УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-20111/11
Справа №22ц-20111/11 Головуючий в 1 інстанції – Бондарева О.І.
Категорія 27 ( 4 ) Доповідач – Братіщева Л.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
«11» травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Братіщевої Л.А.
суддів: Савіної Г.О., Турік В.П.
при секретарі: Бадалян Н.О.
за участю: представника позивача – Бродько Анатолія Івановича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 31 березня 2010 року за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Приватного підприємства «Ресурс-Комплект», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», яке в подальшому змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі – ПАТ «УкрСиббанк») звернулося із позовом до ПП. «Ресурс-Комплект», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 грудня 2006 року між Банком та ПП. «Ресурс-Комплект» був укладений кредитний договір в сумі 120тис. доларів США під 12,3% річних Для забезпечення своєчасного виконання умов зазначеного договору в цей же день між Банком і ОСОБА_2 був укладений договір поруки №296-ПН-06 відповідно до якого ОСОБА_2 поручився відповідати за виконання ПП. «Ресурс-Комплект» умов кредитного договору.
Проте ПП. «Ресурс-Комплект» умов договору не виконувало, в результаті чого станом на 01.05.2009р. утворилась заборгованість в сумі 931630,08грн., з яких 906440,84грн. становить заборгованість по кредиту, 12110,26грн. – заборгованість по процентам і 13078,99грн. – пеня на суму заборгованості за кредитом з 06.01.2009р. по 30.04.2009р.
Посилаючись на ці обставини Банк просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів 931630,08грн. і судові витрати.
Заочним рішенням Центрально-Міського району м. Кривого Рогу від 31 березня 2010 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено, стягнуто з ПП. «Ресурс-Комплект», ОСОБА_2 солідарно 931630,08грн., судовий збір в сумі 1700грн і витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 250грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ПП. «Ресурс-Комплект» і відмови в позові до поручителя з тих підстав, що рішення є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального і матеріального права. Зокрема, суд невірно нарахував відсотки за прострочення сплати кредиту і не взяв до уваги норми п.1 ст. 559 і 1056-1 ЦК України; необґрунтовано застосував збільшену ставку в розмірі 24,6% і ним, як поручителем, не надавалася згода на збільшення зобов’язань; позивачем не надано доказів – ліцензії на право надавати кредити у валюті.
Крім того, суд не звернув уваги, що кредитний договір укладався між двома юридичними особами, а тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 05 грудня 2006 року між позивачем Акціонерним комерційний інноваційний банком «УкрСиббанк», яке в подальшому змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - Банк) та Приватним підприємством «Ресурс-Комплект» в особі директора ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №296-КЛВД-06, згідно п.1.1. якого відповідачу було надано кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в сумі 120тис. доларів США під 12,3% річних із строком повернення 04 грудня 2009 року та п.1.3.2 встановлена процентна ставка 18,45% річних за користування кредитними коштами понад встановлений термін (а.с. 7-9).
В цей же день між Банком і ОСОБА_2, як фізичною особою, був укладений договір поруки №296-ПН-06, згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов’язався перед Банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання зобов’язань взятих ПП «Ресурс-Комплект» (а.с. 14).
26 березня 2007 року між Банком та ПП «Ресурс-Комплект» в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін до кредитного договору №296-КЛВД-06 від 05.12.2006р., яким в зв’язку зі зміною програмного забезпечення Банку був змінений реєстраційний номер договору на №10422414000, погоджена черговість погашення заборгованості та порядок нарахування штрафних санкцій (а.с. 11).
03 грудня 2008 року Банк та ПП «Ресурс-Комплект» в особі директора ОСОБА_2 уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору №10422414000 від 05.12.2006р. пунктом 2 якої внесені зміни до п. 1.3.2 зазначеного договору і збільшена процентна ставка за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк, з 12,3% до 24,6%.
