Справа №  1-179/11  

ВИРОК

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

01.06.2011 року                                                                                   м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний  суд в складі:

Головуючого судді - Малюк В.М.

при секретарі –Гуга Т.П.

з у частю прокурора –  Попович І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, вважається не судимим,

в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 186 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

10 серпня 2000 року близько 02.00 год., ОСОБА_1 умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, який засуджений вироком суду від 6 липня 2010 року та ОСОБА_3, яка засуджена вироком суду від 5 квітня 2004 року, з метою скоєння грабежу сестер ОСОБА_4, проникли, шляхом відкриття ключами, у квартиру АДРЕСА_2, де ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зайшли у ванну кімнату та сховалися в ній, а ОСОБА_3 вийшовши з квартири залишилася чекати біля входу в під’їзді вказаного будинку. В подальшому, знаходячись в квартирі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яке виразилося в тому, що ОСОБА_2 обхопив ОСОБА_4 рукою за шию та плече коли остання підійшла до ванної кімнати, а ОСОБА_1 наніс ОСОБА_5 удар кулаком руки в область обличчя, відкрито викрали  належні останній рюкзак, в якому знаходилися особисті документи на ім’я ОСОБА_4 та ОСОБА_5, гроші в сумі 320 доларів США, 120 рублів Російської Федерації та 20 гривень України, газовий балончик, два блокноти, фотоальбомом, калькулятор, після чого з викраденим покинули квартиру та втекли, чим заподіяли потерпілим значної матеріальної шкоди на загальну суму 1849, 82 грн.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 885 від 28.08.2000 року у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірних покривах правої орбітальної ділянки, які виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути руки сторонньої людини затиснуті в кулак, і по давності виникнення вкладаються в час пригоди, що мала місце з 09.08 на 10.08.2000 року. Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров’я на час менше 6-ти днів і за цією ознакою їх слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження без розладу здоров’я.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 884 від 28.08.2000 року у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої третини та синця нижньої третини зовнішньої поверхні лівого плеча, а також слід від подряпини на шкірних покривах верхньої третини внутрішньої поверхні правого передпліччя. Виникли тілесні ушкодження у вигляді синця  верхньої третини та синця нижньої третини зовнішньої поверхні лівого плеча внаслідок дії тупих твердих предметів по механізму здавлення, якими в повній мірі могли бути пальці сторонньої людини; тілесні ушкодження у вигляді сліду від подряпини на шкірних покривах верхньої  третини внутрішньої поверхні правого передпліччя внаслідок дії тупих тупогранних предметів по механізму тертя –ковзання. Дані тілесні ушкодження відносяться в час події, яка мала місце в ніч з 09.08 на 10.08.2000 року, мають скороминучі наслідки тривалістю не більше як 6-ти днів і згідно п.2.3.5 Наказу МОЗ № 6 від 17.01.1995 року «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»відносяться до групи легких тілесних ушкоджень без розладу здоров’я.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, покаявся у вчиненому та показав, що злочин вчинив за вищенаведених обставин, 10 серпня 2000 року, з метою вчинення грабежу, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проникли в квартиру АДРЕСА_2, де застосувавши силу до потерпілих, відібрали від останніх рюкзак в якому крім особистих речей також знаходилися гроші. Що стосується нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, то показав, що вибігаючи з ванної кімнати вдарив потерпілу рукою в обличчя, оскільки така кричала. Усвідомлює, що вчинив злочин та шкодує у учиненому.

З показів потерпілої ОСОБА_4 слідує, що вона до м. Ужгород приїхала 8 серпня 2000 року близько 10.00 години разом із своєю сестрою ОСОБА_5,  звідки мали намір поїхати в Угорщину в гості по запрошенню. Їм необхідно було залишитися в м. Ужгороді до оформлення візи. Вони винайшли кімнату в квартирі АДРЕСА_2. В ніч на 10.08.2000 року, біля 2 год. ночі до них на квартиру прийшла ОСОБА_3, яка повідомила, що буде ночувати на вулиці. Коли вона вийшла, то не замкнула за собою двері. Через деякий час вони почули шорох у ванній кімнаті, а коли підійшли до неї, то побачили двох хлопців в масках, один з яких закрив їй рота, а інший крикнув «Стоять, Уб’ю, міліція»Після цього, хлопці взяли їх рюкзак та втекли із квартири. (Т.1 а.с.8-9)

Покази потерпілої ОСОБА_5, є аналогічними з показами ОСОБА_4 (Т.1 а.с.10-11).

Суд обмежив встановлення фактичних обставин справи допитом підсудного, оголошення показів потерпілих та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу підсудного.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому суд виходить з вимог ст. 62 Конституції України, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинність у вчинені злочинів, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що є вірною кваліфікація дій ОСОБА_1 органом досудового слідства за ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло та що завдало значної шкоди потерпілим.

При визначенні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини скоєного, особу підсудного.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 є повне визнання вини у судовому засіданні, щире каяття.

Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1 те, що останній позитивно характеризується за місцем проживання (Т.2 а.с. 157,160), вважається не судимим (Т.2 а.с.149), на триманні має двох неповнолітніх дітей (Т.2 а.с. 159, 285).

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Поряд з наведеними обставинами, при призначенні виду та розміру покарання, суд бере до уваги ті обставини, що з часу вчинення злочину минув значний період часу, що на думку суду послаблює виховну роль покарання.

Враховуючи обставини справи та особу винного, суд приходить до висновку, що підсудний  ОСОБА_1 усвідомив вчинений ним злочин, що істотно знижує суспільну небезпеку вчиненого злочину, а тому вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливим без відбування останнім покарання у вигляді позбавлення волі і у відповідності до вимог ст.75 КК України, звільняє його від покарання з випробовуванням, при умові виконання засудженим покладених на нього обов'язків передбачених ст. 76 п.4 КК України.

Судові витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, –        

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки передбачені ст. 76 п.4 КК України –періодично з'являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити попередньою - підписка про невиїзд.

На вирок може бути  подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд  протягом 15 діб з моменту його проголошення.

 Суддя    В. М. Малюк