ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 р.  Справа № 2а/0470/4434/11

                     Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                              Коренева А.О.,

при секретарі                                         Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача –Ботвіної І.О.,

представників відповідача –Іванова Р.В., Снісаренко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельної фірми “Лакпром” до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень №0101152301 та №0101162301, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми «Лакпром», звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.11 №0101152301 з податку на прибуток у розмірі 613 631 грн. та податкового повідомлення-рішення від 04.04.11 №0101162301 з податку на додану вартість у розмірі 490 905 грн., винесені Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська за результатами документальної позапланової виїзної перевірки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. Викладені в акті перевірки від 18.03.11 №842/23/30224642 висновки податкового органу є помилковими, господарські взаємовідносини між Позивачем та ТОВ «ВТ-Альянс»відбувались в межах правочину, який повністю відповідає всім вимогам закону, означені господарські взаємовідносини мали реальний характер, складені за цими взаємовідносинами первинні документи оформлені належним чином, підписані повноважними особами, у спірних правовідносинах ТОВ ВТФ «Лакпром»були понесені витрати по оплаті вартості придбаного у ТОВ «ВТ-Альянс»товару. Враховуючи наведені доводи, позивач вважає винесені за результатами зазначеного акту перевірки податкові повідомлення-рішення противоправними та таким, що підлягають скасуванню. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Лівобережна МДПІ м.Дніпропетровська з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне. ТОВ ВТФ «Лакпром»було сформовано податковий кредит та валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ «ВТ-Альянс», яке в свою чергу мало взаємовідносини з ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей». На підставі отриманих від ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська інформації та матеріалів встановлених нікчемних правочинів по взаємовідносинам ТОВ «ВТ-Альянс»з ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей», Лівобережна МДПІ м.Дніпропетровська робить висновок, що ТОВ ВТФ «Лакпром»порушив ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснення по ланцюгу з ТОВ «Е-Восток Україна», ТОВ «Елфра Дисплей»та ТОВ «ВТ-Альянс», внаслідок чого занизив суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету та порушив п.п. 7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також занизив податок на прибуток, що також підлягає сплаті до бюджету та порушив п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.1.32 ст.1, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». З огляду на викладене, МДПІ зроблено обгрунтований та правомірний висновок про завищення валових витрат та податкового кредиту. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

З 02.03.11 по 12.03.11 Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ВТФ «Лакпром»з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «ВТ-Альянс»за період з 01.01.10 по 31.12.10. Перевірка проведена на підставі постанови старшого слідчого ПМДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 25.01.11 по кримінальній справі №99106210 про призначення позапланової перевірки ТОВ ВТФ «Лакпром», а також направлень від 02.03.11 №145 та від 10.03.11 №161 та наказів на проведення позапланової перевірки від 01.03.11 №312 та від 10.03.11 №357. Результати перевірки оформлені Актом від 18.03.11 №842/23/30224642.

З посиланням на зазначений акт МДПІ були винесені податкове повідомлення-рішення від 04.04.11 №0101152301 з податку на прибуток у розмірі 613 631 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04.04.11 №0101162301 з податку на додану вартість у розмірі 490 905 грн.

