КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2554/10/2316 Головуючий у 1-й інстанції: Чечот А.А.
Суддя-доповідач: Дурицька О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"12" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого –судді: Дурицької О.М.,
суддів: Аліменка В.О., Федорової Г.Г.,
при секретарі: Леонтовичі М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Черкаської міської ради на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 листопада 2010 року по справі за адміністративним позовом комітету самоорганізації населення № 1 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 2 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 3 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 4 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 6 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 7 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 3 Придніпровського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 4 Придніпровського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 5 Придніпровського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 7 Придніпровського району м. Черкаси до Черкаської міської ради, треті особи: Соснівська районна рада міста Черкаси, Придніпровська районна рада міста Черкаси про визнання протиправними та скасування рішень ,-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2010 року комітет самоорганізації населення № 1 Соснівського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 2 Соснівського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 3 Соснівського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 4 Соснівського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 6 Соснівського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 7 Соснівського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 3 Придніпровського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 4 Придніпровського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 5 Придніпровського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 7 Придніпровського району м. Черкаси (далі –позивачі) звернулися до Соснівського районного суду міста Черкаси із адміністративним позовом до Черкаської міської ради (далі –відповідач), за участю третіх осіб: Соснівської районної ради міста Черкаси та Придніпровської районної ради міста Черкаси, в якому просили визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської міської ради від 16.07.2009 року № 4-1345 «Про надання дозволів на створення органів самоорганізації населення мікрорайонів № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 міста Черкаси»та від 16.07.2009 року № 4-1346 «Про втрату чинності рішень Черкаської міської ради від 05.06.2007 року № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення» та від 10.07.2008 року № 4-505 «Про програму організації та діяльності органів самоорганізації населення м. Черкаси на 2008-2011 роки».
Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 листопада 2010 року позовні вимоги комітету самоорганізації населення № 1 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 2 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 3 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 4 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 6 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 7 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 3 Придніпровського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 4 Придніпровського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 5 Придніпровського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 7 Придніпровського району м. Черкаси, задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Черкаської міської ради від 16.07.2009 року № 4-1345 «Про надання дозволів на створення органів самоорганізації населення мікрорайонів № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 міста Черкаси», від 16.07.2009 року № 4-1346 «Про втрату чинності рішень Черкаської міської ради від 05.06.2007 року № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення»та від 10.07.2008 року № 4-505 «Про програму організації та діяльності органів самоорганізації населення м. Черкаси на 2008-2011 роки».
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачами вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11 січня 2002 року на підставі заяв ініціативних груп учасників конференцій жителів квартальних комітетів та мікрорайонів міста Черкаси про надання дозволу на створення органів самоорганізації населення, Соснівською районною радою міста Черкаси було прийняте рішення № 23/20-3 «Про створення органів самоорганізації населення», яким було надано дозвіл на створення 9 комітетів самоорганізації населення мікрорайонів та 19 квартальних комітетів.
На підставі рішень виконавчого комітету Соснівської районної ради міста Черкаси від 13.02.2002 року № 80 «Про реєстрацію комітетів самоорганізації населення мікрорайонів 1,2,3,4,5,6,7,8,9 Соснівської районної ради»та від 17.06.2002 року № 305 «Про внесення змін до рішення виконкому від 13.02.2002 року № 80 «Про реєстрацію комітетів самоорганізації населення мікрорайонів 1,2,3,4,5,6,7,8,9 Соснівської районної ради», комітети самоорганізації населення Соснівського району міста Черкаси пройшли встановлену законом процедуру їх реєстрації.
В послідуючому, комітети самоорганізації населення Соснівського та Придніпровського районів міста Черкаси, які були створені відповідно Соснівською та Придніпровською районними радами міста Черкаси, набули статусу юридичних осіб, що підтверджується наявними в справі копіями свідоцтв про їх державну реєстрацію та копіями довідок з ЄДРПОУ, виданими Головним управлінням статистики у Черкаській області (а.с. 14-33).
Рішенням Черкаської міської ради від 05.06.2007 року № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення»було продовжено термін повноважень органів самоорганізації населення Соснівського та Придніпровського районів міста Черкаси, з визначенням обов’язку щодо їх подальшого фінансування в межах асигнувань, передбачених у міському бюджеті відповідно до «Програми організації та діяльності органів самоорганізації населення міста Черкаси на 2007-2009 роки».
На виконання вимог статті 140 Конституції України, статей 3,8,9,11,14,16,17,24 Закону України «Про органи самоорганізації населення»та на підставі заяв ініціативних груп про створення органів самоорганізації населення мікрорайонів №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13 міста Черкаси, а також протоколів жителів за місцем проживання, Черкаська міська рада 16 липня 2009 року прийняла рішення № 4-1345 «Про надання дозволів на створення органів самоорганізації населення мікрорайонів №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13 міста Черкаси».
Того ж дня - 16.07.2009 року Черкаська міська рада прийняла рішення № 4-1346 «Про втрату чинності рішень Черкаської міської ради від 05.06.2007 року № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення»та від 10.07.2008 року № 4-505 «Про Програму організації та діяльності органів самоорганізації населення м. Черкаси на 2008-2011 роки».
Даним рішенням Черкаська міська рада визнала такими, що з 01.09.2009 року втратили чинність попередньо прийняті нею рішення від 05.06.2007 року № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення»та від 10.07.2008 року № 4-505 «Про Програму організації та діяльності органів самоорганізації населення м. Черкаси на 2008-2011 роки».
