УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-22224/11 Головуючий в 1 інстанції – Попов В.В.
Категорія 79 ( 2 ) Доповідач – Братіщева Л.А.
У Х В А Л А
Іменем України
«11» травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Братіщевої Л.А.
суддів: Савіної Г.О., Турік В.П.
при секретарі: Бадалян Н.О.
Розгляд справи здійснювався згідно вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічним засобом
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2010 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування судового наказу, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Банк «фінанси і Кредит» звернулося із заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про видачу судового наказу про солідарне стягнення з боржників заборгованості за кредитним договором.
05 березня 2010 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу видав судовий наказ, яким стягнуто солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» заборгованість за кредитним договором в сумі 12013грн.
Не погодившись із судовим наказом боржники звернулися із заявою про скасування цього наказу.
Ухвалою судді від 22 жовтня 2010 року заява про скасування судового наказу залишена без розгляду на підставі ст. 105-1 ЦПК України.
В апеляційній скарзі боржники ставлять питання про скасування ухвали від 22.10.2010р. та судового наказу від 05.03.2010р. з тих підстав, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Так, ухвалу від 13.10.2010р. про прийняття заяви про скасування судового наказу і розгляду зазначеної заяви 22.10.2010р. отримано лише 26.10.2010р.; судом першої інстанції взято до уваги, що копію судового наказу отримано ОСОБА_1 і ОСОБА_2 26.03.2010р. і ОСОБА_3 30.03.2010р., проте ними судовий наказ не отримувався, оскільки їх підписи у поштових повідомленнях підроблено.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу від 22 жовтня 2010 року про залишення заяви боржників ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про скасування судового наказу без розгляду, суд першої інстанції керувався ст. 105-1 ЦПК України та виходив з того, що заява боржників подана з пропуском строку передбаченого ст. 105 ЦПК України і клопотання про поновлення процесуального строку боржником не ставилося.
Однак, ухвала судді від 22.10.2010р. постановлена з порушенням норм процесуального права.
Згідно ст. 104 ЦПК України після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз’яснюється право в разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.
Відповідно до ч.2 ст. 105-1 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 105 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 березня 2010 року судом видано судовий наказ за заявою ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором (а.с. 26) і відповідно до супровідного листа від 10.03.2010р. копія судового наказу направлена боржникам ( а.с. 27, 28). Проте з поштового повідомлення про вручення, яке міститься на аркуші справи 30, вбачається, що копію судового наказу отримав лише один з боржників, в той час як їх обидва і не вбачається хто саме із боржників, ОСОБА_1 чи ОСОБА_2, отримав копію наказу.
З вищевказаних обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду заяви.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2010 року – скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для розгляду заяви про скасування судового наказу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді :