Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,
суддів Григоренка М.П., Оніпко О.В.;
секретар судового засідання Омельчук А.М.,
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду від 14 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради про зобов’язання здійснити перерахунок заборгованості за теплопостачання відповідно до рішення суду, припинення неправомірних дій відповідача та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 14 квітня 2011 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради (далі –КП РМР «Теплотранссервіс») про зобов’язання здійснити перерахунок заборгованості за теплопостачання відповідно до рішення суду, припинення неправомірних дій відповідача та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. З відповідача на користь позивачки стягнено 1000 грн. відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивачка посилалася на те, що відповідач зобов’язаний був здійснити перерахунок її заборгованості за теплопостачання відповідно до рішення Рівненського міського суду від 9 липня 2007 року, яке набрало законної сили, й яким позов КП РМР «Теплотранссервіс»до неї про стягнення заборгованості за теплопостачання було задоволено лише в межах трирічного строку позовної давності. Визначену судом заборгованість вона сплатила КП РМР «Теплотранссервіс»у повному обсязі. Тому за таких обставин відповідач не вправі був: ігнорувати це судове рішення та висувати їй нові письмові вимоги про сплату заборгованості за теплопостачання знову у повному обсязі починаючи з 2000 року; в серпні 2010 року з цього приводу повторно звертатися до суду із новою заявою про видачу судового наказу про стягнення з неї заборгованості за теплопостачання, включаючи період, за який судом уже було ухвалено рішення, й який (наказ) за її заявою у подальшому був скасований; з метою проведення перерахунку заборгованості вимагати від неї особистої явки та надання якихось додаткових документів, оскільки з цього приводу у відповідача було рішення суду, яке набрало законної сили і підлягало обов’язковому виконанню.
Тому відмову місцевого суду у задоволенні позовних вимог про зобов’язання КП РМР «Теплотранссервіс»здійснити перерахунок її заборгованості за теплопостачання відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили, та про припинення неправомірних дій відповідача позивачка вважала незаконною і просила апеляційний суд рішення суду першої інстанції в цій частині змінити, а її позовні вимоги до КП РМР «Теплотранссервіс»задовольнити у повному обсязі.
КП РМР «Теплотранссервіс»у своїй апеляційній скарзі, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині, що стосується відшкодування позивачці 1000 грн. моральної шкоди, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило апеляційний суд рішення місцевого суду скасувати, а ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянтів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляційна скарга КП РМР «Теплотранссервіс»частковому задоволенню з ухваленням апеляційним судом у справі нового рішення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Рівненського міського суду від 9 липня 2007 року, яке набрало законної сили, позов КП РМР «Теплотранссервіс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання було задоволено частково в межах трирічного строку позовної давності. Визначену судом у цій справі заборгованість у сумі 1544,13 грн. позивачка сплатила КП РМР «Теплотранссервіс»у повному обсязі.
Тому за таких обставин, після ухвалення рішення від 9 липня 2007 року відповідач не вправі був надсилати ОСОБА_1 нові письмові вимоги про сплату нею боргу за теплопостачання за період починаючи з 2000 року (а. с. 15), та з метою проведення перерахунку допущеної з 2000 року заборгованості вимагати від неї особистої явки та надання якихось додаткових документів, оскільки з цього приводу у відповідача було рішення суду, яке набрало законної сили, і підлягало обов’язковому виконанню.
Крім того, в серпні 2010 року відповідач, продовжуючи ігнорувати рішення Рівненського міського суду від 9 липня 2007 року, із зазначеного приводу в черговий раз звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплопостачання в сумі 1708,09 грн. починаючи з 2000 року, тобто за період, стосовно якого судом 9 липня 2007 року вже було ухвалено рішення (а. с. 8, 9).
14 грудня 2010 року судовий наказ, виданий 04.10.2010 р., за заявою ОСОБА_1 Рівненським міським судом був скасований.
Таким чином, відмова відповідача врахувати та виконати рішення Рівненського міського суду від 9 липня 2007 року, яке набрало законної сили; незаконні письмові вимоги КП РМР «Теплотранссервіс»після набрання цим судовим рішенням законної сили до позивачки сплатити борг за теплопостачання за період, за який йому вже було відмовлено рішенням суду від 09.07.2007 р.; наступне звернення відповідача в серпні 2010 року із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплопостачання в сумі 1708,09 грн. починаючи з 2000 року, тобто за період, стосовно якого судом 9 липня 2007 року вже було ухвалено рішення; необґрунтовані вимоги КП РМР «Теплотранссервіс»до позивачки особисто з’явитися до нього для проведення перерахунку її заборгованості за теплопостачання згідно з рішенням суду від 9 липня 2007 року, яке набрало законної сили і підлягало обов’язковому виконанню, а також вимоги надати йому для цього додаткові документи колегія суддів розцінює як дії, що свідчать про очевидну упередженість та недобросовісність КП РМР «Теплотранссервіс»стосовно ОСОБА_1 Зазначені дії відповідача, на переконання апеляційного суду, явно виходять за межі договірних стосунків сторін та є такими, що свідомо спрямовані на ущемлення інтересів позивачки і свідчать про зловживання відповідачем своїми правами.
Тому з урахуванням викладеного місцевий суд на підставі ст.ст. 23 та 1167 ЦК України, на переконання колегії суддів, прийшов до цілком правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до КП РМР «Теплотранссервіс»про відшкодування моральної шкоди та, виходячи зі встановлених дійсних обставин справи, підставно визначив її розмір у сумі 1000 грн.
Разом з тим, з огляду на обставини, про які було зазначено вище, місцевий суд, на думку апеляційного суду, необґрунтовано відмовив позивачці у задоволенні її позовних вимог до відповідача про зобов’язання його здійснити перерахунок заборгованості за теплопостачання відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили, та про зобов’язання припинити щодо неї неправомірні дії.
Через це рішення Рівненського міського суду від 14 квітня 2011 року у зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом у цій частині нового рішення.
Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 14 квітня 2011 року в частині, що стосується відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про зобов’язання КП РМР «Теплотранссервіс»здійснити перерахунок її заборгованості за теплопостачання відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили, та про припинення неправомірних дій відповідача, скасувати.
Зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 до КП РМР «Теплотранссервіс»задовольнити.
Зобов’язати Комунальне підприємство «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради зробити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за теплопостачання відповідно до рішення Рівненського міського суду від 9 липня 2007 року, яке набрало законної сили.
Зобов’язати Комунальне підприємство «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради припинити неправомірні дії стосовно ОСОБА_1.
В решті (про відшкодування моральної шкоди) рішення місцевого суду залишити без зміни.
Стягнути з КП РМР «Теплотранссервіс»на користь позивачки 163,25 (сто шістдесят три грн. 25 коп.) грн. понесених судових витрат у справі.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення. Воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: