КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-11512/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.
Суддя-доповідач: Дурицька О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"12" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого –судді: Дурицької О.М.,
суддів: Аліменка В.О., Федорової Г.Г.,
при секретарі: Леонтовичі М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне управління «ЗАТ «ПФГ «ДІМАКСІНВЕСТ»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2010 року по справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві до Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне управління «ЗАТ «ПФГ «ДІМАКСІНВЕСТ»про стягнення суми необґрунтовано отриманої виручки, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в місті Києві (далі –позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне управління «ЗАТ «ПФГ «ДІМАКСІНВЕСТ»(далі –відповідач, ДП «ЖКУ «ЗАТ «ПФГ «ДІМАКСІНВЕСТ»), в якому просила:
- стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України суму необґрунтовано отриманої виручки за період з липня 2009 року по квітень 2010 року в розмірі 41 933,77 грн., за порушення підприємством державної дисципліни цін в частині застосування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території на рівні, що значно перевищує рівень, встановлений до власників житлових приміщень;
- стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України суму штрафу в розмірі 83 867,54 грн., нарахованого підприємству згідно рішення Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві № 72 від 02.06.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем було порушено вимоги пункту 3 Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 року № 641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року № 748», в частині недотримання державної дисципліни цін щодо застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання. Так, позивач вказує на застосування відповідачем тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території на рівні вищому від рівня, встановленого до власників житлових приміщень (1,05 грн. за 1 м. кв), що в результаті призвело до необґрунтовано отриманої ним виручки за період з липня 2009 року по квітень 2010 року в сумі 41 933,77 грн..
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2010 року позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві задоволено.
Стягнуто з Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне управління «Закрите акціонерне товариство»ПФГ «ДІМАКСІНВЕСТ»в дохід Державного бюджету, р/р 31115106700008 код 21081100, одержувач УДК в Подільському районі м. Києва, код 26077939, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, суму необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 41 933 грн. 77 коп. (сорок одна тисяча дев’ятсот тридцять три) гривень 77 копійок.
Стягнуто з Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне управління «Закрите акціонерне товариство»ПФГ «ДІМАКСІНВЕСТ»в дохід державного бюджету, р/р 31115106700008, код 21081100, одержувач УДК в Подільському районі м. Києва, код 26077939, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, суму штрафу у розмірі 83 867 грн. 54 коп. (вісімдесят три тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 54 копійки.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДП «ЖКУ «ЗАТ «ПФГ «ДІМАКСІНВЕСТ» є юридичною особою, зареєстрованою Державною адміністрацією Подільського району міста Києва 11 вересня 2001 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Одним із видів діяльності відповідача за КВЕД є житлово-комунальне обслуговування населення.
Даний вид діяльності належить до контролю та регулюванню з боку держави за правильністю формування та застосування цін/тарифів за надані послуги та регулюється Законом України від 24.06.2004, № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги", який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг.
В період з 20 по 27 травня 2010 року службовими особами позивача було проведено перевірку на предмет дотримання підприємством державної дисципліни цін при нарахуванні плати за послуги утримання будинку і споруд та прибудинкової території за період з липня 2009 року по квітень 2010 року.
В ході проведення перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог пункту 3 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 року №641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження від 19.06.2000 року №748», що призвело до завищення підприємством тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.
За результатами проведеної перевірки позивачем було складено акт № 125 від 27.05.2010 року, на підставі якого винесено рішення №72 від 02.06.2010 року про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення ним державної дисципліни цін. Так, даним рішенням було вирішено вилучити у ДП «ЖКУ «ЗАТ «ПФГ «ДІМАКСІНВЕСТ»в дохід державного бюджету суму необгрунтовано отриманої виручки, яка становить 41 933,77 гривень та застосувати штраф в розмірі 83 867,54 грн.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Згідно ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів, при цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції, і такий контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Відповідно до п. 3 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000 р., основним завданнями Державної інспекції з контролю за цінами є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Згідно п.п.5, п.п.9 п.5 вищевказаного Положення, Держінспекція має право: проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджене державне регулювання; приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги»від 04.06.2004 № 1875-IV (далі по тексту - Закон № 1875-IV).
Відповідно до ч.2 ст.14 зазначеного Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством (ч.1 ст.1 Закону № 1875-IV).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державі адміністрації», розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийнятих в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Так, розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 травня 2007 року № 641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 N 748»було встановлено коефіцієнт підвищення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, встановлених розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.05.2000 № 748 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві», які надаються підприємствами та організаціями комунальної форми власності для жилих будинків згідно з додатком, в розмірі 1,9, який вирішено ввести в дію з 01.12.2006 (пункт 2 Розпорядження).
При цьому слід зазначити, що тарифи на послуги з утримання будинків та при будинкових територій в залежності від характеристики житлового будинку, поверху будинку та наявності ліфтів становлять відповідно: 0,76 грн., 0,86 грн., 0,91 грн., 0,95 грн., 1,05 грн., 1,10 грн. на 1 м. кв загальної площі.
Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»(надалі – Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку, тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з додатком (далі - типовий перелік). Виконавець доводить розрахунок тарифів до відома власників житлових будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) та інших споживачів послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань.
З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі –договір про надання послуг), що передбачає надання послуг, перелік яких визначений за результатами громадських слухань згідно з типовим переліком.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 затверджено Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
При дослідженні матеріалів вказаної справи колегією суддів встановлено, що в будинку № 10 по вул. Оленівській, що в м. Києві (даний будинок знаходиться в обслуговуванні ДП «ЖКУ «ЗАТ «ПФГ «ДІМАКСІНВЕСТ») в період з липня 2009 року по квітень 2010 року повинен був застосовуватися тариф за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території в розмірі не вище 1,05 грн. за 1 м. кв. загальної площі квартири, а відтак загальна сума завищення відповідачем нарахування плати за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території становить 77 040,05 грн., а сума необґрунтовано отриманої ним виручки за вказаний складає 41 933,77 грн., яка на думку колегії суддів підлягає стягненню в дохід Державного бюджету.
Відповідно до норм Закону України «Про ціни і ціноутворення», вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Таким чином, викладені обставини свідчать про правомірність заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.
Отже, висновки суду першої інстанції колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянта.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне управління «ЗАТ «ПФГ «ДІМАКСІНВЕСТ»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя
| О.М. Дурицька В.О. Аліменко Г.Г. Федорова |
Повний текст ухвали складено та підписано –16.05.11 р.