У зв’язку з невиконанням належним чином ПП «Ресурс-Комплект» умов договору, виникла заборгованість в сумі 931630,08грн., з яких 906440,84грн. (117719,59 доларів США) заборгованість по кредиту, 12110,26грн. (1572,76 доларів США) заборгованість по процентам з 01.04.2009р. по 30.04.2009р., 13078,99грн. пеня на суму заборгованості за кредитом з 06.01.2009р. по 30.04.2009р.
Задовольняючи позов в повному обсязі та стягуючи з відповідачів ПП «Ресурс-Комплект» (позичальника) та ОСОБА_2 (поручителя) солідарно на користь Банку 431630,08грн. суд першої інстанції виходив із вимог ст.. 526, 554, ч.2 ст. 615 ЦК України, тобто виникнення заборгованості за кредитом у зв’язку з неналежним виконанням з боку ПП «Ресурс-Комплект» своїх зобов’язань за кредитом, за яке ПП «Ресурс-Комплект» повинно відповідати перед Банком солідарно з поручителем ОСОБА_2, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки.
Але розглядаючи спір та стягуючи солідарно з поручителем фізичною особою ОСОБА_2, суму боргу з юридичної особи ПП «Ресурс-Комплект», суд першої інстанції залишив поза увагою те, що виходячи з вимог ст.. ст.. 15, 16 ЦПК України, суди розглядають справи, що виникають із цивільних правовідносин і, при цьому не повинні допускати об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлене законом.
Вказане відповідає і роз’ясненню, даному у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».
Однак, суд першої інстанції у порушення вимог ч.1 ст. 15, ст.. 16 ЦПК України не звернув уваги на те, що в одне провадження об’єдані вимоги юридичної особи ПАТ «УкрСиббанк» до іншої юридичної особи ПП «Ресурс-Комплект», що виникли з укладеного ними кредитного договору і які підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, та позов юридичної особи – Банку до фізичної особи ОСОБА_2, який може бути самостійним та окремим предметом вимог в порядку цивільного судочинства.
Виходячи із наведеного, рішення суду в частині стягнення з ПП «Ресурс-Комплект» на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором 931630,08грн. підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині і це не порушує прав жодної із сторін процесу та відповідає вимогам ст.. 543 ЦК України, яка передбачає, що у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково, або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Щодо рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом в сумі 931630,08грн., то в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 вказаної суми з підстав передбачених п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України, а саме неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи виходячи із наступного.
Відповідно ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Пунктом 2.1 Договору поруки, укладеного позивачем Банком з фізичною особою ОСОБА_2 одночасно з кредитним договором 05.12.2006р., передбачено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. І також в цьому пункті зазначено, що під «згодою поручителя» сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладання поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін (а.с. 14).
Але додаткова угода від 03 грудня 2008 року до кредитного договору, пунктом 2 якої збільшено розмір процентної ставки з 18,4% до 24,6% річних за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, тобто збільшено обсяг відповідальності, - не містить даних про наявність згоди фізичної особи поручителя ОСОБА_2 на зміну умов основного договору.
Всупереч вимог ст.. ст.. 10, 60 ЦПК України не надав доказів про наявність такої згоди поручителя в позивач Банк.
Таким чином, виходячи із положень ч.1 ст. 559 ЦК України у зв’язку з припиненням поруки відсутні підстави покладені на поручителя ОСОБА_2 відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником ПП «Ресурс-Комплект» своїх зобов’язань перед банком.
Крмі того, заборгованість перед Банком виникла вже після укладення додаткової угоди від 03.12.2008р., а саме з січня 2009 року по кредиту та в травні 2009 року по процентам про, що Банком надані довідки-розрахунки (а.с. 172-183) та підтверджено в судовому засіданні апеляційному суду представником банку..
Враховуючи наведене, колегія дійшла до висновку про те, що заочне рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 931630,08грн. та судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині позову.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 303, 307, п.1 ч.1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 31 березня 2010 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.
Заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2010 року в частині стягнення з Приватного підприємства «Ресурс-Комплект» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» солідарно з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у сумі 931630,08грн. та судові витрати скасувати і закрити провадження у справі в цій частині.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: