Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів Буцяка З.І., Мельника Ю.М., Ковальчук Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі на постанову Сарненського районного суду від 25 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії,
ВСТАНОВИЛА :
Позивачі звернувся в суд із адміністративними позовами, в яких просили зобов”язати відповідача нарахувати та виплатити їм підвищення до пенсії в розмірах, визначених ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2006 –2008 роки.
Постановою Сарненського районного суду від 25 листопада 2009 року дії відповідача визнано неправомірними та зобов”язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивачів згідно ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22 травня по 31 грудня 2008 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі на постанову суду відповідач вказує на її незаконність. Зазначає, що всі кошти отримані із Держбюджету на ці цілі виплачені дітям війни, а тому вважає свої дії правомірними. Просив оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачам в позові.
Колегія суддів прийшла до висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено , що позивачі знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" мають право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Законом України від 19.01.2006 № 3367-IV внесені зміни до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема встановлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабміном України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", вимоги позивачів стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.
При цьому місцевий суд обґрунтовано врахував , що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено у 2007 році дію ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" та врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр/2008 визнано неконституційними зміни до ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 ЗУ " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Із урахуванням зазначеного суд прийшов до вірного висновку, що з моменту визнання неконституційними законів , які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" і до кінця року, тобто з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".
Однак враховуючи наведене та дату звернення позивачів до суду (12.03.2009 року), наполягання відповідача на застосуванні наслідків, передбачених ст.100 КАС України, колегія суддів, прийшла до висновку про правомірне залишення без розгляду позовних вимог місцевим судом за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року включно.
Окрім того, колегія суддів вважає, що місцевий суд відповідно до аналогії закону, згідно ч.7 ст. 9 КАС правильно застосував до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений в ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.
Враховуючи, що постанова місцевого суду була ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, то колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.206 КАС України , колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі відхилити, а постанову Сарненського районного суду від 25 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала суду Апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили .
Судді: