Кобеляцький районний суд Полтавської області

Справа №  1-11/11

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

06.04.2011  Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

                              головуючого - судді                     Омельченко І.І.

                              з участю секретаря                    Логвиненко А.В.                                                             прокурора                                        Титаренка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кобеляки Полтавської області, українця, громадянина України,  не одруженого, освіта базова загальна середня, не військовозобов’язаного, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1, 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

 06 березня 2009 року  ОСОБА_1 близько 11 години,  разом з  ОСОБА_2, ОСОБА_3,  відносно яких винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи,  в АДРЕСА_2, з  будинку, що належить ОСОБА_4, таємно викрав, шляхом демонтажу 25 листів шиферу 8-ми хвильового та 2800 штук красної цегли, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на загальну суму    2025 грн.

          07 березня 2009 року  ОСОБА_1 близько 14 години, повторно, разом з  ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, , відносно яких винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи,  в АДРЕСА_2, з  будинку, що належить ОСОБА_7, таємно викрав, шляхом демонтажу 25 листів шиферу 8-ми хвильового та 3000 штук красної цегли, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на загальну суму  2125 грн.

          Підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав частково, пояснивши суду, що 6 та 7 березня 2009 року, попрохав ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 допомогти розібрати  дві хати в с. Куст-Кущі Кобеляцького району на будматеріали, пояснивши, що ці будинки він придбав у власників на розбір. Чиї це були будинки він не знав, бачив тільки, що там ніхто не проживає, господарства занедбані, тому вирішив, що вони нікому не потрібні і вирішив розібрати їх на будматеріали. Не визнає свою вину в скоєнні крадіжки в грудні 2008 року в с. Куст-Кущі, оскільки при пред»явленні йому обвинувачення органами досудового слідства, він вважав, що це ті крадіжки, які він здійснив в березні 2009 року. Відтворення обстановки та обставин події по даній крадіжці не проводилось, ніяких доказів скоєння ним даної крадіжки ні досудовим слідством, ні судом не встановлено.

          Крім визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 його винність підтверджується  такими доказами:

          По  крадіжці з господарства ОСОБА_4:

-          показаннями потерпілої ОСОБА_4, даними  в ході  досудового

слідства та перевіреними в судовому засіданні, згідно яких 06.03.2009 року вона приїхавши в с. Куст-Кущі до свого будинку, виявила крадіжку шиферу з даху будинку та червоної цегли, якою був обкладений даний будинок. Хто вчинив крадіжку, вона не бачила (а.с. 39 т.1);

-          показаннями свідка ОСОБА_2,  який пояснив суду, що в              6 березня 2009 року до нього приїхав ОСОБА_1 разом з    ОСОБА_3 і попрохав допомогти розібрати хату, яку він купив в   с. Куст-Кущі, вони зняли шифер на будинку, набили цегли, а потім приїхав автомобіль ЗІЛ, на який вони все це погрузили  і    ОСОБА_1 розвіз їх по домам;  

-          аналогічними показаннями свідка ОСОБА_3 даними в ході досудового слідства та перевіреними в судовому засіданні (а.с. 119 т. 1);

-          показаннями свідка ОСОБА_8, даними в ході досудового слідства та перевіреними в судовому засіданні, згідно яких 06.03.2009 року він на прохання ОСОБА_1 приїхав на автомобілі ЗІЛ  в с. Куст-Кущі Кобеляцького району, де два  невідомих йому чоловіка, загрузили близько 2000 шт. цегли, яку він відвіз в м. Полтаву невідомому чоловікові на прохання ОСОБА_1 Про те що цегла викрадена він не знав (а.с. 118 т. 1);

-          показаннями свідка ОСОБА_9, даними в ході досудового слідства та перевіреними в судовому засіданні, згідно яких на початку березня 2009 року він  знайшов в «Жовтій» газеті оголошення про продаж цегли, він домовився з чоловіком на ім»я ОСОБА_1. Дану цеглу близько 2000 шт. йому привезли в м. Полтаву. Про те, що цегла викрадена він не знав (а.с. 124 т. 1);

-          явкою з повинною ОСОБА_1, в якій він розповів як вчинив дану крадіжку (а.с. 93 т. 1);

-          протокол огляду господарства ОСОБА_4, згідно якого встановлено викрадення 25 листів шиферу з даного будинку та цегли в кількості 2800 штук, яким він був обкладений та сліди вантажного автомобіля (а.с. 6-15 т. 1);

-          протокол огляду господарства ОСОБА_9, згідно якого виявлено викрадений кирпи в кількості 2800 шт. (а.с. 30-32 т. 1);

-          висновок експерта, про те, що вартість 1 шиферини бувшої у використанні становить 25 грн., а однієї тисячі червоної цегли бувшої у використанні 500 грн. (ас. 115 т. 1);