Як з’ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті від 18.03.11 №842/23/30224642 судження податкового органу про недодержання в момент вчинення у серпні 2010р. правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «ВТ-Альянс»вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Зазначене, в свою чергу, стало підставою для висновку про порушення позивачем п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.1.32 ст.1, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, а також порушення п.п. 7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та завищення податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Між позивачем та його контрагентом ТОВ «ВТ-Альянс»був укладений договір від 01.06.10 №899, на виконання якого позивачем від ТОВ «ВТ-Альянс»на протязі червня-серпня 2010р. був одержаний товар на загальну суму 8 459 545,20 грн.. в т.ч. ПДВ –1 409 924,20 грн. В матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування товару за договором від ТОВ «ВТ-Альянс»на адресу позивача. Суд відмічає, що зазначені товарно-транспортні накладні були досліджені посадовими особами податкового органу під час перевірки та відображені в акті перевірки, факт поставки товару за договором №899 в акті не заперечується (арк.спр.13).  Факт отримання товарів за договором від 01.06.10 №899 підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними, виписаними постачальником ТОВ «ВТ «Альянс»одержувачу ТОВ ВТФ «Лакпром», які відповідають вимогам до оформлення первинних документів, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Розрахунки за поставлений товар здійснені позивачем на повну суму через розрахунковий рахунок на суму 1 511 288,60 грн., шляхом взаємозаліку заборгованості на суму 691 129,56 грн. згідно угоди про зарахування зустрічних вимог від 30.09.10, шляхом видачі векселів на загальну суму 6 257 127,04 грн.  Відповідні підтверджуючі документи також були дослідженні податковим органом під час перевірки та факт оплати товару відображений в акті.

Судом також встановлено, що продавцем на суму поставлених на виконання договору від 01.06.10 №899 товарів на адресу позивача, в тому числі, тих, які були поставлені в серпні 2010р.,  виписані податкові накладні.

Положеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на час існування зазначених правовідносин) визначені вимоги до заповнення  податкової накладної, яка є звітним   податковим   документом  і одночасно розрахунковим документом. Дослідженням наявних в матеріалах справи податкових накладених судом встановлена їх відповідність наведеним вимогам заповнення. В ході проведення перевірки посадовим особам МДПІ зазначені податкові накладні були надані, дослідженні та відображені в акті перевірки.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова  накладна  складається  у  момент виникнення податкових  зобов'язань  продавця  у  двох  примірниках.  Оригінал податкової  накладної  надається  покупцю,  копія  залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна   є   звітним   податковим   документом  і одночасно розрахунковим документом, виписується  на  кожну повну або часткову поставку товарів  (робіт,  послуг).

Положеннями пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.  За правилами, визначеними пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий   кредит  звітного  періоду  визначається виходячи  із  договірної  (контрактної) вартості товарів (послуг), але  не  вище  рівня  звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на
такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної  ціни  на  такі  товари (послуги), та складається із сум податків,  нарахованих  (сплачених)  платником податку за ставкою, встановленою  п.6.1  ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом  такого  звітного  періоду  у  зв'язку  з: - придбанням або  виготовленням  товарів  (у  тому числі при їх імпорті)  та  послуг  з  метою  їх   подальшого   використання   в оподатковуваних   операціях   у   межах  господарської  діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом,   спорудженням)   основних   фондів (основних  засобів,  у  тому  числі інших необоротних матеріальних активів  та  незавершених  капітальних  інвестицій  в   необоротні капітальні   активи),  у  тому  числі  при  їх  імпорті,  з  метою подальшого використання  у  виробництві  та/або  поставці  товарів (послуг)   для  оподатковуваних  операцій  у  межах  господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового  кредиту  виникає  незалежно від  того,  чи  такі  товари  (послуги)  та  основні  фонди почали використовуватися   в   оподатковуваних    операціях    у    межах господарської   діяльності   платника  податку  протягом  звітного податкового періоду,  а також  від  того,  чи  здійснював  платник податку   оподатковувані   операції   протягом   такого   звітного податкового періоду.

Здійснивши аналіз зазначених положень закону, а також наведених фактів господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВТ-Альянс», суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операціями за договором від 01.06.10 №899, а відтак включення позивачем зазначених податкових накладених, в тому числі податкових накладних за серпень 2010 р. на суму податку на додану вартість у розмірі 392 724 грн., до складу податкового кредиту до Декларації з ПДВ за вересень 2010 року є правомірним.

Положення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначаються валові  витрати  виробництва  та  обігу –як суму будь-яких  витрат  платника  податку  у  грошовій, матеріальній    або   нематеріальній   формах,   здійснюваних   як
компенсація вартості товарів (робіт,  послуг),  які  придбаваються (виготовляються)   таким   платником  податку  для  їх  подальшого використання у власній господарській діяльності.

