Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-12888/10                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Круговий О.О.

                                                              Доповідач  -  Варенко О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого –Варенко О.П.,

суддів: Гайдук В.І., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії, проте відповідач у 2007 - 2009 роках не виконував обов’язку щодо приведення розміру її пенсії у відповідність до статті 6 вказаного Закону України, у зв’язку з чим виникла заборгованість по пенсії, тому позивачка просила суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача по начисленню і невиплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року, у розмірі 3837 грн. 30 коп.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплати на користь ОСОБА_2 підвищення пенсії, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням суми, яка була сплачена у цей період; стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 45 грн. 50 коп.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування  рішення суду та постановлення нового, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.  

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду.   

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.   

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.  

З паспорту позивачки вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.

Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, колегія суддів виходила з наступного.

Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 закону України №2195-ІV.

Отже, управління Пенсійного фонду України повинно були зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року - були відсутні.

Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, колегія суддів виходила з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV в новій редакції.

Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.

Відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року.

Відносно вимог по виплатам за 2009 рік, колегія суддів виходила з того, що після прийняття Рішення Конституційним Судом України №10-рп від 22 травня 2008 року будь-яких змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не вносилось, тобто доплата до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком мала виплачуватись позивачці в 2009 році.

Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року рішення Конституційного Суду не виконував, що стало причиною звернення позивачки до суду, а тому його бездіяльність є протиправною.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду прийнято у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.  

Керуючись  ст.ст. 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

 Головуючий

 Судді