Позивачі не погоджуються з вищевказаними рішеннями відповідача та посилаються на те, що даними рішеннями порушуються права та інтереси жителів Соснівського та Придніпровського районів міста Черкаси, а також комітетів самоорганізації населення цих районів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Згідно із ст. 133 Конституції України райони у містах є складовими елементами системи адміністративно-територіального устрою, у відповідності до якої і повинна будуватися система територіальної організації державної влади в Україні. При цьому, система органів місцевого самоврядування має бути узгоджена із системою адміністративно територіальних одиниць, що визначена безпосередньо в Конституції України. Це беззаперечно має стосуватися міст, територія яких поділяється на адміністративно - територіальні одиниці –райони в містах, де зокрема повинні діяти відповідні органи місцевого самоврядування, які мають створюватися на підставі закону, а не рішеннями відповідних міських рад, оскільки утворення адміністративно-територіальних одиниць (включаючи райони в містах) завжди тягне за собою заснування відповідних органів влади, які наділені повноваженнями здійснювати представницькі функції відповідних територіальних громад.
Отже, у випадку запровадження районного поділу в місті, жителі відповідного району повинні мати право на місцеве самоврядування та на обрання відповідних органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади –жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селищ та міста –самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Такий підхід випливає, зокрема, зі змісту положень частини першої статті 142 Конституції України, згідно з яким територіальні громади районів у містах визнаються суб'єктами права комунальної власності, та абзацом третім пункту 8 «Перехідних положень»Конституції України, за яким районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону.
Відповідно до ст. 46 Конституції України не врегульовані конституційними нормами питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.
Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі по тексту –Закон № 280/97-ВР).
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 статті 41 вказаного Закону, питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад. Обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.
В той же час окремого порядку узгодження обсягу і меж повноважень з районними у місті радами чинним законодавством не встановлено.
Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення - представницьких органів, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, визначається Законом України "Про органи самоорганізації населення" від 11 липня 2001 року № 2625-III.
Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.
Основними завданнями органів самоорганізації населення є:
створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення;
задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.
Згідно ст. 9 Закону України "Про органи самоорганізації населення", дозвіл на створення органу самоорганізації населення надається сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про органи самоорганізації населення", орган самоорганізації населення обирається терміном на строк повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення.
Статтями 15 та 25 Закону України "Про органи самоорганізації населення" встановлено, що до компетенції районних у місті рад віднесено питання щодо наділення органів самоорганізації населення частиною своїх повноважень та про дострокове припинення, наданих повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про органи самоорганізації населення", діяльність органу самоорганізації населення припиняється відповідно до цього Закону та його Положення.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради було надано офіційне тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009.
Так, Конституційний Суд України в своєму рішенні зауважує, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Аналізуючи норми діючого законодавства в їх сукупності з наявними в справі доказами, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Черкаської міської ради від 05.06.2007 року № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення», яким було продовжено термін повноважень комітетів самоорганізації населення в м. Черкаси, безпосередньо стосується їх прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема в частині набуття ними права здійснювати свої повноваження надалі. У зв’язку з цим, вказане рішення не може бути скасоване Черкаською міською радою як таке, що втратило чинність лише з підстав закінчення строку повноважень ради та з підстав прийняття відповідачем рішення від 12.03.2009 року № 4-977 «Про визначення та затвердження меж мікрорайонів міста Черкаси».
Що стосується рішення Черкаської міської ради від 10.07.2008 року № 4-505 «Про Програму організації та діяльності органів самоорганізації населення м. Черкаси на 2008-2011 роки», то дане рішення стосується виключно подальшого розвитку органів самоорганізації населення у м. Черкаси, а відтак жодним чином не стосується їх прав та обов’язків. Отже, доводи позивачів про те, що скасування зазначеного рішення вплине на їх права та охоронювані законом інтереси, колегія суддів знаходить безпідставними.
Обговорюючи питання наявності у відповідача компетенції щодо припинення повноважень органів самоорганізації населення міста Черкаси, колегія суддів зважає на наступне.
Приписами статті 25 Закону України «Про органи самоорганізації населення»визначено вичерпний перелік випадків дострокового припинення повноважень органів самоорганізації населення.
Беручи до уваги ту обставину, що дозволи на створення комітетів самоорганізації населення Соснівського та Придніпровського районів м. Черкаси надавалися відповідно Соснівською та Придніпровською районними радами міста Черкаси, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність дій відповідача в частині прийняття ним рішення про припинення діяльності зазначених органів самоорганізації населення.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування пунктів 1 та 3 рішення Черкаської міської ради від 16.07.2009 року № 4-1346 «Про втрату чинності рішень Черкаської міської ради від 05.06.2007 № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення»та від 10.07.2008 № 4-505 «Про Програму організації та діяльності органів самоорганізації населення м. Черкаси на 2008-2011 роки».
Крім цього, колегія суддів знаходить правильними висновки суду першої інстанції про безпідставність викладених відповідачем доводів щодо ліквідації комітетів самоорганізації населення Соснівьского та Придніпровського районів м. Черкаси.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
В матеріалах справи не міститься доказів внесення до Єдиного державного реєстру записів про припинення державної реєстрації комітетів самоорганізації населення Соснівського та Придніпровського районів м. Черкаси.
На момент прийняття Черкаською міською радою рішення від 16.07.2009 року № 4-1346 «Про втрату чинності рішень Черкаської міської ради від 05.06.2007 № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення»та від 10.07.2008 № 4-505 «Про Програму організації та діяльності органів самоорганізації населення м. Черкаси на 2008-2011 роки», яким було надано дозвіл на створення нових комітетів самоорганізації населення мікрорайонів, позивачі не були ліквідовані та надалі продовжують здійснювати надані їм законом повноваження.
Таким чином, викладені обставини свідчать про правомірність заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.
Отже, висновки суду першої інстанції колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянта.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 листопада 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 листопада 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя
| О.М. Дурицька В.О. Аліменко Г.Г. Федорова |
Повний текст ухвали складено та підписано –16.05.11 р.