ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.04.11Справа №2а-368/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого - судді Плієвої Н.Г.,
при секретарі - Зарапіні О.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 356/10-004 від 11.06.2010
представник відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя
до приватного підприємства "Лідерпродукт-1"
про стягнення заборгованості,
Суть спору:
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Лідерпродукт-1" про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1865,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення вимог Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі- Закон № 2181) не здійснив сплату самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1865,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 28.01.2011 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 2а-368/11/2770.
Ухвалою суду від 21.02.2011 справу призначено до судового розгляду на 15.03.2011.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи відкладався.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлен належним чином.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Приватне підприємство "Лідерпродукт-1" (далі- ПП "Лідерпродукт-1") як юридична особа зареєстровано 17.08.2004 Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (далі- ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя) як платник податків та зборів з 26.08.2004 за № 00007023.
20.08.2010 ПП "Лідерпродукт-1" було надано до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя податкову декларацію з податку на додану вартість (вх. № 65943) за липень 2010 року у якій платник податку самостійно визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість (а.с. 10-11).
Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
На підставі п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 податкові декларації надаються за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно з п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно з п. 6.2.1 п. 6.1 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога № 1/278 від 21.04.2009 (а.с 13) та друга податкова вимога № 2/463 від 18.08.2009 (а.с. 14).
Однак, обидві податкові вимоги були повернути на адресу ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
У зв'язку з неможливістю вручення податкових вимог ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя були складені відповідні Акти від 16.07.2009 та від 22.09.2009.
Відповідно до п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя перша податкова вимога № 1/278 від 21.04.2009 була розміщена на дошці податкових повідомлень з 22.09.2009 по 22.10.2009, друга податкова вимога № 2/463 від 18.08.2009 була розміщена на дошці податкових повідомлень з 16.07.2009 по 16.08.2009.
Відповідачем не надано до суду доказів щодо сплати заборгованості у розмірі 1865,00 грн.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку проте, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя до ПП "Лідерпродукт-1" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість за липень 2010 року в розмірі 1865,00 грн. підлягають задоволенню.
Щодо визнання шляху стягнення із відповідача суми заборгованості перед бюджетом, суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Положення стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України. Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1.
Таким чином погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків є можливим виключно у разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків, саме за рішенням податкового органу на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Позивач доказів недостатності коштів, які перебувають у власності відповідача, для погашення заборгованості суду не надав, з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків до суду не звертався.
Крім того, суд не може підміняти орган державної влади до компетенції якого віднесено здійснення заходів щодо погашення податкового боргу саме шляхом прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу та відповідно продаж майна платника податків, якім є позивач.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
За таких обставин, належним способом захисту прав позивача є саме стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1865,00 грн. на розрахунковий рахунок, зазначений позивачем у адміністративному позові.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються
Відповідно до ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови
Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 26.04.2011 о 17-00 годин.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "Лідерпродукт-1" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 127, кв. 10, ЄДРПОУ 33117568, р/р 26007010108338, в ВАТ ВТБ Банк в м. Києві, МФО 321767; р/р 260290214901, р/р 260070214901 у Севастопольській філії АТ "Банк "Фінанси та Кредит" м. Севастополь, МФО 384812) на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37, ЄДРПОУ 23193148) в дохід державного бюджету Ленінського району м. Севастополя (р/р 31112029700007, банк отримувача - Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, код платежу 14010100) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1865,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят п'ять грн. 00 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Г. Плієва