ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4453/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Наталії Василієвни
при секретаріМакаревич К.В.
за участю:
представника позивача
представника відповідача ОСОБА_3
Єдаменко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Жовтневому відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправним рішення, -
ВСТАНОВИВ:
14 квітня 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправними рішень державного виконавця Жовтневого відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та скасування постанов державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавче служби Дніпропетровського міського управління юстиції Вороніної Ірини Миколаївни про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 18.10.2010 року та про розшук майна боржника від 19.10.2010 року.
З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить скасувати постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 18.10.2010 року та про розшук майна боржника від 19.10.2010 року.
Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на порушення державним виконавцем норм Закону України «Про виконавче провадження», неотримання позивачем постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 18.10.2010 року та про розшук майна боржника від 19.10.2010 року, порушення порядку звернення стягнення на майно.
В судовому засіданні представник позивача посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відповідність своїх дій вимогам чинного законодавства та просив відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.12.2009 року Жовтневим відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було порушено виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 суму боргу в розмірі 103244,35 гривень.
18.10.2010 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Згідно з даною постановою накладено арешт на автомобіль марки «Фольксваген Туарег», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та оголошено заборону його відчуження.
19.10.2010 року відповідачем також була винесена постанова про розшук майна боржника ОСОБА_5 відповідно до якої оголошено розшук вищезазначеного автомобіля.
20.10.2011 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було прийнято постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження в порядку статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за № 606 – XIV (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин).
Крім того, постановою від 01.11.2010 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по зведеному виконавчому провадженню, державним виконавцем також був накладений арешт на цінні папери, які знаходяться на рахунку № 011888, а саме акції емітента ПАТ «Будівельна корпорація «Європа-Азія-України». Вартість яких відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів № 5Д-73/10 від 21 жовтня 2010 року, складає 210 000,00 гривень.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за № 606 – XIV (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин)(надалі – Закон України «Про виконавче провадження») державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення – п’ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи заборгованість ОСОБА_5 за зведеним виконавчим провадженням складає 182 529, 35 гривень, а арешт накладено на цінні папери позивача в сумі яка перевищує суму заборгованості, що знаходиться на примусовому виконанні.
Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що в супереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем було порушено черговість звернення стягнення, накладено арешт на автомобіль марки «Фольксваген Туарег», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та оголошено заборону його відчуження. Також було оголошено розшук майна боржника, а саме автомобіль марки «Фольксваген Туарег», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 з недотриманням вимог статті 42 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, оскаржувані постанови позивачем отримані не були.
Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 181, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_5 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправним рішення - задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Вороніної Ірини Миколаївни про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 18.10.2010 року.
Скасувати постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Вороніної Ірини Миколаївни про розшук майна боржника від 19.10.2010 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 13.05.11р.
Суддя
Н.В. Боженко