Справа  № 2-а-2613/11р.

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

21.04.2011 року                      Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого –судді Непши О.І.,

при секретарі –Піроженко А.О.,

за участю позивача –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,  

в с т а н о в и в :

13 жовтня 2010 року позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до суду, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 27 вересня 2010 року серії ВЕ № 255390.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що оскаржуваною постановою інспектора ДАІ притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та підданий штрафу в сумі 255 грн. З постанови слідує, що у вказаний день о 08 год. 25 хв. позивач керував транспортним засобом ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_1, і в населеному пункті в с.Федорівка, позначеному дорожнім знаком 5.45, на 69 км. автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, рухався зі швидкістю 86 км/год., перевищивши максимально допустиму швидкість на 26 км/год., чим порушив п.12.6 ПДР. Позивач вважає, що постанова є незаконною, тому що його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не доведена, будь-яких доказів вчинення правопорушення інспектор не представив, він рухався у потоці транспортних засобів, тому виміряна швидкість може належати не його автомобілю, в той же час на приладі-вимірювачі швидкості була пошкоджена пломба державної повірки, тому його технічні показання викликають сумнів, відтак постанова не відповідає фактичним обставинам справи, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності та застосування стягнення є незаконним.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні та скасуванні оскаржуваної постанови, обставини, викладені у позові, підтвердив.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про вручення судової повістки, втім надіслав на адресу суду заяву, в якій просив слухати справу за відсутності представника, та письмові заперечення проти позову.

В своїх запереченнях відповідач вказує, що державтоінспектором Войціх В.А. був зупинений транспортний засіб позивача, який перевищив швидкість в населеному пункті. Швидкість вимірювалася приладом Іскра-1. Після виявлення адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, щодо останнього складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення та прийнята постанова, якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу. Зазначає, що дії його працівника є законними, просить відмовити в адміністративному позові, а оскаржувану постанову залишити в силі.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 № 073111 від 27 вересня 2010 року та вищезазначеної оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, складеними інспектором Войціхом В.А., слідує, що у вказаний день о 08 год. 25 хв. позивач керував транспортним засобом ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_1, і в населеному пункті в с.Федорівка, позначеному дорожнім знаком 5.45, на 69 км. автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазаовськ, рухався зі швидкістю 86 км/год., перевищивши максимально допустиму швидкість на 26 км/год., чим порушив п.12.6 ПДР.  Інспектором ДАІ позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та підданий штрафу в сумі 255 грн. В протоколі позивач виклав пояснення, у яких не погодився із притягненням до адміністративної відповідальності, зазначивши, що інспектор використовував прилад для вимірювання швидкості із пошкодженою пломбою про повірку (а.с.12, 13).

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами, встановленими ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як визначає ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових  доказів, висновків експертів.

В той же час ст.251 КУпАП визначає ще більше коло доказів у справі про адміністративне правопорушення, і, вказує, що, окрім протоколу про адміністративне про адміністративне правопорушення, доказами також можуть бути пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.

В судове засідання відповідач будь-яких доказів своїх заперечень проти позову, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, не надав. Втім, суд критично сприймає як доказ вказаний протокол, тому що він відображає лише суб’єктивну оцінку працівником ДАІ дорожньої обстановки. Будь-які інші докази, зазначені у ст.251 КУпАП, суду не представлені.

Відтак, суд вважає, що вимоги адміністративного позову підлягають задоволенню.  

Крім того, як визначає п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В той же час за правилами п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення в разі незаконності чи необґрунтованості винесеної постанови скасовує постанову і закриває справу.

Керуючись ст.ст.158, 160-162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 27 вересня 2010 року серії ВЕ № 255390 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України.

Згідно зі ст.171-2 КАС України постанова місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною та оскарженню не підлягає.

     Суддя:                            О. І. Непша