У Х В А Л А

20 травня 2011 р.  Справа № 2а/0470/5855/11

          Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Комунального підприємства «Павлоградського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства»до Західного контрольно-ревізійного відділу Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання акту недійсним,-

ВСТАНОВИВ

Комунальне підприємство «Павлоградського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства» звернулось до суду з позовом про визнання акту ревізії Західного контрольно-ревізійного відділу Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області недійсним в частині порушення вимог ст.ст.8, 11 Закону України «Про оплату праці» та пунктів 3.1, 3.11 р.ІІІ Галузевої угоди в частині оплати праці нижче від державних норм і мінімальних гарантій в оплаті праці протягом 2010 року внаслідок незастосування коефіцієнту співвідношення (1.37) мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (місячної тарифної ставки) до встановленої угодою мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду, розрахованого згідно з п.3.2 Галузевої угоди та який передбачений додаток 1 Галузевої угоди, а також в частині порушення вимог посадової інструкції контролера водопровідного господарства по обліку питної води, затвердженої наказом директора КП «Павлоградводоканал» від 10.03.10 №107, в частині відсутності документального підтвердження виконання службових обов’язків протягом періоду з 18.05.10 по 31.10.10 контролером відділу технічного контролю Харченко Оленою Олександрівною.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з наступних обставин.

Відповідно до ч.2 ст.107 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Положеннями п.1 ч.1 ст.109 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Викладені положення кореспондуються з нормами п.1 ч.2 ст.17 КАС України, відповідно до яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Під нормативно-правовими актами розуміються рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб, і які призначені для неодноразового застосування щодо цього коло осіб.

Під правовими актами індивідуальної дії розуміються рішення, які є актами одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. Конституційним Судом України зазначено, що за своєю природою ненормативні акті, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Зі змісту позовної заяви, доводів, якими позивач обґрунтовує її вимоги, а також документів, долучених до позову, вбачається, що ним частково оскаржується акт ревізії Західного контрольно-ревізійного відділу Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 25.03.11 №19/65.

За змістом Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06 № 550, акт ревізії є документом, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує  факт  її  проведення  та  результати. Він оформлюється у встановленому законом випадку у вигляді письмового документа. З викладеного слідує, що акт ревізії є тим документом суб’єкту владних повноважень, що безпосередньо не породжує ніяких правових наслідків та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішенням в розумінні п. 1 ст. 17 КАС України. Так і факти, наведені в оскаржуваному позивачем акті ревізії, безпосередньо не породжують у нього прав та обов’язків, не носять обов’язкового характеру для нього, не встановлюють, не припиняють та не змінюють правовідносини, що свідчить про відсутність спору. Відповідно до Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06 № 550, за результатами проведеної ревізії органом служби у визначений порядком строк на адресу об'єкту контролю надсилається письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Саме така пред’явлена вимога суб’єкта владних повноважень є обов’язковою до виконання, та, у разі незгоди з нею, може бути оскаржена до суду за правилами адміністративного судочинства.

За викладених обставин розгляд справи за заявою позивача не належить до юрисдикції адміністративного суду, визначеної ст.17 КАС України, а відтак суддя, з огляду на положення п.1 ч.1 ст.109 КАС України, відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 17, 109, 165, 186 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства «Павлоградського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Західного контрольно-ревізійного відділу Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання акту недійсним.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Ухвала набирає законної сили згідно зі ст.254 КАС України

Суддя                        А.О. Коренев