Справа № 22-ц/2690/2995/2011                                

Головуючий у 1 інстанції: Бондаренко О.В.

                            Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011  року  Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі:       головуючого - судді  Шебуєвої В.А.,

              суддів: Касьяна О.П., Матвєєвої О.А.,

               при секретарі Гладун Х.А.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, на  ухвалу Святошинського  районного суду міста Києва від  22 вересня 2010 року про вжиття заходів забезпечення позову  ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_5, третя особа: Головне управління юстиції у м.Києві  про виділення майна, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Святошинського  районного суду міста Києва від  22 вересня 2010 року задоволено клопотання представника позивачки ОСОБА_3 В порядку забезпечення її позову в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 про виділення майна накладений арешт на квартири, що  розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу Святошинського  районного суду міста Києва від  22 вересня 2010 року та  постановити нову, якою відмовити задоволенні заяви представника ОСОБА_3 про забезпечення позову. Посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Позивачка ОСОБА_3  та її представник, а також представник третьої особи в судове засідання не з‘явились. Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність вказаних осіб, оскільки вони належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість  постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, діючи в інтересах малолітньої ОСОБА_4, звернулась з позовом до ОСОБА_2, яка діє в інтересах  малолітнього ОСОБА_5 про включення до спадкової маси квартир за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2, а також виділення ОСОБА_6 як спадкоємиці ? майна, що залишилось після смерті ОСОБА_7, ?  квартири № 249 та квартири АДРЕСА_2.

Посилається на те, що вона і відповідачка ОСОБА_2 є законними опікунами малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які є спадкоємцями першої черги після ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. 18 травня 2007 відповідачка ОСОБА_2 здійснила відчуження квартир   за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2. Вважає, що як співвласник має право на грошову компенсацію внаслідок виділу майна в натурі.

Задовольняючи заяву представника позивачки ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З даними висновками суду колегія суддів погодитись не може.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до  ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться  у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов‘язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі бабо передавати майно відповідачеві або виконувати щодо нього інші зобов‘язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано  позов про звільнення майна з-під арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.  Відповідно до ч.2 ст.152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Позивачка ОСОБА_3 порушує питання про виділення майна та заявляє про своє право на грошову компенсацію внаслідок виділу майна в натурі.. При цьому позивачка  констатує факт відчуження квартир ОСОБА_2  і не оспорює право нових власників на них.

За таких обставин, у суду першої інстанції не було підстав для обрання такого виду забезпечення позовних вимог ОСОБА_3 як арешт відчужених квартир. Колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції  та залишення без задоволення заяви представника ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, задовольнити.

Ухвалу Святошинського  районного суду міста Києва від  22 вересня 2010 року скасувати та постановити нову.

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 про  забезпечення її позову в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_5, третя особа: Головне управління юстиції у м.Києві  про виділення майна.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:                        

Судді  :