Категорія №8.2.3
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 травня 2011 року Справа № 2а-3326/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Свергун І.О.,
при секретарі – Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парітет» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000082320 нечинним і протиправним, стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 315402 грн. на підставі податкової декларації за жовтень 2010 року,
В С Т А Н О В И В:
18 квітня 2011 року ТОВ «Парітет» (надалі – позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську (надалі – відповідач № 1) та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (надалі – відповідач № 2), в якому просить визнати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську від 21.03.2011 № 0000082320 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 315402 грн. нечинним з дня його ухвалення та протиправним; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Луганській області на користь ТОВ «Парітет» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 315402 грн. на підставі податкової декларації за жовтень 2010 року; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Луганській області на користь ТОВ «Парітет» судові витрати в сумі 1700 грн. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує наступним.
Позивач є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100325200 від 22.02.2011 та на дату видачі довідки про взяття на облік платника податків 26.01.2011 перебуває на податковому обліку в ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську.
22.11.2010 позивачем було подано до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, маючи в попередньому податковому періоді від’ємне значення ПДВ. Також були додані розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про бюджетне відшкодування 315402 грн. податку на додану вартість, фактично сплаченого у попередньому періоді постачальникам товарів у складі вартості товарів.
У зв’язку зі зміною юридичної адреси позивача з 21.01.2011 перереєстровано в ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську.
25.03.2011 посадові особи позивача – директор Ігумєнцев В.В. та головний бухгалтер ОСОБА_1 були запрошені до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, де їм було запропоновано підписати акт перевірки від 21.03.2011 № 125/23-20/31531216. Зі вказаного акту вбачається, що позивач завищив податковий кредит та не підтвердив виникнення суми бюджетного відшкодування. На підставі акту перевірки від 21.03.2011 № 125/23-20/31531216 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000082320 про зменшення підприємству позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на 315402 грн.
В акті перевірки зазначено, що відповідач № 1 направляв позивачеві запит від 03.03.2011 № 3094/10/23/20 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року. Однак, позивач запитів не отримував.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000082320 незаконним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.
Згідно п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період з правомірністю цього відшкодування та відповідністю даних податкової декларації вимогам податкового законодавства.
Неправомірністю визначення позивачем суми бюджетного відшкодування шляхом зменшення цієї суми за результатами документальної перевірки відповідач № 1 вважає ненадання документів, які були витребувані запитом. Однак, неотримання відповіді на запит не може бути підставою для відмови в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість згідно законодавства, яке діяло на момент спірних відносин.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в позовній заяві, та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача № 1 в судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову, посилаючись, що ТОВ «Парітет» подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську декларацію з податку на додану вартість від 22.11.2010 вх. № 131057 за жовтень 2010 року, в якій задекларувало рядок 25.1 – сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, в розмірі 315402 грн. 17.01.2011 ТОВ «Парітет» взято на облік в ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську. Відповідачем на підставі п. 73.3 Податкового кодексу України ТОВ «Парітет» було направлено запит від 03.03.2011 № 3094/10/23-20 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень 2010 року. У десятиденний термін позивач не надав відповідачу пояснення та їх документальне підтвердження заявленого бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2010 року, у зв’язку з чим ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську прийнято рішення (наказ) про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Парітет» з зазначеного питання. Згідно абз. а) п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) в попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). У зв’язку з тим, що ТОВ «Парітет» документи до перевірки не надано, неможливо перевірити факт сплати підприємством у вересні 2010 року постачальникам товарів. Таким чином, ТОВ «Парітет» завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на 315402 грн.
Представник відповідача № 2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на таке. ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську по ТОВ «Парітет» висновок до казначейства про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 315402 грн. не надавався, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилося. Відповідно до Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 № 82/245, відшкодування податку на додану вартість проводиться за рішенням суду.
На теперішній час до відповідача № 2 не надходило документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.
Судом установлено, що позивач – ТОВ «Парітет» зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.06.2001, дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію 09.08.2010, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 382 107 0010 003966 (а.с. 8). Згідно свідоцтва № 100325200, позивач є платником податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ – 23.07.2001 (а.с. 9). ТОВ «Парітет» перебуває на обліку в ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, згідно довідки від 26.01.2011 № 2592 (а.с. 22).
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.03.1997 № 168/97-ВР, який діяв до 01.01.2011 (надалі – Закон № 168), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону № 168, бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
залишок від’ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
П.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Судом установлено, що позивачем на виконання п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, який діяв до 01.01.2011 (надалі – Закон № 2181), Закону № 168 та Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» до Ленінської МДПІ у м. Луганську, де позивач перебував на податкову обліку, для вирішення питання про бюджетне відшкодування 22.11.2010 була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ № 131057 за жовтень 2010 року із зазначенням від’ємного значення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 315402 грн. (а.с. 23-24), з розшифровками податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 25), реєстром отриманих та виданих накладних (а.с. 26), довідкою щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с. 27), розрахунком бюджетного відшкодування (а.с. 28), заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 29), які були зареєстровані в Ленінській МДПІ у м. Луганську.
Відповідачем № 1 на підставі наказу від 21.03.2011 № 196 було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Парітет» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за жовтень 2010 року в сумі 315402 грн., за результатами якої складено акт від 21.03.2011 № 125/23-20/31531216 (а.с. 30-37).
Перевіркою встановлено, що підприємством у порушення абз. а) п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2010 року у загальній сумі 315402 грн.
На підставі акту перевірки від 21.03.2011 № 125/23-20/31531216 відповідачем № 1 винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000082320, яким ТОВ «Парітет» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 315402 грн. (а.с. 38).
Суд вважає дії відповідача № 1 протиправними, а податкове повідомлення-рішення – таким, що підлягає скасуванню.
Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби, зокрема, мають право:
20.1.1. запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);
20.1.3. одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, комерційних банків та інших фінансових установ довідки, у порядку встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності;
20.1.4. проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;
20.1.6. для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.
Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.
Судом установлено, що відповідачем № 1 на адресу позивача було направлено запит від 03.03.2011 № 3094/10/23-20 про надання пояснень та їх документального підтвердження заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень 2010 року відповідно до документів бухгалтерського та податкового обліку. Однак, вказаного запиту позивач не отримав.
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
П.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Ст. 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.
П. 78.1 цієї статті передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова (п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).
21.03.2011 начальником ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську винесено наказ за № 196 «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Парітет (код 31531216». Судом установлено, що копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки позивач не отримував. На підставі вказаного наказу відповідачем № 1 було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Парітет», за результатами якої складено акт від 21.03.2011 № 125/23-20/31531216.
Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;
54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;
54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Відповідно до абз. 1 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Суд вважає, що відповідачем № 1 було порушено порядок винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення з огляду на наступне.
П. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як убачається з матеріалів справи, акт перевірки було складено відповідачем № 1 21.03.2011. Цього ж дня ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000082320. Відповідачем № 1 не надано суду доказів про вручення копії акту позивачеві 21.03.2011. Таким чином, відповідачем № 1 при винесення оскаржуваного повідомлення-рішення порушено положення п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, чим зазначений відповідач також позбавив позивача права на оскарження акту перевірки, яке передбачене п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.
Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000082320 підлягає скасуванню, а сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість – стягненню на користь позивача.
Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом № 168 не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.
Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов’язок платника податку надати покупцю податкову накладну.
Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Згідно п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст.7 Закону № 168, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.
Стаття 200 Податкового кодексу України встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Так, відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
П. 200.2 визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 200.3 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
П. 200.4 передбачено: якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Судом установлено, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 315402 грн. виникла в результаті провадження господарської діяльності. Так, обсяги поставки (без ПДВ) у вересні 2010 року у сумі 14562грн. склалися з наступних операцій:
1. надання послуг ТОВ «Луганська телефонна компанія» згідно договору № ДСБ 02/02-10 від 01.01.10 на суму 3293,87 грн., ПДВ 658,77 грн.;
2. надання послуг ЛОБФ ПРІ «Благовіст» згідно договору № ДСБ 01/01-07 від 03.01.07 на суму 7953,39 грн., ПДВ 1590,68;
3. надання послуг ЛОО Партії Регіонів згідно договору № ДСБ 01/01-08 від 01.01.08 на суму 3314,69 грн., ПДВ 662,94 грн.
Податкові зобов’язання у вересні 2010 року склали 2912 грн.
Обсяги придбання (без ПДВ) у вересні 2010 року у сумі 1597166 грн. склалися з наступних операцій:
1. придбання послуг від ОКП «Управління адмінбудинків» згідно договору оренди від 18.10.06 на суму 6243,73 грн., ПДВ 1248,75 грн.; сплачено платіжним дорученням № 128 від 19.08.10 у сумі 7492,48 грн.;
2. придбання послуг від ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» згідно договору № 4302 від 26.12.06 на суму 4558,9 5грн., ПДВ 911,79 грн.; сплачено платіжним дорученням № 115 від 04.08.10 у сумі 5289,94 грн. та платіжним дорученням № 137 від 09.09.10 у сумі 180,80 грн.;
3. придбання послуг від ТОВ «Видавничий Дім УМХ» Луганська філія згідно договору № РП-5 від 04.01.10 на суму 185,89 грн., ПДВ 37,18 грн.; сплачено платіжним дорученням № 132 від 03.09.10 у сумі 223,07 грн.;
4. придбання послуг від ПАО «Луганськгаз» згідно договору № 1384 від 23.09.10 на суму 245,72 грн., ПДВ 49,14 грн.; сплачено платіжним дорученням № 151 від 24.09.10 у сумі 294,86 грн.;
5. придбання послуг від ТОВ «Луганськвода» згідно договору № 3175/2 від 01.08.08 на суму 2598,60 грн. ПДВ 519,72 грн.; сплачено платіжним дорученням № 136 від 09.09.10 у сумі 3118,32 грн.;
6. придбання адміністративного будинку від РВ Фонду Держмайна України по Луганській області згідно договору купівлі-продажу від 24.09.10 на суму 1583333,33 грн., ПДВ 316666,67 грн.; сплачено платіжним дорученням № 152 від 27.09.10р. у сумі 1900000 грн.
