АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «31»травня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Семенюк К. М.
суддів Підгорної С.П., Марчака В.Я.
за участю прокурора Малик Н.В.
та адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого прокурора відділу нагляду прокуратури Чернівецької області Воловідника Р.І. на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 11.04.2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Дихтинець, Путильського району, Чернівецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого,-
у вчиненні злочинів, передбачених за ст. ст. 191 ч. 4, 365 ч. 3, 366 ч. 2 КК України направлено прокурору Чернівецької області для проведення додаткового розслідування.
Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується за те, що він, працюючи директором ДП «Путильський лісгосп»за період часу 2008-2009 років, за відсутності ліцензії на проведення реконструкції об’єктів, які постраждали внаслідок стихійного лиха, яке сталося 23-27 липня 2008 року,в порушення вимог п.п. 1, 6 Посадової інструкції від 14.08.2008 року, Постанови Кабінету міністрів України № 415 від 29 березня 2002 року з відповідними змінами «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету», Розпорядження КМУ № 1083-р від 06.08.2008 року та Переліку об’єктів, включених до Генерального плану ліквідації наслідків стихійного лиха, перевищуючи службові повноваження, надав розпорядження службовим особам
Справа №11-296/2011 р. Головуючий у І інстанції: Пилип’юк І.В.
Категорія: ст. 191 ч. 4 КК України Доповідач: Семенюк К.М.
підприємства на використання 26920 літрів дизпалива на потреби лісгоспу, не пов’язані з ліквідацією наслідків стихійного лиха, які спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, оскільки завдані збитки від нестачі державного дизельного палива, згідно висновку судово-економічної експертизи №1087 від 29.07.2010 року становлять 338805,63 гривень. Тим самим ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 365 ч. 3 КК України - перевищення службовою особою своїх службових повноважень, які завдали тяжкі наслідки.
Крім того, ОСОБА_3, працюючи директором ДП «Путильський лісгосп», будучи службовою особою, вчинив заволодіння чужим майном, яке належить ДП «Путильський ЛГ»- 143,2 м.куб пиломатеріалів загальною вартістю 101986,22 гривень, на свою користь шляхом зловживання своїм службовим становищем, у великих розмірах, чим вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 191 КК України, як заволодіння чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене у великих розмірах.
Крім того, ОСОБА_3, будучи службовою особою, виконуючи функції директора ДП «Путильський лісгосп», впродовж 2008-2009 років вчиняв службові підроблення - умисно вносив підроблені дані в бухгалтерські документи ТзОВ ПКП «Елка»та ДП «Путильський лісгосп», які в подальшому використовував для незаконного обернення майна ДП «Путильський лісгосп»на свою користь на загальну суму 101986,22 гривень та приховував факти перевищення службових повноважень на суму 338805,63 гривні, чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України, тобто службове підроблення, що завдало значної шкоди.
Суд, розглядаючи дану справу в судовому засіданні, дійшов висновку про неповноту і неправильність досудового слідства, які неможливо усунути в судовому засіданні й повернув її на додаткове розслідування.
Як вбачається з постанови суду, неповнота досудового слідства полягає у тому, що орган досудового слідства не виконав усіх передбачених вимог закону.
В постанові суд зазначив, що ОСОБА_3 орган досудового слідства пред’явив неконкретне обвинувачення в частині обвинувачення його за ст. 365 КК України, оскільки під час судового слідства свідок ОСОБА_4 дала покази, згідно яких пальне в об’ємі 74090 літрів було тимчасово «запозичено», а тому в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбачений ст. 365 КК України, натомість за наявності підстав дії ОСОБА_3 можуть бути розцінені як самоправство, а при вчиненні їх службовою особою - як зловживання владою або службовим становищем.
Також підставами для направлення справи на додаткове розслідування суд зазначив упередженість, необ’єктивність та формальність проведення досудового слідства з причини зникнення основних бухгалтерських документів, що унеможливило отримання від експерта категоричних висновків по проведеній почеркознавчій експертизі.
Ще однією з підстав направлення справи на додаткове розслідування суд визнав те, що після виявлення органом дізнання фактів нестачі не було призначено та проведено інвертаризацію товарно-матеріальних цінностей та ревізію ТМЦ на ДП «Путильський лісгосп», натомість висновки досудового слідства про привласнення ОСОБА_3 державного майна грунтуються на показаннях свідків. Проведення інвертаризації товарно-матеріальних цінностей та ревізії під час судового слідства суд визнав неможливим. Крім того, в постанові зазначено, що під час дослідження доказів, а саме: акту комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Путильський ЛГ»від 25.04.2010 року та акту КРУ Путильського району за 2007-2009 роки фактів нецільового використання бюджетних коштів виявлено не було.
