ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02 червня 2011 року справа № 5020-844/2011

Суддя господарського суду міста Севастополя Ребриста С.В., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, 99011)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „АЯ”,

ідентифікаційний код 25136611

(вул. Правди, 10, оф. 401, м. Севастополь, 99014)

третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбелинвест”,

ідентифікаційний код 25330542

(вул. Ярославов вал, 33, м.Київ, 01001)

про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 3 від 17.12.2007 та визнання права власності на корпоративні права,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „АЯ” про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 3 від 17.12.2007 та визнання права власності на корпоративні права.

Відповідно до вимог п. 3 частини першої ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

У позовній заяві вказано дві позовні вимоги одна майнового характеру та немайнова - "визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Фірми „АЯ” оформлене протоколом № 3 то 17.12.2007 в частині виводу з учасників Фірми "АЯ" ОСОБА_1 та прийняття Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбелинвест” на підставі договору купівлі-продажу".

При дослідженні поданої позовної заяви судом було встановлено, що позивачем не додано до позову належних доказів сплати державного мита у встановленому законом розмірі, оскільки до позовної заяви додано лише квитанцію № ПН3154 від 06.05.2011 про сплату державного мита в сумі 437,80 грн., тобто тільки за вимогу майнового характеру, тоді як у відповідності з п.п. “б” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 85,00 грн. Таким чином, розмір державного мита, яке також підлягає сплаті до Державного бюджету Ленінського району            м. Севастополя за даною позовною заявою, за вимогою немайнового характеру складає 85 грн.

Враховуючи вимоги ст. 26, ст. 27 Господарського процесуального кодексу України суд звертає увагу позивача на ту обставину, що ні в тексті позову ні в прохальній частині позову позивач не зазначає процесуального статусу третьої особи (з самостійними вимогами, або без самостійних) та на чиїй стороні виступає дана третя особа.

Відповідно до вимог п. 4, частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на викладене позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду, оскільки потребує доопрацювання.

Одночасно суд роз’яснює, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4 частиною першої ст.  63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Суддя                                                                                                                                                 С. В. Ребриста