Справа № 2-214

2011 рік

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М                    У К Р А ї Н И

25 травня 2011 року      Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

                    головуючого                              - судді Шевченка В.В.

                    при секретарі                              - Кримковій Н.В.

                    за участю: позивачки                    - ОСОБА_1

                    представника відповідача                    - Гаврилової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Совєтського районного територіального медичного об’єднання Міністерства охорони здоров’я АР Крим про зобов’язання внесення змін до трудової книжки та особистих рахунків, стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про зобов’язання його внести зміни до її трудової книжки та особистих рахунків, а саме вказати, що ОСОБА_1 у період з 07 червня 1984 року по 01 серпня 1998 року працювала медсестрою - анестезисткою Совєтської Центральної районної лікарні у складі анестезіологічної групи. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка у вказаний період працювала у складі анестезіологічної групи в Совєтській ЦРЛ, праця в якій має відповідно до вимог ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»зараховуватися до трудового стажу у подвійному розмірі, проте в її трудову книжку відповідачем відповідні записи зроблені не були. За таких обставин позивачка вважає, що відмова відповідача внести відповідні зміни до її трудової книжки та особистих рахунків порушує її права в частині обчислення трудового стажу при виході на пенсію, та вважає, що є підстави для задоволення заявленого нею позову.

          Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Крім того, позивачка пояснила, що дізнавшись на початку лютого 2011 року про те, що з 1984 року у штатному розкладі Совєтської ЦРЛ повинна була бути передбачена анестезіологічна група, вона 02 лютого 2011 року звернулася з заявою до відповідача про внесення до її трудової книжки і особистих рахунків відповідних змін, проте їй в цьому було відмовлено.

          Представник відповідача Совєтського РТМО Гаврилова В.В. у судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечуючи, що за наявності двох штатних лікарів анестезіологів і відповідної кількості медсестер-анестезісток у лікарні повинна бути створена анестезіологічна група. У Совєтській центральній районній лікарні в період з 07 червня 1984 року по 01 серпня 1998 року фактично існувала анестезіологічна група, в складі якої позивачка працювала медсестрою-анестезисткою, виконуючи всі функціональні обов’язки, які передбачені Положенням про медичну сестру структурного підрозділу служби анестезіології. Проте, у трудову книжку позивачки відомості про її фактичну роботу у складі анестезіологічної групи внесені не були і в цей час без рішення суду адміністрація Совєтського районного територіально медичного об’єднання не має права внести зміни до штатного розкладу та особистих рахунків за попередні роки.

          Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив. У зв’язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

          Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

          ОСОБА_1 з 07 червня по 07 липня 1984 року працювала у Совєтській центральній районній лікарні тимчасово на посаді медсестри-анестезистки хірургічного відділення, а починаючи з 08 липня 1984 року по 01 серпня 1998 року працювала на зазначеній посаді на постійній основі. Зазначені обставини підтверджуються відповідними записами у трудової книжки позивачки, виданої 27 липня 1973 року Совєтською центральною районною лікарнею (а.с. 7,8).

          Також, з матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження Совєтської районної державної адміністрації в АР Крим за №148-р від 15 березня 2009 року була проведена державна реєстрація змін найменування «Совєтської центральної районної лікарні» у «Комунальну організацію Совєтська центральна районна лікарня», яка 21 грудня 2010 року рішенням №3 другої сесії шостого скликання Совєтської районної ради АР Крим ввійшла до складу Совєтського районного територіального медичного об’єднання (а.с.24, 31).Таким чином відповідач є правонаступником Совєтської центральної районної лікарні, в якої працювала позивачка.

          02 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Совєтського РТМО,  у якій, посилаючись на наказ № 1188 від 29 грудня 1975 року «Про подальше удосконалення реанімаційної допомоги населенню»МОЗ СРСР, згідно якого у Совєтській ЦРЛ повинна була бути організована анестезіологічна група, просила вирішити питання про внесення до її трудової книжки відповідних записів (а.с. 9).

          На зазначену заяву позивачка отримала відповідь Совєтського РТМО від 31 березня 2011 року, з якої випливає, що дійсно відповідно до наказу МОЗ України від 18 жовтня 1997 року № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України»у лікувально-профілактичних закладах охорони здоров’я, де за штатними нормативами повинно бути не більше трьох лікарів-анестезіологів, разом з відповідною кількістю сестер-анестезісток, створюється анестезіологічна група, але до січня 2007 року така група у штатному розкладі виділена не була (а.с. 10).

          З дослідженого у судовому засіданні штатного розкладу медичного, фармацевтичного та іншого персоналу Совєтської центральної районної лікарні за 1984 рік вбачається, що до штату хірургічного відділення лікарні входили 3 посади медсестри-анестезистки. Зі штатного розкладу хірургічного відділення Совєтської центральної районної лікарні за 1995 рік вбачається, що до штату лікарні входили 6 посад медсестер-анестезисток.

          Факт існування в Совєтської центральної районної лікарні у період з 1984 року по 01 серпня 1998 року анестезіологічної групи у складі двох лікарів-анестезіологів та медсестер-анестезисток також підтверджується листом-відповіддю головного спеціаліста МЗ АР Крим за спеціальністю «анестезіологія»Бабаніна А.А. від 24 травня 2011 року. З зазначеного листа вбачається, що в цей період в Совєтської центральної районної лікарні працювала анестезіологічна група в складі двох лікарів і сестер-анестезисток. Щорічно цією групою надсилався звіт головному спеціалісту за фахом «анестезіологія».

          У судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що позивачка, працюючи на посаді медсестри-анестезистки, виконувала увесь перелік обов’язків, який передбачений Положенням про медичну сестру структурного підрозділу служби анестезіології.

          Відповідно до ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника і до неї заносяться всі відомості про роботу.

           За таких обставин, беручи до уваги, що факт роботи позивачки у складі анестезіологічної групи у період з 07 червня 1984 року по 01 серпня 1998 року знайшов своє підтвердження, враховуючи, що представник відповідача визнав позов і це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд доходе висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

  Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати: 08 гривень 50 копійок у рахунок витрат по сплаті судового збору, 30 гривень у рахунок витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Також враховуючи, що позивачкою були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у меншому розмірі, тобто в сумі 30 гривень замість належних до сплати 37 гривень, то відповідно до п.6 ч.3 Розділу I Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 1258 від 21 грудня 2005 року, з наступними змінами, та на підставі ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне додатково стягнути з відповідача 7 (сім) гривень в якості витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          На підставі викладеного, ст. 48 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 60, 88, 169, 174, 212-218,  ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до Совєтського районного територіального медичного об’єднання Міністерства охорони здоров’я АР Крим задовольнити.

          Зобов’язати Совєтське районне територіальне медичне об’єднання Міністерства охорони здоров’я АР Крим внести до трудової книжки і особистих рахунків ОСОБА_1 відповідні зміни, а саме зазначити, що ОСОБА_1 з 07 червня 1984 року по 01 серпня 1998 року працювала медсестрою-анестезисткою у складі анестезіологічної групи Совєтської центральної районної лікарні.

          Стягнути з Совєтського районного територіального медичного об’єднання Міністерства охорони здоров’я АР Крим на користь ОСОБА_1 8 (вісім) гривень 50 копійок у рахунок витрат по сплаті судового збору, 30 (тридцять) гривень у рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а взагалі 38 (тридцять вісім) гривень 50 копійок.

          Стягнути з Совєтського районного територіального медичного об’єднання Міністерства охорони здоров’я АР Крим 7 (сім) гривень в якості витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, перерахувавши зазначену суму на рахунок 31213259700290, код платежу 22050001, одержувач Державний бюджет, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АР Крим, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34740431.

          Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя:                                                                                                    В.В.Шевченко