Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-7366/10 Головуючий у 1 й інстанції - Литвинчук В.П.
Доповідач - Варенко О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – Варенко О.П.,
суддів: Єлізаренко І.А., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недовиплаченого підвишення до пенсії, як дитині війни ,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2009 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії, проте відповідач у 2006 - 2008 роках не виконував обов’язку щодо приведення розміру її пенсії у відповідність до статті 6 вказаного Закону України, у зв’язку з чим виникла заборгованість по пенсії, тому позивачка просила суд визнати відмову відповідача відносно виплати їй щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком неправомірною; зобов’язати відповідача здійснити їй щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком; стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за 2006-2008 роки в сумі 3891 грн. 90 коп.
Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії УПФ у Баглійському районі м. Дніпродзерпжинська щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 встановленого підвишення до пенсії, як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; зобов’язано УПФ у Баглійському районі м. Дніпродзерпжинськаперерахувати та виплатити ОСОБА_2 підвишення до пенсії, як дитині, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що постанову ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.
З паспорту позивачки вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, колегія суддів виходила з наступного.
Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 закону України №2195-ІV.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року - були відсутні.
Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, колегія суддів виходила з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV в новій редакції.
Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.
Відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, рішення Конституційного Суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду, а тому його бездіяльність є протиправною.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення прийнято у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська відхилити.
Постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді