Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-15853/10 Головуючий у 1 й інстанції - Гібалюк Т.Я.
Доповідач - Варенко О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Гайдук В.І., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську справу
за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2010 року
у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої державної допомоги,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року Управління праці та соціального захисту населення виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська звернулось до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що в період з 30 червня 2005 року по 26 квітня 2008 року відповідачка перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення, як одержувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В період з 27 серпня 2007 року ОСОБА_2 працювала в Центрі поштового зв’язку № 5, та не повідомила позивача про працевлаштування, в зв’язку з чим виникла переплата допомоги в сумі 1082 грн. 13 коп. за період з 27 серпня 2007 року по 26 квітня 2008 року.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 червня 2010 року в задоволенні позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв’язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду.
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачка з 30 червня 2005 року по 26 квітня 2008 року знаходилась на обліку у відповідача та отримувала виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»в редакції до 01.01.2008, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.
Як вбачається з матеріалів справи допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась відповідачці щомісяця з серпня 2007 року по квітень 2008 року, що підтверджується довідкою (а.с.8).
З 27 серпня 2007 року ОСОБА_2 працювала листоношею із супроводження пошти 1 кл. на 0,9 одиниці ставки. Відпустку по догляду за дитиною до трьох років не оформлювала.
Відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», право на одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахована особа має за умови встановлення робочого часу меншої тривалості, ніж законодавчо встановлена норма.
Відповідно до с. 179 КЗпП України, ст. 18 Закону України «Про відпустки»за бажанням жінки в період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. Водночас за нею зберігається право на одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період такої відпустки.
Отже, відповідачка мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 27 серпня 2007 року по 26 квітня 2008 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду прийнято у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Заводської районної ради м.Дніпродзержинська залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді