ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

УХВАЛА

 

 

14.01.2008

Справа №2-23/16480-2007А

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасажирські перевезення», (95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Байкальський проїзд, 12),  

до відповідача Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим, (95005, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13),

про визнання незаконним та скасування рішення,

Суддя Г.М. Іщенко

п р е д с т а в н и к и :

від позивача – Томащак З.С. – адвокат,

від відповідача – Єфімова І.В. – головний спеціаліст, дов.№ 03/62 від 12.01.2007р., Несіна О.Ф. – завідуючий сектора правової роботи, дов.№03/530 від 06.03.2007р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пасажирські перевезення» звернулось до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим про визнання незаконним та скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення №34/05-13/45 від 28.09.2007р. про накладення штрафу в сумі 5000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог товариство посилається на недодержання відповідачем вимог закону, в частині направлення на адресу позивача вимоги про надання територіальному відділенню відомостей про причини підвищення вартості проїзду на пасажирські перевезення, у зв’язку із чим  Товариство з обмеженою відповідальністю «Пасажирські перевезення» було позбавлено можливості надати в строк необхідну інформацію.

Відповідач у відзиві на позов вказує на необхідність закриття провадження у справі, у зв’язку з тим, що спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.  

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється також на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з частиною  3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що основним завданням адміністративного судочинства є захист осіб від суб’єктів владних повноважень у зв’язку зі здійсненням останніми своїх функцій заснованих на адміністративному підпорядкуванні, тобто на нерівності сторін цих відносин.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Наведена норма кореспондується з частиною другою статті 4 названого Кодексу, за якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Порядок оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України визначено у статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Так відповідно до частини другої названої статті рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржується в порядку господарського судочинства.

Зазначену позицію також висловлено у пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005р. №3.2-2005. «Щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між спеціалізованими адміністративними і господарськими судами».

Згідно пункту 15 частини 4 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України окремим документом викладаються ухвали з питань закриття провадження у справі.  

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 зазначеного Кодексу, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин справи, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити.

Керуючись пунктом  1 частини 1 статті 157, пунктом 15 частини 4 статті 160, 165  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

               УХВАЛИВ:

Провадження у справі №2-23/16480-2007А закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АРК шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження ухвали в п’ятиденний строк з дня проголошення ухвали, з подальшим поданням апеляційної скарги на ухвалу протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною  5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.      

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко Г.М.