Категорія №8
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 травня 2011 року Справа № 2а-3261/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Свергун І.О.,
при секретарі – Чукіній А.Ю.,
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 07.04.2011),
представника відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 23.03.2011 № 22/10),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, визнання неправомірними дій та відсутності права на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки,
В С Т А Н О В И В:
14 квітня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі – позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської МДПІ у м. Луганську (надалі – відповідач), в якому просить визнати наказ від 28 березня 2011 року № 582 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.12.10» протиправним та скасувати його; визнати неправомірними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську та відсутність права на проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.12.10; покласти на відповідача витрати, пов’язані з розглядом цієї справи. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує наступним.
03.03.2011 Ленінською МДПІ у м. Луганську направлено запит № 9326/17-01, де вона просить надати пояснення та їх документальне підтвердження угод, укладених з контрагентами-постачальниками по операціям з придбання товарів, послуг та правомірності формування податкового кредиту від вказаних підприємств з відповідним відображенням у податкових деклараціях за період з 01.12.10 по 31.12.10. Підставами направлення запиту є: 1) надходження листа ДПА в Луганській області № 2536/7/23/26-341 від 02.03.2011 «про необхідність відпрацювання суб’єктів господарювання-«транзитерів», а також по ланцюгу формування податкового кредиту їх контрагентів та з метою запобігання формування сумнівного податкового кредиту з податку на додану вартість»; 2) п.п. 20.1.1, п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України; однак, вказаний запит всупереч положенням п.п. 20.1.1 не є запрошенням для перевірки та не може бути підставою для запиту щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень, а п.п. 20.1.6 не є підставою для запиту щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень, а тільки вказує на право державної податкової служби отримувати інформацію в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; 3) п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає обставини, за яких проводиться документальна позапланова перевірка та не може бути підставою для запиту щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень. Крім того, для направлення запиту відсутні підстави, визначені п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України. Запит складений з порушенням встановлених вимог, тому позивач не вважав за необхідне надавати запитувані пояснення та документи.
24.03.2011 відповідачем на адресу позивача було направлено запит № 12450/17-01 з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Лутугинська будівельна дільниця № 3» за грудень 2010 року та січень 2011 року. Не дочекавшись часу, коли позивач отримає вказаний запит та надасть пояснення, відповідач 28.03.2011 видав оскаржуваний наказ про проведення перевірки.
На підставі наказу від 28.03.2011 № 582 відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, про що складено акт від 28.03.2011 № 181/17-3006324396.
Позивач вважає, що наказ є необґрунтованим, прийнятим всупереч підставам, що передбачені Податковим кодексом України, а невиїзну перевірку розпочато без належних юридичних підстав.
В ході судового розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги: просить визнати наказ від 28 березня 2011 року № 582 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.12.10» протиправним та скасувати його; визнати неправомірними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.12.10. Доводи, викладені в позовній заяві, підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, посилаючись, що на адресу відповідача надійшов лист ДПА в Луганській області від 02.03.2011№ 2536/7/23/26-341 про відпрацювання підприємств – ймовірних «податкових ям» та «транзитерів». 04.03.2011 позивачу особисто було вручено запит від 03.03.2011 № 9326/17-10, яким було запропоновано надати пояснення та документальне підтвердження правомірності відображення показників у податковій декларації за період, який у подальшому було перевірено в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 На виконання вказаного запиту позивач листом від 18.03.2011 № 01-18/01 21.03.2011 було частково надано запитувані матеріали, а саме – податкові накладні та реєстри податкових накладних за грудень 2010 року. 28.03.2011 відповідачем було видано наказ № 582 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.12.10». Копію наказу та повідомлення про проведення перевірки було вручено позивачеві особисто 28.03.2011. На підставі наказу відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 28.03.2011 № 181/17/НОМЕР_1. При складанні та направленні запиту, виданні оскаржуваного наказу та проведенні перевірки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень, наданих законом, з дотриманням норм чинного законодавства, тому підстав для задоволення позову немає.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_3 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.07.2010, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 382 000 0000 038347 (а.с. 8). Згідно свідоцтва № 100297190, позивач є платником податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ – 11.08.2010 (а.с. 11). ФОП ОСОБА_3 перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську з 28.07.2010 (а.с. 10).
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
Стаття 10 Закону № 509 визначає, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов’язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України та інше.
Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби, зокрема, мають право:
20.1.1. запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);
20.1.3. одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, комерційних банків та інших фінансових установ довідки, у порядку встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності;
20.1.4. проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;
20.1.6. для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.
Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (надалі – Порядок № 1245). Порядок № 1245 визначає процедуру періодичного подання органам державної податкової служби суб’єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації.
Судом установлено та не заперечується сторонами, що 03.03.2011 відповідачем на адресу позивача було направлено запит за № 9326/17-01 (а.с. 24), в якому відповідач посилається, що у зв’язку з надходженням листа ДПА в Луганській області № 2536/7/23/26-341 від 02.03.2011 про необхідність відпрацювання суб’єктів господарювання – «транзитерів», а також по ланцюгу формування податкового кредиту їх контрагентів та з метою запобігання формування сумнівного податкового кредиту з податку на додану вартість, Ленінська МДПІ у м. Луганську на підставі п.п. 20.1.1, п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України просить надати пояснення та їх документальні підтвердження угод, укладених з контрагентами-постачальниками по операціям з придбання товарів, робіт, послуг та правомірності формування податкового кредиту від вказаних підприємств з відповідним відображенням у податкових деклараціях за період з 01.12.2010 по 31.12.2010. Запит підписано заступником начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську Дарменко В.М. Вказаний запит позивачем було отримано 04.03.2011, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем. Позивач також підтвердив, що не надав пояснень та їх документального підтвердження протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту, а надав частину запитуваних документів, а саме - податкові накладні та реєстри податкових накладних за грудень 2010 року.
Проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача та безпідставність вимог позивача. На адресу відповідача надійшов лист ДПА в Луганській області від 02.03.2011 № 2536/7/23/26-341 про відпрацювання підприємств – ймовірних «податкових ям» та «транзитерів». Виявлені під час попереднього аналізу Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов’язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання порушення податкового законодавства потребували більш детального відпрацювання, тому в органу державної податкової служби у відповідності до вимог чинного законодавства були законні підстави для направлення запиту платнику податків про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Запит від 03.03.2011 № 9326/17-01 оформлено у відповідності до вимог ст. 73 Податкового кодексу України та Порядку № 1245. Запит складено на бланку органу державної податкової служби та підписано заступником керівника зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її підтверджують.
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
П.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Ст. 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.
П. 78.1 цієї статті передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;
78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
П. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова (п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).
28.03.2011 начальником Ленінської МДПІ у м. Луганську винесено наказ за № 582 «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010» (а.с. 12). ФОП ОСОБА_3 був повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки повідомленням від 28.03.2011 за № 12833/17-01, яке було отримано позивачем 28.03.2011 разом з наказом про проведення перевірки від 28.03.2011 № 582. На підставі вказаного наказу відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_3, за результатами якої складено акт від 28.03.2011 № 181/17/НОМЕР_1 (а.с. 13-23).
З огляду на наведене, суд вважає, що оскаржуваний наказ Ленінської МДПІ у м. Луганську відповідає критеріям, визначеним ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстав для визнання вказаного наказу протиправним та його скасування немає.
Суд не приймає доводи позивача про те, що наказ видано менше ніж через 10 робочих днів після направлення запиту від 24.03.2011 № 12450/17-01. Як убачається з тексту цього запиту (а.с. 25), відповідач просить позивача надати пояснення та їх документальне підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Лутугинська будівельна дільниця № 3» за грудень 2010 року та січень 2011 року. Вказаний запит не був підставою для видання оскаржуваного наказу від 28.03.2011 № 582 та у подальшому – для проведення перевірки.
Суд також не знаходить підстав для задоволення вимог про відсутність права на проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, оскільки вказані вимоги не були відкликані позивачем, також позивач не завив про відмову від позовних вимог у цій частині.
Що стосується вимог позивача про визнання неправомірними дій Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, то суд також не знаходить підстав для їх задоволення. Вчинення суб’єктом владних повноважень дій є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дій представляє собою процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії. Судом не встановлено порушення прав позивача діями відповідача, а обраний спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного, на думку позивача, права.
Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому підстав для задоволення позову не вбачається.
Оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, то підстав для відшкодування судових витрат немає.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10.05.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 13.05.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні уточнених позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, визнання неправомірними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та відсутності права на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено в повному обсязі 13 травня 2011 року.
Суддя І.О. Свергун