Справа № 2-496/11

ЗАОЧНЕ     РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

25.05.2011  року                                                 Євпаторійський міський суд АР Крим

у складі:              головуючої  судді                                       ДУДНИК А. С.

                при секретарі                                              МОРОЗОВОЇ А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного  акціонерного товариства «Комерційний банк  «Надра»  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою  до начальника відділу № 4 філії Відкритого   акціонерного  товариства  Комерційний банк  «Надра» Конопацької О.В. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що між нею та відповідачем 08.01.2009 року був укладений договір про строковий банківський вклад (депозит) «Мій вибір»(надалі –договір). Згідно з п. 2.1. Договору вона внесла готівкою, а відповідачем прийнято від ній 1 000 євро на відкритий депозитний рахунок № НОМЕР_2. Згідно п.2.2 Договору термін розміщення коштів складає 1 місяць. На підставі п. 2.3. Договору відповідач повинен сплатити відсотки із розрахунку 11, 5 % річних. П. 3.1.2 Договору передбачено, що по закінченню строку дії договору, відповідач повинен видати позивачу банківський вклад та сплатити відсотки. Отже, 08.02.2009 року відповідач повинен був повернути позивачці її вклад та відсотки по ньому. В добровільному порядку ці кошти їй не виплачують, незважаючи на її неодноразові звернення. Діями відповідача їй була спричинена також моральна шкода, оскільки протягом  тривалого часу вона була вимушена звертатися до банку з проханням повернути їй гроші, а після, також і до суду. Більш ніж півтора року вона не має можливості отримувати гроші,  у зв’язку з чим  вона перенесла переживання, оскільки не могла в повній мірі розпорядитися належними їй коштами, перенесла фізичний біль та душевні страждання, перенесла нервовий стрес, зазнала значних незручностей в житті, порушення нормальних життєвих зв’язків.

На підставі вищевказаного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму депозиту, відсотки по ньому з урахуванням індексу інфляції та 3% відсотків річних у розмірі 14 892 гривні 65 копійок, моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень, 38 гривень -витрати, пов’язані з отриманням довідок, 500 гривень –витрати на здійснення розрахунків індексу інфляції.

Ухвалою суду від 06.09.2010 року  до участі в справі в якості відповідача залучено належного відповідача - юридичну особу  Відкрите  акціонерне  товариство   Комерційний банк  «Надра»,   назва  якого   як вбачається  зі свідоцтва  про державну  реєстрацію  юридичної  особи   від   04.02.2011 року  серія  А01 № 794080   змінена  на    Публічне  акціонерне  товариство   «Комерційний Банк «Надра».  /а.с. 144-145/  

У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені  позовні вимоги  уточнили,  просять стягнути  з Публічного  акціонерного товариства «Комерційний банк  «Надра» суму депозиту з урахуванням  відсотків  по ньому,  індексу інфляції та 3% відсотків річних у розмірі 15 366 гривень 18 копійок,  моральну  шкоду  у  розмірі  5 000  гривень,   витрати, пов’язані  з отриманням  довідок,  у  розмірі  38  гривень  та  витрати на інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи  у  розмірі  120 гривень.   

Прокурор  у судове  засідання  не  з’явилася.   Про день, час  та місце  розгляду  справи  сповіщалася  належним чином,   надала  суду  заяву  про  розгляд  справи  у   її відсутності.   У попередньому  судовому  засідання  заявлені  позовні  вимоги ОСОБА_1 підтримала  у  повному   об’ємі.

Представник відповідача до суду  не   з’явився.   Про день, час  та  місце  розгляду  справи  сповіщався  належним чином.  Причин  неявки суду  не  повідомив.

На підставі  ст. 224  ЦПК України   суд   вважає  можливим   винести рішення  при  заочному   розгляді  справи у відсутності   прокурора  та представника  відповідача.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши надані докази, суд вважає, що заявлені  позовні вимоги підлягають  частковому  задоволенню в силу  наступних підстав.  

Так,  судом  встановлено,  що  08.01.2009 року  між позивачкою та Відкритим  акціонерним товариством комерційним банком «Надра»був укладений договір                              № НОМЕР_2  про строковий банківський вклад (депозит) «Мій вибір». Згідно з п. 2.1. Договору позивачка внесла готівкою, а відповідачем прийнято від неї 1 000 євро на відкритий депозитний рахунок № НОМЕР_2.  / а. с. 12 /

Згідно з п.п. 2.2, 4.7  Договору строку  дії вкладу –1 місяць від  дати надходження Вкладу на Вкладний рахунок. У випадку коли в день закінчення строку дії Вкладу. Вкладник не звернувся до Банку з вимогою отримання Вкладу, строк дії вкладу  подовжується  на такий саме строк, при цьому базова  процентна ставка по вкладу та  бонуси, що були надані на дату  укладення цього Договору, встановлюються у розмірі, який  визначений  ставками  по  депозитах  в  рамках  Пакетів послуг на  дату  подовження вкладу.