Також, в постанові зазначено, що досудовим слідством необгрунтовано застосовано п. 2 Порядку визначення збитків від розкрадання, нестачі, знищення ТМЦ і ця сума не відповідає сумі, вказаній у висновку судово-економічної експертизи.
Ще однією з підстав направлення справи на додаткове розслідування суд визнав неповноту та упередженість досудового слідства, яке полягає у використанні органами слідства даних (актів контрольних обмірів), отриманих органом дізнання з порушенням норм КПК України, тобто, отриманих без наявності матеріально-відповідальної особи за дані паливно-мастильні матеріали.
Також в постанові зазначено, що залишення поза увагою слідчого та органу дізнання невстановлення осіб, які отримали довіреності на ПП «Фокус»і які були використані на ДП «Путильський ЛГ»в кількості 50 штук, є свідченням необ’єктивності розслідування.
Суд в постанові зазначив, що ігнорування досудовим слідством вимог КПК України про обгрунтованість пред’явленого обвинувачення позбавило ОСОБА_3 можливості захищатися, а в зв’язку із відсутністю об’єктивних даних про нестачу товарно-матеріальних цінностей в Путильському лісгоспі зробити висновок про винність ОСОБА_3 в інкримінованих йому діяннях є неможливим.
Суд, зваживши на всі ці обставини, прийшов до висновку, що допущена досудовим слідством неповнота та неправильність досудового слідства є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, що позбавляє суд можливості прийняти законне, обгрунтоване та справедливе рішення.
Крім того, суд, врахувавши важкий стан здоров’я ОСОБА_3, змінив останньому запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
На постанову суду прокурор подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову, вказуючи на її необгрунтованість та зазначаючи про її невідповідність вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства України. Крім того, апелянт зауважує про необгрунтованість та незаконність зміни судом першої інстанції міри запобіжного заходу ОСОБА_5 з утримання під вартою на підписку про невиїзд. Крім того, з метою об’єктивного та неупередженого розгляду справи судом першої інстанції просить вирішити питання про зміну підсудності кримінальної справи.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційні вимоги, посилаючись на обставини, наведеній в ній, обвинуваченого ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1, котрі, кожний окремо, заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування із стадії судового розгляду допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Неповним визнається досудове розслідування тоді, коли під час його проведення,всупереч вимогам ст. 22 КПК України не були досліджені або були досліджені поверхово та однобічно обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Неправильним визнається досудове розслідування тоді, коли під час його проведення органами дізнання чи досудового слдіства були неправильно застосовані чи безпідставно не застосовані норми кримінального чи кримінально-процесуального закону.
Повернення справи на додаткове розслідування із стадії судового розгляду справи допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового розслідування не може бути усунута в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення справи на додаткове розслідування, зазначив, що дослідивши всі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_3 факти використання дизельного палива не на ліквідацію стихійного лиха та заволодіння чужим майном на свою користь, не знайшли свого підтвердження.
В подальшому суд, аналізуючи докази, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 може бути склад злочину, передбаченого ст. 356 КК України, а при вчиненні їх службовою особою, вказані дії підпадають під ознаки ст. 364 КК України.
Після цього суд робить висновок, що ОСОБА_3 пред’явлено неконкретне обвинувачення, чим було порушено його право на захист.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не вправі був наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу, чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.
Крім того, неприпустимими є повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів.
За таких обставин, суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити, згідно ч. 4 ст. 327 КПК України, виправдувальний вирок.
Постанова про притягнення в якості обвинуваченого та обвинувальний висновок ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. ст. 132 , 223 КПК України.
Будь-яких порушень права на захист при провадженні досудового слідства стосовно ОСОБА_3 колегія суддів не вбачає.
Крім того, колегія суддів не знаходить підстав на зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Що стосується зміни підсудності зазначеної кримінальної справи, то це питання вирішується у відповідності до ст. 38 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію старшого прокурора відділу нагляду прокуратури Чернівецької області Воловідника Р.І. задовольнити частково.
Постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 11.04.2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 –підписку про невиїзд- залишити без змін.
Головуючий Семенюк К.М.
Судді Підгорна С.П.
Марчак В.Я.