Законодавець визначає, що суми   будь-яких   витрат,   сплачених   (нарахованих) протягом  звітного періоду у зв'язку з підготовкою,  організацією, веденням   виробництва,   продажем  продукції  (робіт,  послуг)  і охороною  праці,  у  тому  числі  витрати  з придбання електричної енергії    (включаючи    реактивну),   з   урахуванням   обмежень,
установлених  пунктами  5.3-5.7 ст.5 (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою  збільшення  валових витрат виробництва (обігу)
вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого
відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання  коштів  з  банківських  рахунків  платника податку на оплату товарів (робіт,  послуг),  а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата  оприбуткування  платником  податку  товарів,  а для робіт (послуг)  -  дата  фактичного  отримання  платником  податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, як вбачається з наведених норм Закону та вказаних вище первинних документів, витрати позивача на оплату товарів, придбаних у ТОВ «ВТ-Альянс»за договором від 01.06.10 №899, а саме ті, які поставлені за видатковими накладними у серпні 2010р.,  правомірно віднесені позивачем до складу його валових витрат у розмірі 490 905 грн. згідно з вимогами п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2. ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд також відмічає, що згідно з п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -  будь-яка  діяльність  особи,
направлена  на  отримання  доходу  в  грошовій,  матеріальній  або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації   такої   діяльності   є  регулярною,  постійною та суттєвою. Як свідчать матеріали перевірки (арк.спр.28, арк. акту 38, арк..спр.29, арк. акту 39), прибуток, що підлягає оподаткуванню, відображений  позивачем в декларації за 3 квартали 2010 року, у розмірі 1 760 417, а нарахована сума податку –440 104 грн., сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, відповідно до декларації з ПДВ за вересень, дорівнює 50 222 грн. Наведені обставини свідчать про здійснення позивачем дійсної господарської діяльності, тобто такої діяльності, яка направлена на отримання доходу, є регулярною та суттєвою.

Щодо взаємовідносин контрагента позивача ТОВ «ВТ-Альянс»з «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей», які  визнані актом ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 24.01.11 №77/231/32688401 такими, що не направлені на реальне настання наслідків, що обумовлені  ними по правочинах, суд відмічає, що в акті перевірки також зазначено, що постачальниками товарів ТОВ «ВТ-Альянс» у серпні 2010р. було і ряд інших підприємств окрім зазначених двох, реальність поставки товарів якими під час перевірки не перевірялась.

Щодо висновку в акті перевірки позивача про порушення ним ст.215, ст.228 ЦК України, суд зазначає наступне. Відповідно до ст.215 ЦК України  нікчемним правочином визнається правочин,  недійсність якого  встановлена законом. У такому разі визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, згідно зі ст.228 ЦК України (в редакції чинній з 02.12.10)  правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина,  знищення,  пошкодження майна  фізичної  або юридичної особи, держави,    автономної   Республіки   Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і  суспільства,  його  моральним  засадам, може бути визнаний недійсним судом.

Фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «ВТ-Альянс»на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина,  знищення,  пошкодження майна  фізичної  або юридичної особи, держави, автономної   Республіки   Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, МДПІ не наводиться. Рішення суду про визнання зазначеного правочину недійсним  через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і  суспільства, моральним  засадам, податковим органом  до суду не надано.

За викладених обставин висновки акту перевірки щодо порушення позивачем положень ЦК України також не доведені суду.

З огляду на наведене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.  

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача –орган публічної влади, який повинен надати суду  всі матеріали, які свідчать про його правомірні  дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми «Лакпром»про скасування спірних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

 Керуючись     ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164     Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельної фірми “Лакпром” до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська - задовольнити.

Визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська від 04.04.11 №0101152301 та від 04.04.11 №0101162301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельної фірми “Лакпром” (юридична адреса: вул. Туристів, буд.1 м.Дніпропетровськ, 49064, код ЄДРПОУ 30224642) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 16.05.11.

Суддя                       

А.О. Коренев