Справа № 22-ц/2690/3116/2011                                

Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк І.В.

                            Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011  року  Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва

в складі:       головуючого-судді   Шебуєвої В.А.,

              суддів: Касьяна О.П., Матвєєвої О.А.,

               при секретарі: Гладун Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2,  на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року в справі за позовом  ОСОБА_2  до Відкритого  акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2  до ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про стягнення страхового відшкодування.

Не погоджуючись з рішенням суду,  представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення Печерського районного суду м.Києва від 17 листопада 2011 року  та постановити нове, яким позов ОСОБА_2 задовольнити. Посилається на те, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає доведеними законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 про наявність підстав для виплати відповідачем страхового відшкодування. Зазначає, що  ст.35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначений вичерпний перелік документів для виплати страхового відшкодування, а тому суд дійшов помилкового висновку про передчасність вимог ОСОБА_2 до відповідача про виплату страхового відшкодування до встановлення правомірності керування застрахованим транспортним засобом водієм ОСОБА_3

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник  ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення представника апелянта та представника ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»,  вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість  постановленого рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 травня 2010 р. о 16.50 год.  на перехресті вул..Польової та Котляровського в м.Бориспіль водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ» державний номер НОМЕР_4, допустив зіткнення з стоячим позаду автомобілем “Geely” державний номер НОМЕР_5, що  належить на праві позивачці ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль “Geely” державний номер НОМЕР_5 отримав механічні пошкодження.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2010 р. у справі № 3-2145/10 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Автомобіль «ВАЗ» державний номер НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якої застрахована ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на підставі договору  № ВС/1199159 від17.11.2009 р., тип договору І, строком дії до 16.11.2010 р.

Майнова шкода, завдана пошкодженому автомобілю позивачки ОСОБА_2 внаслідок ДТП, згідно акту виконаних робіт  та квитанції становить 4570 грн.

З метою отримання страхового відшкодування ОСОБА_2 звернулася до ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» з відповідною заявою та надала  документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Листом від 17.08.2010 р. ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» повідомило ОСОБА_2 про призупинення розгляду її заяви  до отримання всіх необхідних документів для вирішення питання про виплату страхового відшкодування.

Як встановлено  судом, ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» не закінчило  з‘ясування законності підстав експлуатації автомобілем «ВАЗ» державний номер НОМЕР_4 гр. ОСОБА_3 в момент вчинення ДТП.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» суми страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст.15 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та тієї обставини, що  за договором, укладеним між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»  та ОСОБА_4  передбачено страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування з відповідача є передчасними.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 правильності висновків суду першої інстанції  не спростовують.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 відхилити, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий            

Судді