Справа №11-297/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Линни к

Категорія -  Розбій Доповідач - Забара

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Забари І. К.,

суддів -  Лугового  М. Г.,  Сахнюка  В. Г.,

з участю прокурора -  Ворфоломеєвої Н.П.

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 3 березня 2011 року,  яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 раніше судимий:

1) 27.09.2010 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

засуджений:

за ч.1 ст.304 КК України до 3 років позбавлення волі,

за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць без конфіскації майна.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань приєднано до призначеного покарання невідбуте покарання за вироком суду від 27.09.2010 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць без конфіскації майна та у виді трьох років позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Постановлено кожне покарання виконувати окремо,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець АДРЕСА_2, раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців без конфіскації майна.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.

Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання чи навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Позов прокурора задоволено, стягнуто на користь Управління державного казначейства в Сумській області з ОСОБА_1 1000 грн. та ОСОБА_2 801,80 грн. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Стягнуто на користь ОСОБА_3: з ОСОБА_1 4970 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, з ОСОБА_2 - 268, 54 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 4000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Судові витрати за проведення експертних досліджень стягнуто на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумські області з ОСОБА_1 у розмірі 731,04 грн., з ОСОБА_2 у розмірі 300 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за вчинення злочинів за наступних обставин.

16.09.2010 року близько 22.00 год. в м. Тростянець Сумської області, за рогом  магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» ПП «ОСОБА_4», що розташований за адресою АДРЕСА_3, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, після вживання алкогольних напоїв, наздогнавши потерпілого ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп’яніння, ОСОБА_1, з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство, небезпечне для здоров'я особи, що зазнала нападу, наніс удар кулаком у обличчя потерпілого, та коли той упав, наніс йому удар взутою ногою у обличчя, а ОСОБА_2 зняв барсетку із пояса потерпілого, в якій знаходилися грошові кошти потерпілого в сумі 83 грн., внаслідок чого ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я, у вигляді перелому кісток носу зі зміщенням, викривлення носової перетинки з порушенням носового дихання.

Крім того, 16.09.2010 року близько 22.00 год. поблизу літнього майданчика магазину  «ІНФОРМАЦІЯ_4» ПП «ОСОБА_4», в м. Тростянець Сумської області, АДРЕСА_3, ОСОБА_1, після вживання алкогольних напоїв, під час вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров'я потерпілого ОСОБА_3, своїм особистим прикладом та вмовлянням вчинити розбійний напад, вчинив втягнення неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 у злочинну діяльність.

В поданій апеляції та доповненнях до неї прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 у скоєні злочинів та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого ОСОБА_1 внаслідок м’якості та невірного застосування вимог кримінального закону, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. При цьому мотивує свої вимоги тим, що судом при призначенні покарання засудженому не надано належної правової оцінки ступеню тяжкості злочинів, а також тим обставинам, що ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення крадіжки та вчинив злочин повторно, за місцем проживання характеризується посередньо, на час вчинення злочину не працюючий, вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння, та під час судового розгляду шкоду потерпілому в добровільному порядку не відшкодував. Крім того, призначаючи покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, на підставі ч.4 ст. 70 КК України, суд першої інстанції безпідставно застосував принцип повного складання призначених покарань.

Вислухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який просив вирок суду залишити без зміни, прокурора на підтримку поданої апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, дійшовши до висновку про те, що ОСОБА_1 скоїв злочини за який він засуджений, місцевий суд вірно кваліфікував його дії за ч.1 ст.304, ч.2 ст.187 КК України.

Судом першої інстанції було правильно призначено ОСОБА_1 покарання та відповідно до вимог ст.65 КК України враховано як ступінь тяжкості вчинених злочинів і особу винного, так і обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання, в тому числі і ті обставини, на які прокурор посилається в своїй апеляції. При цьому, застосувавши відносно засудженого ОСОБА_1 при призначенні йому покарання за ч.2 ст. 187 КК України положення ст. 69 КК України, суд першої інстанції належним чином вмотивував своє рішення.

В той же час, призначаючи покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст. 70 КК України, суд першої інстанції не звернув уваги на роз’яснення, які містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання”, а саме – коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням за попереднім вироком суду, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. Суд же першої інстанції при призначенні остаточного покарання ОСОБА_1 на підставі ч.4 ст. 70 КК України, невірно застосувавши положення кримінального законодавства, послався на принцип повного складання призначених покарань за вироком суду від 03.03.2011 року та вироком від 27.09.2010 року, за яким його було звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням.

При таких обставинах вирок суду першої інстанції не повній мірі відповідає вимогам законодавства, а тому підлягає в зазначеній частині зміні, а апеляція прокурора – частковому задоволенню.

Керуючись ст.362, 365, 377 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 3 березня 2011 року відносно ОСОБА_1 в частині призначення йому покарання змінити та вважати ОСОБА_1 засудженим на підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, за цим вироком до визначеного судом першої інстанції покарання та за вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 27.09.2010 року. Кожний з вироків виконувати самостійно.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

СУДДІ:

Забара І. К.        Луговий М. Г.         Сахнюк В. Г.