а, м.Севастополь, ідентифікаційний код 20738009)
до відповідача –Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, (вул.Луначарського, б.5, м.Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044)
про визнання вартості невід`ємних поліпшень орендованого приміщення в рахунок оплати заборгованості за орендними платежами
За участю представників сторін:
Від позивача –ОСОБА_1., представник, довіреність 27/д від 11.05.2011р.;
Від відповідача –ОСОБА_2, представник, довіреність б/н від 05.01.2011р.;
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-прогрес»звернувся до суду із позовною заявою до відповідача –Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, в якій просить визнати його право на погашення заборгованості відповідачу по орендним платежам в сумі 130466,78 грн. за рахунок коштів в сумі 230053,77 грн., витрачених на капітальний ремонт та часткову реконструкцію орендованого приміщення площею 117,3 кв.м. в будинку №3 по вул. Великій Морській в м.Севастополі.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на положення ст.ст. 768, 776 ЦК України та на договір оренди №43-08 від 22.04.2008р., строк дії якого було погоджено до 2013р. Позивач стверджує, що в період 2008р.-2009р. він здійснив комплекс ремонтних робіт з благоустрою нежилого приміщення (підвалу). Всі ремонтно-відновлювальні роботи призвели до того, що орендоване майно отримало невід`ємні поліпшення вартістю 230053,00 грн.
Позивач також посилається на факт наявності заборгованості за орендними платежами перед відповідачем в розмірі 130466,78 грн., яка склалась в період з 22.04.2008р. по 30.07.2009р. та була стягнута рішенням господарського суду міста Севастополя у справі №5020-6/098 від 20.10.2009р.
Відповідач у письмовому відзиві на позов проти позову заперечує, позовні вимоги не визнає та стверджує, що згідно ч.2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар вправі залишити за собою здійснені ним поліпшення орендованого майна, здійсненні за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.
Якщо орендатор за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов`язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.
Відповідач також стверджує, що позивачем не надано доказів, надання Фондом комунального майна Севастопольської міської ради згоди на проведення ремонтних робіт.
Крім того, пунктом 5.3. договору оренди нерухомого майна №43-8 від 22.04.2008р. передбачено, що поліпшення (в т.ч. і здійснені за згодою орендодавця) не компенсовуються орендодавцем .
У судовому засіданні 12.05.2011р. було оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 31.05.2011р., з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України, у зв`язку з необхідністю витребування у сторін додаткових документів, якими обґрунтовуються їх правові позиції у спорі.
У судовому засіданні 31.05.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 31.05.2011р. підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві на позов та подав суду письмове клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів. Дане клопотання та додані до нього документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Предмет позову –це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.
Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які передбачені законодавством.
Загальні способи захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання передбачені ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
При виборі способу захисту права необхідно враховувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням встановлених законом меж здійснення суб’єктивного права на захист і компетенції суду.
Водночас, підставою позову є факти, які обгрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Отже, можливість звернення до суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів пов’язується згідно приписів як процесуального так і матеріального законів, з порушенням, оспорюванням або невизнанням цих прав іншими особами, неможливістю реалізації позивачем свого права.
Матеріали справи свідчать, що 22.04.2008р. між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-прогрес»було укладено договір оренди нерухомого майна №43-08, а саме: вбудованих нежитлових приміщень, розташованих в підвалі окремо розташованого триповерхового житлового будинку, загальною площею 117,30 кв.м., розташованого за адресою: м.Севастополь, вул. Велика Морська,3.
Згідно розділу 7 даного договору сторони погодили строк його дії до 23.04.2013р.
Зі змісту позову та матеріалів, доданих до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог слідує, що в період з 2008-2009р. позивач здійснив комплекс ремонтних робіт з благоустрію орендованого нежилого приміщення (підвалу). Всі ремонтно-відновлювальні роботи призвели до того, що орендоване майно, за доводами позивача, отримало невід`ємні поліпшення вартістю 230053,00 грн.
Позивач також посилається на факт наявності заборгованості за орендними платежами перед відповідачем в розмірі 130466,78 грн., яка склалась в період з 22.04.2008р. по 30.07.2009р. та була стягнута рішенням господарського суду міста Севастополя у справі №5020-6/098 від 20.10.2009р. (а.с.12-13).
30.09.2009р. позивач –ТОВ «Транс-прогрес»на підставі акту приймання-передачі орендованого майна передало КП СГС «Аррикон»нерухоме майно площею 117,3 кв.м. розташоване в будинку №3 по вул. Великій Морській в м.Севастополі., в якому зафіксовано проведення ремонтних робіт (а.с.47).
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного цивільного законодавства та дослідивши документи, подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог.
Згідно положень ст. 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлене договором або законом.
Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлене договором або законом.
Положеннями п.5.3 договору оренди нерухомого майна №43-08 від 22.04.2008р. укладеного між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-прогрес»встановлено, що: «Все улучшения обьекта аренды, отделимые без вреда обьекту, являются собственностью Арендатора. Стороны согласились, что затраты Арендатора на проведение неотделимых улучшений обьекта аренды, в том числе улучшений, произведенных с согласия Арендодателя, Арендатору не возмещаются. Подписывая договор, Стороны подтверджают, что данное условие соответствует их воле и не нарушает и не ограничивает их прав и законных интересов».
Статтею 184 ГК України визначено особливості укладання господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, примірних і типових договорів. Згідно змісту даної статті сторони самі визначають зміст договору, вибирають контрагентів. Правовою основою договірних зв`язків є акти цивільного законодавства. Але свобода договору полягає в можливості відступу від положень актів цивільного законодавства, якщо імперативність не випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Доказів про недійсність договору №43-08 від 22.04.2008р. сторонами суду не надано.
Положеннями ст. 27 Закону України від 10.04.1992, №2269-ХІІ (зі змінами) «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.
Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов`язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленному законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.
Позивачем не надано суду жодних документальних доказів щодо отримання згоди орендодавця за договором оренди нерухомого майна №43-0822. від 04.2008р. - Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради на здійснення ремонту чи поліпшень орендованого нерухомого майна за даним договором.
Згідно положень ст.ст.32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, позивачем не доведено своїх позовних вимог за обраним способом захисту.
Судові витрати понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду покладаються на позивача.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представників сторін про час виготовлення повного рішення.
На підставі викладеного, ст. 185 ГК України ст. 776 ЦК України, керуючись ст.ст.32, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С.В. Ребриста
Повне рішення складено 03.06.2011р