Податковий кредит у вересні 2010 склав 319433 грн.
Різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту у вересні 2010 року в розмірі 316521 грн. (від’ємне значення) зарахована до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Обсяги поставки (без ПДВ) у жовтні 2010 року у сумі 96602 грн. склалися з наступних операцій:
1. надання послуг ТОВ «Луганська телефонна компанія» згідно договору № ДСБ 02/02-10 від 01.01.10 на суму 567,01 грн., ПДВ 113,40 грн.;
2. надання послуг ЛОБФ ПРІ «Благовіст» згідно договору № ДСБ 01/01-07 від 03.01.07 на суму 3412,88 грн., ПДВ 682,58 грн.;
3. надання послуг ЛОО Партії Регіонів згідно договору № ДСБ 01/01-08 від 01.01.08 на суму 5959,87 грн., ПДВ 1191,97 грн.;
4. поставка товару ТОВ «ТПК Укрсплав» згідно договору № ТПК 0409/119 від 15.05.09 на суму 86662,50 грн., ПДВ 17332,50 грн.
Податкові зобов’язання у жовтні 2010 року склали 19320 грн. Обсяги придбання (без ПДВ) у жовтні 2010 року в сумі 91007 грн. склалися з наступних операцій:
1. придбання послуг від ЗАТ «Житлова ініциатива» згідно договору оренди від 02.01.09 на суму 6782,45 грн., ПДВ 1356,49 грн.; сплачено платіжним дорученням № 133 від 03.09.10 у сумі 4045,20 грн. та платіжним дорученням М 156 від 06.10.10 у сумі 4093,74 грн.;
2. придбання послуг від ПП «Луганськтехнологія-10» згідно договору № 06 від 28.09.10 на суму 635,00 грн., ПДВ 127,00 грн.; сплачено платіжним дорученням № 153 від 01.10.10 у сумі 762,00 грн.;
3. придбання адміністративного будинку від РВ Фонду Держмайна України по Луганській області згідно договору купівлі-продажу від 24.09.10 на суму 83589,67 грн., ПДВ 16717,93 грн.; сплачено
платіжним дорученням № 154 від 01.10.10 у сумі 100307,60 грн.
Податковий кредит у жовтні 2010 року склав 18201 грн.
Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у жовтні 2010р. складає 1119 грн.(позитивне значення).
Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду (вересень 2010 року) за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками звітного періоду (жовтень 2010 року), склав 315402 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судом було досліджено первинну документацію, яка відповідає вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», реальність господарських операцій встановлено. Таким чином, у відповідача № 1 не було підстав для зменшення ТОВ «Парітет» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тому податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000082320 підлягає скасуванню як протиправне.
Межі повноважень органів казначейства встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1232 «Положення про Державне казначейство», а в частині відшкодування податку на додану вартість – спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за № 489/5680 «Порядок відшкодування податку на додану вартість», згідно п. 4.1 якого відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Згідно зі ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державне казначейство України, що діє у складі Міністерства фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду.
За таких обставин доводи позивача знайшли своє обґрунтування в судовому засіданні, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Як убачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1700 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.04.2011 № 56 від (а.с. 2), тому дані витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10.05.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 13.05.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Парітет» задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2011 року № 0000082320, прийняте Державною податковою інспекцією в Артемівському районі у місті Луганську відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Парітет» про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 315402,00 грн. (триста п’ятнадцять тисяч чотириста дві грн. 00 коп.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парітет» (код ЄДРПОУ 31531216, 91038, м. Луганськ, Об’їздна дорога 3-го кілометра, буд. 7г, р/р 26002221465 в ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 315402,00 грн. (триста п’ятнадцять тисяч чотириста дві грн. 00 коп.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парітет» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено в повному обсязі 13 травня 2011 року.
Суддя І.О.Свергун
СуддяІ.О. Свергун