За  п.п. 2.3,  3.4.4,  3.4.5  Договору  банк  взяв на себе зобов’язання  оплатити  позивачці  проценти у розмірі 11, 5  %   річних   шляхом  перерахування  коштів  на  рахунок  в останній  день строку  дії вкладу  (незалежно від  того, чи буде  цей  строк  подовжено згідно  з п. 6.1), а  також  у  випадку  дострокового розірвання  договору  та  повернути вклад  за її вимогою в  кінці   терміну  дії   вкладу чи  у випадках  дострокового розірвання  Договору  шляхом  перерахування  коштів  на  рахунок.

У ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено,   що  вклад (депозит) -  це  кошти  готівкою  у валюті України  або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.   

Відповідно до ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти по ній або дохід в іншій формі на умовах та в порядку,  встановлених договором.  

В силу  ч.ч.  1, 2 ст. 1060 ЦК України   договір банківського  вкладу   укладається  на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на  умовах  повернення  вкладу  зі спливом  встановленого  договором  строку  (строковий  вклад).  За договором  банківського вкладу незалежно  від його виду банк  зобов’язаний видати вклад  або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними  особами на інших умовах повернення, які  встановлені  договором.  

Згідно зі  ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.  

        Позивачкою були  виконані усі умови укладеного договору про строковий банківський вклад (депозит) «Мій вибір».  08.02.2009  року  строк  дії зазначеного  договору  закінчився,  а  з вимогою про повернення  грошових коштів позивачка  звернулася  до  Банку  23.03.2009  року,   але   видача   депозиту  здійснена не була.   

Позивачка неодноразово зверталася до банку з проханням повернути депозит, однак  посилаючись  на те, що  у  «Надра Банку» з 10  лютого 2009 року  постановою   Правління  Національного банку  України  від  10 лютого 2009 року  № 59  строком  на  6  місяців, то б то до 10 серпня 2009 року,  на  задоволення  вимог  клієнтів   банку    введено  мораторій,  дія  якого  за  постановою  Правління  Національного банку  України   від 5 серпня 2009 року  №  452   була  продовжена  до 10 лютого 2010 року,   у цьому  їй було відмовлено.  / а. с. 15 -  24 /

Як  вбачається  з довідки  від 01.04.2010 року  № 4-1244  за курсом   Національного банку  України  депозит  у  1 000  євро,  внесений  позивачкою до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»,   еквівалентний   10 265 гривням  64 копійкам.   / а. с. 44 /

Викладені  у  заяві  про перегляд   заочного рішення  від 18 листопада 2010 року  доводи  представника  відповідача  про те, що банк    виконав  всі свої  зобов’язання   та перерахував  ОСОБА_1  31.12.2009  року  суму  депозиту   у  1 000  євро на поточний  рахунок  № НОМЕР_1,  а  09.02.2009 року  сплатив   відсотки   у  розмірі  9, 45  євро,  суд  не  приймає до уваги, оскільки  на підтвердження  зазначених  обставин  доказів  не  надано. Залучені  до матеріалів  справи  звіт по депозиту та   поточний  звіт за операціями  по поточному (картковому) рахунку  позивачки   не  є належними  та  допустимими  доказами  того, що   сума  депозиту  та  відсотки   по ньому  були   позивачкою  отримані.  /а. с.  109/

За загальними правилами, визначеними ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України,  зобов'язання   має  виконуватись  належним  чином   відповідно  до  умов  договору  та  вимог  Цивільного  Кодексу,  інших  актів  цивільного   законодавства, а  за  відсутності  таких  умов  та  вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно  ставляться.    Одностороння  відмова  зобов’язання  або одностороння  зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не  встановлено  договором  або  законом.   Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 5.1 Договору № НОМЕР_2  про строковий банківський вклад (депозит) «Мій вибір» визначено,  що  за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.   

Порушенням зобов'язання  згідно  зі  ст. 610  ЦК України  є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).   

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

В силу  ст.  625 ЦК  України     боржник  не   звільняється  від  відповідальності  за неможливість виконання  ним  грошового  зобов’язання.  Боржник, який   прострочив  виконання  грошового  зобов’язання, на  вимогу,  кредитора  зобов’язаний  сплатити  суму  боргу  з  урахуванням  встановленого індексу  інфляції за весь час  прострочення, а  також  три   проценти  річних  від  простроченої суми, якщо  інший  розмір  процентів  не  встановлений  договором  або   законом.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка  порушила  зобов’язання, звільняється  від відповідальності  від  відповідальності  за порушення  зобов’язання, якщо  вона  доведе, що це  порушення  сталося  внаслідок випадку або непереборної сили.  Не вважається  випадком, зокрема, недодержання  своїх  обов’язків  контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних  для виконання  зобов’язання, відсутність у  боржника  необхідних  коштів.

Посилання  представника відповідача  на те, що постановами Правління  Національного банку  України  від  10 лютого 2009 року  № 59,   від 5 серпня 2009 року  №  452   у період  з  10 лютого 2009 року  до 10 лютого 2010  року  на  задоволення  вимог  клієнтів   банку   введено  мораторій,   під час  дії  якого   відповідно до ст. 85 Закону  України  «Про банки і  банківську  діяльність» за невиконання  чи  неналежне  виконання  грошових  зобов’язань  неустойка (штраф, пеня) та інші  фінансові  (економічні) санкції   не  застосовуються,    суд находить  безпідставними, оскільки  передбачені   ч. 2  ст. 625  ЦК України  індекс  інфляції та  три   відсотки  річних   не  є фінансовими санкціями    в розумінні   «інші  фінансові (економічні) санкції», а   є особливою мірою відповідальності  боржника за прострочення  виконання  грошового  зобов’язання  та  платою за користування  чужими  грошима.  

       Ст.  2 Закону  України «Про   індексацію грошових   доходів   населення» визначено,  що індексації  підлягають грошові доходи громадян,  одержані ними  в гривнях на території України і які не мають разового характеру.   

Беручи до уваги  встановлені   факти  та  відповідні  їм  правовідносини,   а також оцінюючи  надані  докази,  суд  вважає, що з  відповідача  на  користь позивачки  підлягає стягненню   сума  депозиту  з  урахуванням  відсотків  по ньому  на день пред’явлення  вимоги  щодо його повернення  - 23.03.2009 року  у розмірі 10 414  гривень 39 копійок   та  3  проценти  річних  від  зазначеної  суми  за увесь  час  прострочення   у розмірі  676 гривень  93  копійки  = (10 414 гривень 39 копійок  х  3 %  річних : 12  місяців  х  2 роки  2  місяці  прострочення),  а  усього   11 091 гривня  32 копійки.

Оскільки  вклад  позивачки   був  розміщений    в  євро, а  не  у  національній  валюті  України  - гривнях,  вимоги  щодо стягнення  суми  інфляції  задоволенню не  підлягають. Не  підлягають також  задоволенню  вимоги позивачки   щодо   нарахування  процентів  в  порядку ст. 1048 ЦК України  у розмірі  облікової ставки Національного банку  України,  так   як  зазначена  норма  застосовується  до правовідносин,  які   виникають  з  кредитного договору  та  договору  позики.

 Відповідно  до  роз’яснень    Пленуму Верховного Суду  України, які  містяться  у  п. 2  постанови  № 4  від  31.03.1995 року спори   про   відшкодування   заподіяної
фізичній   чи  юридичній  особі   моральної  (немайнової)  шкоди розглядаються, зокрема:коли  право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у  випадках,  передбачених  статтями  7,  440-1 Цивільного кодексу Української  РСР та  іншим законодавством,  яке  встановлює  відповідальність  за  заподіяння моральної шкоди  (наприклад,  ст.  49  Закону   «Про   інформацію»,  ст.  44 Закону «Про авторське право і суміжні права»; при  порушенні зобов'язань,  які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів»  чи  інших  законів,  щорегулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної  (немайнової) шкоди.

Враховуючи вище викладене  позовні  вимоги  щодо відшкодування  моральної  шкоди  суд  находить   безпідставними  та  такими,  що  не підлягають  задоволенню, оскільки  умовами  договору  № НОМЕР_2  про строковий банківський вклад (депозит) «Мій вибір» відшкодування  зазначеної   шкоди  не  передбачено.

Суд також вважає необхідним відмовити у задоволенні позову стосовно стягнення витрат  у розмірі   500  гривень,   пов’язаних  із  здійсненням розрахунків індексу інфляції,   так як  вказана вимога не підтверджується матеріалами справи.

В силу    ч. 1  ст. 88   ЦПК України   з  відповідача  на  користь позивачки  підлягає стягненню витрати, пов’язані з отриманням довідок, у  розмірі  38 гривен  та  витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи у  розмірі  120 гривень, а  на користь держави  судовий  збір  у  розмірі  110 гривень 91 копійки.

На підставі  ст.  ст. 525, 526, 530, 610, 612, 617,  625, 1058, 1060, 1061  Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст.  10, 11, 57-61, 88, 209, 212, 214-215,  218, 224-226,  228,  232  Цивільного процесуального кодексу  України, суд   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного  акціонерного товариства «Комерційний банк  «Надра» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  -  задовольнити частково.   

Стягнути з  Публічного  акціонерного товариства «Комерційний банк  «Надра»на користь ОСОБА_1 суму  депозиту з  урахуванням відсотків по ньому  та 3 процентів річних у розмірі 11 091 гривень  32  копійок,  витрати, пов’язані з отриманням довідок, у розмірі 38 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у  розмірі  120 гривень, а усього  11 249 гривень 32 копійки   (одинадцять тисяч   двісті сорок  дев’ять гривень тридцять дві копійки)

Стягнути з Публічного  акціонерного товариства «Комерційний банк  «Надра»на користь держави судовий збір   у розмірі  110 гривень 91 копійки  (ста десяти гривень дев’яносто однієї копійки).

В іншій частині  позовних вимог   ОСОБА_1  відмовити.    

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим протягом 10 днів з дня  його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Євпаторійський міський суд. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повторне  заочне  рішення  може бути оскаржено в загальному  порядку, встановленому  Цивільним  процесуальним  кодексом України.

Повний текст рішення  виготовлено та підписано   27.05.2011 року.

 СУДДЯ                                                                                               А. С. ДУДНИК