Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-12211/10 Головуючий у 1 й інстанції - Цигванков В.О.
Доповідач - Варенко О.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого –Варенко О.П.,
суддів: Єлізаренко І.А., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, стягнення суми та спонукання до виконання обов’язків на майбутнє ,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії, проте відповідач у 2007 - 2009 роках не виконував обов’язку щодо приведення розміру його пенсії у відповідність до статті 6 вказаного Закону України, у зв’язку з чим виникла заборгованість по пенсії, тому позивач просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, що полягають в порушені вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист Дітей війни», щодо перерахунку раніше призначеної йому пенсії з урахуванням належної мені надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська здійснити з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. перерахунок раніше призначеної йому пенсії за віком у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист Дітей війни»з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, застосував прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах з 1 квітня 2007р. -406 грн., з 1 жовтня 2007р. - 411 грн., збільшений на один відсоток, згідно з нормами ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та п. 7 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»зі змінами та доповненнями; здійснити з 22 травня 2008 року перерахунок раніше призначеної йому пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист Дітей війни»з урахуванням підвищення щомісячно в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з застосуванням розміру прожиткового мінімуму, який щорічно встановлюється для осіб, які втратили працездатність; здійснити з 01 січня 2009р. по 31.12.2009р. перерахунок раніше призначеної йому пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист Дітей війни»з урахуванням підвищення щомісячно в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з застосуванням розміру прожиткового мінімуму, який щорічно встановлюється для осіб, які втратили працездатність; здійснити на його користь виплату заборгованості з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. по доплаті до його пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист Дітей війни»з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в сумі 742 грн. 65 коп. (сімсот сорок дві гривні 65 копійок); здійснити на його користь виплату заборгованості з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. по доплаті до його пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист Дітей війни»з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в сумі 772 грн. (сімсот сімдесят дві гривні), що відповідає не отриманому ним розмірі 20 % вказаної доплати щомісячно; здійснити на його користь виплату заборгованості з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. по доплаті до його пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист Дітей війни»з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в сумі 1195,20 грн. (одна тисяча сто дев'яносто п'ять гривень і 20 копійок), що відповідає не отриманому ним розмірі 20 % вказаної доплати щомісячно; стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на його користь заборгованості по доплаті до його пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист Дітей війни»з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в сумі 2709,85 коп. (дві тисячі сімсот дев'ять гривень 85 коп.); стягнути з відповідача на його користь судові збитки по справі.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська з невиплати ОСОБА_2 щомісячно з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року 30 % мінімальної пенсії за віком та недоплати ОСОБА_2 щомісячно з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2009 року 20 % мінімальної пенсії за віком визнано незаконною; зобов’язано Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська нарахувати і виплатити ОСОБА_2 з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % від прожиткового мінімуму, затвердженого на той час для осіб, які втратили працездатність; зобов’язано Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська нарахувати і виплатити ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2009 року щомісячну соціальну допомогу в розмірі 20 % від прожиткового мінімуму, затвердженого на той час для осіб, які втратили працездатність; стягнуто на користь позивача 51 гривня відшкодування судового збору та 120 гривень оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду в частині розподілу судових витрат змінити, а в решті рішення суду залишити без змін.
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, яке частково відповідає вимогам закону. Висновки суду в частині вимог щодо визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання його вчинити певні дії достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Згідно п.1 ч.1 ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.
З паспорту позивача вбачається, що він є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, колегія суддів виходила з наступного.
Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 закону України №2195-ІV.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно були зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року - були відсутні.
Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, колегія суддів виходила з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV в новій редакції.
Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.
Відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року.
Відносно вимог по виплатам за 2009 рік, колегія суддів виходила з того, що після прийняття Рішення Конституційним Судом України №10-рп від 22 травня 2008 року будь-яких змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не вносилось, тобто доплата до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком мала виплачуватись позивачу в 2009 році.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, рішення Конституційного Суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду, а тому його бездіяльність є протиправною.
Разом з тим суд першої інстанції вирішуючи питання про стягнення з Управління Пенсійного фонду України судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не врахував, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»по даній категорії справ розмір судового збору складає 0,2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 8,50 грн. та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»від 21 грудня 2005 року з послідуючими змінами, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, по справам позовного провадження з розгляду спору немайнового характеру складає 37 грн. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення в частині розміру стягнутих судових витрат, стягнувши з відповідача на користь позивача на відшкодування судових витрат: судовий збір –8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –37,00 грн., а всього –45 (сорок п’ять) грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2010 року змінити в частині розміру стягнутих судових витрат.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування судових витрат 45 (сорок п’ять) грн. 50 коп.
В решті рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2010 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді