УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-22872/11
Справа № 22ц-22872/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 26 ( ІІІ ) суддя Мельник Ю.П.
Суддя-доповідач – Зубакова В.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Неклеси В.І., Остапенко В.О.
при секретарі - Іванюк О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» ( на теперішній час Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат») на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» ( на теперішній час Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат») про відшкодування моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - Юфєрєва Олена Миколаївна, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» ( на теперішній час Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - далі ПАТ «ПівнГЗК») про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що він, працюючи тривалий час в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, у зв’язку із чим висновком МСЕК від 10.04.2007 року йому було встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 50% та визнано інвалідом третьої групи безстроково.
Вважає, що у зв’язку з отриманим професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, розмір якої він визначив у 100 000 грн. та просив суд стягнути цю суму з відповідача на свою користь.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 березня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «ПівнГЗК» на користь ОСОБА_3 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ «ПівнГЗК» на користь держави судовий збір у розмірі 08,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15,00 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «ПівнГЗК» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та, оскільки причиною його професійного захворювання є саме тривалий час роботи в умовах впливу на організм шкідливих факторів, саме його дії стали причиною професійного захворювання; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 05.07.1977 року по 01.09.1978 року, та з 28.07.1982 року по 02.16.1986 року працював слюсарем по ремонту обладнання на ПАТ «ПівнГЗК». (а.с.21-28).
Працюючи протягом тривалого часу, впродовж 20 років 6 місяців, на вищевказаних посадах, в умовах впливу шкідливих факторів, позивач отримав професійне захворювання та висновком МСЕК від 11.04.2007 року йому було встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 50% безстроково, із них 15% первинно по ХОЗЛ та 35% повторно по вібраційній хворобі та визнано інвалідом третьої групи ( первинно 35% втрати професійної працездатності по вібраційній хворобі встановлено 17.03.2004 року) (а.с. 5 ).
Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_3 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов’язків і пов’язане з виробництвом, і наявності у зв’язку з цим підстав, передбачених ст. 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з акту № 6 розслідування професійного захворювання від12 березня 2007 року (а.с. 7-8) причиною професійних захворюваннь ОСОБА_3 є праця в умовах пилу, рівні якго перевищують ГДР, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємства, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов’язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та саме його дії стали причиною професійного захворювання безпідставні та суперечать вищевикладеному.
Разом з тим, при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, не врахував роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» і не обґрунтував розмір моральної шкоди в сумі 20 000 гривень.
Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, тяжкість тілесних ушкоджень, інтенсивність і довго тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках та, враховуючи те, що винними в порушенні законодавства про охорону праці, що призвело до виникнення у позивача професійного захворювання, є не лише відповідач ПАТ «ПівнГЗК», а й трест «Кривбасшахтопроходка», ш. «Первомайська в/о Кривбасруда, ВАТ «Кривбасзалізрудком», вважає необхідним змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і зменшити її з 20 000 гривень до 7 500 гривень.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити частково.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 березня 2011 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_3 з 20 000 (двадцяти тисяч) гривень до 7 500 (семи тисяч п`ятисот) гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: