Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 травня 2011 року Справа № 2а-3452/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Свергун І.О.,
при секретарі – Чукіній А.Ю.,
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 12.01.2011 № 842/10),
представника відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 10.05.2011),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Публічного акціонерного товариства «ППГ «Комунарське» про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у сумі 120199,03 грн.,
ВСТАНОВИВ:
21 квітня 2011 року Алчевська об’єднана державна податкова інспекція в Луганській області (надалі – Алчевська ОДПІ, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «ППГ «Комунарське» (надалі – ПАТ «ППГ «Комунарське», відповідач), в якому просить стягнути кошти в сумі 120199,03 грн. податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб з ПАТ «ППГ «Комунарське» з рахунків у банках. В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.
Відповідач перебуває на податковому обліку в Перевальському відділенні Алчевської ОДПІ як платник податків з 20.05.1999. Станом на 14.04.2011 відповідач має заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 120199,03 грн., що виникла в березні 2011 року на підставі поданих платником податків податкових декларацій від 18.03.2011 № 3722, № 3723 у сумі 131376,22 грн. Станом на 01.03.2011 боржник мав переплату зі вказаного податку в розмірі 6265 грн., за рахунок якої задекларована в податкових деклараціях від 18.03.2011 № 3722 та № 3723 сума частково погашена. 21.03.2011 боржником сплачено податку в розмірі 4912,19 грн. Залишок непогашеної суми податку складає 120199,03 грн.
Грошові зобов’язання платника податків підтверджуються обліковою карткою, довідкою про суми податкового боргу, податковими деклараціями.
Позивачем вживалися заходи щодо погашення суми податкового боргу, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: 09.11.2001 відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 01.11.2001 № 1/28, 27.09.2002 відповідачу було вручено другу податкову вимогу від 19.12.2001 № 2/134. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив суд розстрочити виконання судового рішення строком на 5 років (шістдесят місяців) шляхом сплати податкового боргу рівними частками щомісячно з червня 2011 року по травень 2016 року.
Представник позивача проти розстрочення виконання судового рішення згідно наданого графіка не заперечував.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідач – Публічне акціонерне товариство «ППГ «Комунарське», зареєстрований у якості юридичної особи Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області 20.05.1999, дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію 14.07.2010, номер запису про заміну свідоцтва про державну реєстрацію 1 373 107 0010 000081 (а.с. 8-9). Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в Перевальському відділенні Алчевської ОДПІ з 20.05.1999 (а.с. 7).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з п. 54.2 цієї статті грошове зобов’язання щодо суми податкових зобов’язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі – Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що станом на 14.04.2011 відповідач має заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 120199,03 грн., що виникла в березні 2011 року на підставі поданих платником податків податкових декларацій від 18.03.2011 № 3722, № 3723 у сумі 131376,22 грн. Станом на 01.03.2011 боржник мав переплату зі вказаного податку в розмірі 6265 грн., за рахунок якої задекларована в податкових деклараціях від 18.03.2011 № 3722 та № 3723 сума частково погашена. 21.03.2011 боржником сплачено податку в розмірі 4912,19 грн. Залишок непогашеної суми податку складає 120199,03 грн.
Грошові зобов’язання платника податків підтверджуються обліковою карткою (а.с. 11), довідкою про суми податкового боргу (а.с. 10), податковими деклараціями (а.с. 15-17).
Позивачем вживалися заходи щодо погашення суми податкового боргу, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: 09.11.2001 відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 01.11.2001 № 1/28 (а.с. 13), 27.09.2002 відповідачу було вручено другу податкову вимогу від 19.12.2001 № 2/134 (а.с. 14). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Таким чином, обставини, на які посилається позивач, визнані відповідачем та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Зважаючи на складне фінансове становище відповідача та значну суму податкового боргу, суд вважає за можливе розстрочити стягнення з рахунків ПАТ «ППГ «Комунарське» податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 120199,03 грн. строком на шістдесят місяців шляхом сплати податкового боргу у червні 2011 року – квітні 2016 року по 2003 грн. 31 коп. щомісяця та у травні 2016 року – 2003 грн. 74 коп.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Публічного акціонерного товариства «ППГ «Комунарське» про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у сумі 120199,03 грн. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ППГ «Комунарське» на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 120199 грн. 03 коп. (сто двадцять тисяч сто дев’яносто дев’ять грн. 03 коп.) за рахунок коштів Публічного акціонерного товариства «ППГ «Комунарське» з рахунків у банках, що його обслуговують.
Розстрочити виконання судового рішення про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ППГ «Комунарське» податкового боргу в сумі 120199 грн. 03 коп. строком на шістдесят місяців шляхом сплати податкового боргу у червні 2011 року – квітні 2016 року по 2003 грн. 31 коп. щомісяця та у травні 2016 року – 2003 грн. 74 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 10 травня 2011 року.
СуддяІ.О. Свергун