По крадіжці з господарства ОСОБА_7:

-          показаннями потерпілої ОСОБА_7,  даними   в  ході   досудового

слідства та перевіреними в судовому засіданні, згідно яких 07.03.2009 року вона приїхавши в с. Куст-Кущі до свого будинку, виявила крадіжку 25 листів шиферу з даху будинку та 3000 шт. червоної цегли, якою був обкладений даний будинок. Хто вчинив крадіжку, вона не бачила (а.с. 110 т.1);

-          показаннями свідка ОСОБА_3, даними в ході досудового слідства та перевіреними в судовому засіданні, згідно яких 7 березня 2009 р.  до нього приїхав ОСОБА_1 разом з  двома хлопцями на ім»я ОСОБА_5 і ОСОБА_6 і попрохав допомогти розібрати хату, яку він купив в  с. Куст-Кущі, вони зняли шифер на будинку, набили цегли, а потім приїхав автомобіль ЗІЛ, на який вони завантажили цеглу, також вони біля господарства ОСОБА_8 допомагали перегрузити з одного автомобіля ЗІЛ на інший автомобіль ЗІЛ шифер (а.с. 119 т. 1);  

-          показаннями свідка ОСОБА_8, даними в ході досудового слідства та перевіреними в судовому засіданні, згідно яких 07.03.2009 року він на прохання ОСОБА_1 приїхав на автомобілі ЗІЛ  в с. Куст-Кущі Кобеляцького району, де два  невідомих йому чоловіка, загрузили близько 50 листів шиферу, під час завантаження автомобіль загруз у багнюці, через деякий час приїхав трактор і витягнув автомобіль. Даний шифер він привіз до себе додому і його перегрузили на інший невідомий йому автомобіль ЗІЛ 130 бортовий. Про те що шифер викрадений він не знав (а.с. 118 т. 1);

-          показаннями свідка ОСОБА_10, даними в ході досудового слідства та перевіреними в судовому засіданні, згідно яких на початку березня 2009 року до нього приїхав ОСОБА_1 і попрохав витягнути трактором автомобіль. Він взяв трактор і поїхав в с. Куст-Кущі, де витягнув загрузлий автомобіль ЗІЛ загружений шифером під керуванням ОСОБА_8 Про те, що шифер викрадена він не знав (а.с. 117 т. 1);

-          явкою з повинною ОСОБА_1, в якій він розповів як вчинив дану крадіжку (а.с. 92 т. 1);

-          протоколами огляду господарства ОСОБА_7, згідно яких встановлено викрадення 25 листів шиферу з даного будинку та цегли в кількості 3000 штук, яким він був обкладений (а.с. 88-89, 106 т. 1);

-          висновок експерта, про те, що вартість 1 шиферини бувшої у використанні становить 25 грн., а однієї тисячі червоної цегли бувшої у використанні 500 грн. (ас. 115 т. 1);

Разом з тим в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження обвинувачення в частині  вчинення ОСОБА_1 крадіжки шиферу  з будинку ОСОБА_11, оскільки  як в ході досудового слідства, так і в суді не добуто доказів, щодо скоєння даного злочину ОСОБА_1 та не встановлено свідків даного злочину, у зв’язку з не доведенням вини ОСОБА_1, його слід виправдати у вчиненні даного злочину.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає винність підсудного ОСОБА_1  доведеною.

Кваліфікація його дій  за ч. 1 ст. 185 КК України визначена вірно, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна  (крадіжку).

Також вірно кваліфіковані дії ОСОБА_1  за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна  (крадіжку),повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, а також його особу.

Суд приймає до уваги, що підсудний ОСОБА_1, позитивно характеризується, повністю визнав себе винним,  щиро розкаюється,  і вважає можливим застосувати відносно нього  ст.75 КК України, так як його виправлення можливе без відбування покарання з випробуванням.

Цивільні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підлягають задоволенню, як такі, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та визнанні підсудним.

Речові докази по справі слід повернути за належністю.

Керуючись ст.ст.323,324  КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1  визнати винним  у вчиненні злочинів, передбачених  ч. 1, 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання:

- за ч.1 ст. 185 КК України   у виді позбавлення волі на строк два роки;

- за ч. 2 ст. 185 КК України  у виді позбавлення воді на строк три роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України  визначити покарання                   ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення  волі на строк три роки.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання   з випробуванням іспитовим строком на два роки.

          Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 2025 ( дві тисячі двадцять п»ять) грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_7 2125 ( дві тисячі двадцять п»ять) грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази по справі: 2800 шт. цегли, що зберігається в ОСОБА_9 (а.с. 33 т. 1) та  25 листів шиферу, що зберігається у ОСОБА_12 (а.с. 64 т. 1) повернути власнику ОСОБА_4

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя