Справа № 22-ц/2690/3969/2011                                

Головуючий у 1 інстанції: Зотько Т.О.

                            Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011  року  Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва

в складі:       головуючого-судді   Шебуєвої В.А.,

              суддів: Матвєєвої О.А., Немировської О.В.,

               при секретарі         Гладун Х.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року в справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утримання будинку і прибудинкової території,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року задоволено частково позовну заяву ЖБК «Автотранспортник-10». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Автотранспортник-10» заборгованість за житлово-комунальні послуги, утримання будинку і прибудинкової території за період до 01  квітня 2010 р. у розмірі 13279 грн. 32 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 400 грн., судовий збір у розмірі 132 грн. 79 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 13842 грн. 11 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просить рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року скасувати, постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не надано належної оцінки її доводам, що тривалий час комунальними послугами та водою вона не користувалася. При нарахуванні комунальних послуг позивачем не враховані пільги, які має її батько як учасник бойових дій. Судом не надано належної оцінки її доводам, що договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги був укладений нею в наслідок обману з боку позивача, оскільки на момент укладення такого договору позивач запевняв її про його формальний характер.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

В судове засідання  представник ЖБК «Автотранспортник-10» не з‘явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді Шебуєвої В.А., вислухавши пояснення ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та проживає в ній.

09 грудня 2008 р. між ОСОБА_1 та ЖБК «Автотранспортник-10» був укладений договір про реструктуризацію наявної заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 9522 грн. 38 коп., яка утворилась за період з 01 грудня 2008 року  по 10 грудня 2009 року. За умовами даного договору ОСОБА_1  строком  до 01 грудня 2009 року надано розстрочку у погашенні заборгованості з плати за утримання житла та плати за комунальні послуги (водо-, теплопостачання, послуги водовідведення, вивезення побутового сміття та ін..). Сума поточного щомісячного платежу за житлово-комунальні послуги становить 984,89 грн.

Свої зобов‘язання  по погашенню заборгованості відповідачка ОСОБА_1 не виконує, в зв’язку з чим станом на  01 квітня 2010 р. її борг  за житлово-комунальні послуги та експлуатаційні витрати становить 13279 грн. 32 коп.

На підставі ст.ст. 156,179 ЖК України, ст. 322 ЦК України, п.4 Правил користування приміщенням и жилих будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суд стягнув з ОСОБА_1 наявну заборгованість на користь позивача, визнавши позовні вимоги ЖБК «Автотранспортник-10» законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з правильністю висновку суду першої інстанції.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не користується водою, а тому не зобов‘язана сплачувати за послуги водопостачання є безпідставними. З заявами до ЖБК «Автотранспортник-10» про відключення постачання води до її квартири вона не зверталась. Лічильники води в квартирі ОСОБА_1 не встановлені.

Доводи ОСОБА_1 про необхідність врахування наявної у її батька ОСОБА_2  пільги при нарахуванні комунальних послуг також є безпідставними. Як зазначає сама ОСОБА_1, її батько ОСОБА_2 з 01 серпня 2002 року зареєстрований та проживає у Чернігівській області,с.Остапівка, а не в квартирі АДРЕСА_2.

Судом встановлено, що житлово-комунальні послуги позивачем надавалися, а доказів їх неотримання за спірний період відповідачкою не надано.  Також ОСОБА_1 не надано доказів звернення до ЖБК «Автотранспортник-10» з заявами про не нарахування житлово-комунальних послуг в зв’язку з тимчасовим непроживанням за місцем реєстрації

Колегія суддів  відхиляє доводи апеляційної скарги про не надання судом належної оцінки обставинам укладення договору про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки вищевказаний договір не оспорений ОСОБА_1 в установленому законом порядку.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та  може бути оскаржена протягом двадцяти днів до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий        

    Судді