Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-10909/10 Головуючий у 1 й інстанції - Кривошея С.С.
Доповідач - Варенко О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого –Варенко О.П.,
суддів: Єлізаренко І.А., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії дітям війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду ,-
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії, проте відповідач у 2009 році не виконував обов’язку щодо приведення розміру його пенсії у відповідність до статті 6 вказаного Закону України, у зв’язку з чим виникла заборгованість по пенсії, тому позивач просив суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2009 року по 20.01.2009 року; визнати бездіяльність відповідача відносно виплати йому підвишення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком неправомірною; зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2009 рік в сумі 1412 грн. 10 коп.; стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність УПФ в м. Першотравенськ Дніпропетровської області щодо своєчасного перерахунку та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_2 в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 20 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року; зобов’язано УПФ в м. Першотравенськ Дніпропетровської області вчинити дії по нарахуванню та сплаті на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»30 % мінімальної пенсії за віком за період з 20 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та забезпечити виплату цих коштів; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування постанови суду та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.
З паспорту позивача вбачається, що він є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV в новій редакції.
Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.
Відносно вимог по виплатам за 2009 рік, колегія суддів виходила з того, що після прийняття Рішення Конституційним Судом України №10-рп від 22 травня 2008 року будь-яких змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не вносилось, тобто доплата до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком мала виплачуватись позивачу в 2009 році.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством за період часу з 20 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, рішення Конституційного Суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду, а тому його бездіяльність є протиправною.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення прийнято у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді