Єдиний унікальний номер № 333/9253/24

Провадження № 1-кп/333/900/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 року                                                         м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024082040001280 від 28.08.2024, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степне, Запорізького району, Запорізької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинувачених вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за участі прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , -

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в суді перебуває вищевказане кримінальне провадження на стадії підготовчого судового провадження. Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, обвинувачені та їх захисники, потерпілий проти цього не заперечували.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього документи, суд дійшов висновку, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта з таких підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Комунарському районному суду міста Запоріжжя, підстав для його закриття чи зупинення немає. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, а відтак підстав для його повернення немає.

Зазначене кримінальне провадження з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, що відповідає положенню ч. 2 ст. 27 КПК України.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, обвинувачені, захисники, потерпілий, представник уповноваженого органу з питань пробації та свідки згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Також, суд враховуючи що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, вважає за необхідне з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь в порядку визначеному законодавством.

Також під час підготовчого провадження, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, застосувати більш м`який запобіжний захід неможливо, оскільки він обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше судимий.

Обвинувачений та захисник заперечували проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, вважають, що прокурор не довів наявність ризиків, про які зазначив в клопотанні, обвинувачений примирився з потерпілим, не збирається впливати на потерпілого і свідків чи переховуватися від суду, та буде вчасно виконувати процесуальні обов`язки, а тому просили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, також вказали на наявність в обвинуваченого стійких соціальних зв`язків, він проживає без державної реєстрації шлюбу з дружиною і дитиною.

Потерпілий підтримав позицію сторони захисту.

Розглянувши дане клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

За змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, а саме передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Тобто, розуміючи тяжкість вчиненого злочину, суворість та невідворотність послідуючого покарання, обвинувачений може переховуватись від суду, тому зазначене вище підтверджує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Суд враховує дані про ОСОБА_4 , який офіційно не працевлаштований, тому немає відомостей про наявність стабільного джерела доходів, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків. Крім того, суд враховує наявність в обвинуваченого інших судимостей, зокрема за вчинення корисливих злочинів, що підтверджує можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що на даний час судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні ще не розпочався, а відтак ОСОБА_4 , у випадку обрання відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, може здійснювати тиск на потерпілого і свідків, які ще не були допитані у кримінальному провадженні, однак підлягають обов`язковому допиту, що суттєво вплине на можливість уникнення кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню судового розгляду даного кримінального провадження. При цьому слід враховувати, що відповідно до норм КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на потерпілого і свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого і свідків та дослідження їх судом.

Крім того, необхідно взяти до уваги, що обвинувачений обізнаний про анкетні дані та місце мешкання потерпілого і свідків, з урахуванням вказаних обставин, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, на який вказує прокурор.

При цьому, варто зазначити, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям "ризик" – слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції ОСОБА_4 задля нівелювання ризиків можливості переховуватися від суду та вплинути на потерпілого і свідків, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого буде саме тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі ухвалення обвинувального вироку, підвищену суспільну небезпечність злочину та особи, яка його скоїла, суд вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КК України.

Застосувати більш м`які запобіжні заходи до ОСОБА_4 не можливо, оскільки особисте зобов`язання та домашній арешт розраховані в першу чергу на сумлінне дотримання обвинуваченим їх умов, в той же час характер і тяжкість злочину у вчинені якого його обвинувачують, та наступного покарання, вказує на неможливість застосування вказаних запобіжних заходів. Відсутність осіб, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, а також відсутність у обвинуваченого на цей час офіційного місця роботи та постійного джерела доходів, унеможливлює застосування відносно ОСОБА_4 запобіжних заходів у вигляді особистої поруки та застави.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на наявність ризиків переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, застосувати більш м`який запобіжний захід неможливо, оскільки він обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, офіційно не працевлаштований.

Обвинувачений та його захисник питання щодо продовження строку домашнього арешту просили вирішити згідно закону.

Потерпілий підтримав позицію сторони захисту.

Розглянувши дане клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.

За змістом обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а саме передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Тобто, розуміючи тяжкість вчиненого злочину, суворість та невідворотність послідуючого покарання, обвинувачений може переховуватись від суду, тому зазначене вище підтверджує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Суд враховує дані про ОСОБА_3 , який офіційно не працевлаштований, тому немає відомостей про наявність стабільного джерела доходів, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків, що підтверджує можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що на даний час судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні ще не розпочався, а відтак ОСОБА_3 , у випадку обрання відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, може здійснювати тиск на потерпілого і свідків, які ще не були допитані у кримінальному провадженні, однак підлягають обов`язковому допиту, що суттєво вплине на можливість уникнення кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню судового розгляду даного кримінального провадження. При цьому слід враховувати, що відповідно до норм КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на потерпілого і свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого і свідків та дослідження їх судом.

Крім того, необхідно взяти до уваги, що обвинувачений обізнаний про анкетні дані та місце мешкання потерпілого і свідків, з урахуванням вказаних обставин, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, на який вказує прокурор.

При цьому, варто зазначити, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям "ризик" – слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі ухвалення обвинувального вироку, підвищену суспільну небезпечність злочину та особи, яка його скоїла, суд вважає, що є підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.314-316, 369-372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачених вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, на 28 листопада 2024 року об 15 год. 00 хв. в залі судових засідань в приміщенні Комунарського районного суду міста Запоріжжя, розташованого за адресою: вул. Європейська, 7, м. Запоріжжя.

Судовий розгляд проводити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.289 КК України, залишити без змін та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 23 грудня 2024 року включно.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.289 КК України, залишити без змін та продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 24 грудня 2024 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 залишати житло, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , строком на два місяці такі процесуальні обов`язки: прибувати на виклик суду в провадженні якого перебуває кримінальне провадження за першим викликом і у призначений час; повідомляти суд в провадженні якого перебуває кримінальне провадження про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками і потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на працівників органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації в порядку визначеному законодавством в десятиденний строк з дня отримання ухвали суду скласти досудову доповідь, яку направити на адресу суду відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степне, Запорізького району, Запорізької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити органу пробації та установі для попереднього ув`язнення – для виконання.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 29 жовтня 2024 року об 09 год. 10 хв.

Суддя                                                                         ОСОБА_1