ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/3400/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Солонянського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 4 062 грн. 96 коп., -
ВСТАНОВИВ:
24.03.2011 року прокурор Солонянського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Солонянського районного центру зайнятості – виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_2 коштів, виплачених як матеріальна допомога по безробіттю в сумі 4 062,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що ОСОБА_2 перебуваючи на обліку у центрі зайнятості з 25.06.2008 року по 26.06.2009 року та отримуючи матеріальну допомогу по безробіттю, не повідомила той факт, що вона з 12.12.2006 року зареєстрована Солонянською районною державною адміністрацією, як фізична особа – підприємець. Оскільки, за таких обставин, отримання ОСОБА_2 матеріальної допомоги є порушенням вимог Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення», сума вказаної матеріальної допомоги підлягає поверненню на рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття України.
В судове засідання з’явилась прокурор, надала пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Також у судове засідання з’явилась представник позивача, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явилась, але надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі. Також, 22.04.2011 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення до позовної заяви, відповідно до яких зазначено, що нею підприємницька діяльність не здійснювалась та прибуток не отримувався. Тому набуття нею статусу безробітної та отримання матеріальної допомоги є законним.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній, суд встановив.
02.07.2008 року ОСОБА_2 звернулась до Солонянського районного центру зайнятості з проханням надати їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, оскільки на цей час була не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займалася та пенсію не отримувала.
02.07.2008 року наказом № НТ 080702 Солонянським районним центром зайнятості, ОСОБА_2 був наданий статус безробітного відповідно до п.п. 2.4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та призначена допомога по безробіттю з 02.07.2008 року по 03.07.2009 року.
Наказом № НТ 090703 від 03.07.2009 року ОСОБА_2 з 27.06.2009 року припинено виплату допомоги по безробіттю та з 03.07.2009 року знято її з обліку. Відповідно до розрахунку допомоги по безробіттю ОСОБА_2 загальна сума нарахувань, яка була виплачена за період з 02.07.2008 року по 26.06.2009 року, складає 4 062,97 грн.
05.10.2010 року Солонянський районний центр зайнятості під час проведення звірки відомостей з Пенсійним фондом України та Державною податковою адміністрацією України, було встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована з 12.12.2006 року Солонянською районною державною адміністрацією, як фізична особа – підприємець, що підтверджується копією свідоцтва з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців.
05.10.2010 року, на підставі виявлених обставин Солонянським районним центром зайнятості було складено акт розслідування страхового випадку та обґрунтованості і виплат матеріального забезпечення № 30 відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в якому зазначено, що ОСОБА_2 було приховано інформацію про те, що вона являється підприємцем, в час перебування її на обліку, що підтверджує безпідставність нарахування та сплати допомоги. Також, в акті зазначено про необхідність здійснення перерахунку допомоги по безробіттю та повернути її на рахунок позивача.
Також, судом встановлено, що Солонянським районним центром зайнятості 25.08.2010 року було направлено відповідачу претензію № 353 та запропоновано добровільно сплатити 4 062,97 грн. на рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття України. У зв’язку із несплатою вказаної суми, ОСОБА_2 було повторно направлено претензію № 454 від 18.10.2010 року. На час розгляду справи відповідачка не сплатила кошти, виплачені як матеріальна допомога по безробіттю.
Відповідно до п.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
У відповідності до п. п. «б» п. 3 ст. 1 цього Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Таким чином, суд приходить висновку, що громадяни, які забезпечують себе роботою самостійно, у тому числі підприємці, належать до зайнятого населення. З цієї причини суд критично відноситься до тверджень відповідача, що вона не займалася підприємницької діяльністю та не отримувала прибуток протягом часу, коли вона отримувала допомогу.
Згідно із п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У відповідності до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженого Постановою КМУ від 14.02.2007 року № 219 реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.
Згідно із абз. 14 п.п. 1 п. 20 Порядку, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, суд вважає, що відомості про те, що ОСОБА_2 зареєстрована суб’єктом підприємницької діяльності, впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, та під час реєстрації як безробітної нею було подано з цього приводу недостовірні дані. Тому, вимоги прокурора щодо повернення до фонду сум матеріальної допомоги є обґрунтованими.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов прокурора Солонянського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Солонянського районного центру зайнятості – виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених, як матеріальна допомога по безробіттю - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття України в особі Солонянського районного центру зайнятості (р/р 37176304900305 управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 23929804 банк УДКУ у Дніпропетровській області) кошті, виплачені, як матеріальна допомога по безробіттю в сумі 4062,97 грн.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
В.В. Горбалінський