ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "22" січня 2008 р.                                                  Справа № 10/31

                              10 год. 50 хв., м. Чернігів

                                                                                                            Суддя  І.Г.Мурашко

Секретар судового засідання Добрянська К.В.

                                                  Представники сторін:

Прокурор: Єреп В.В. - посвідчення  № 134 від 05.09.2007р.

Від позивача: Юрченко В.В.- завідувач сектору юридичної та кадрової роботи УПФ в Прилуцькому районі, довіреність № 1 від 21.01.08р.

Від відповідача: ОСОБА_1., паспорт серії НОМЕР_1.

СУТЬ СПОРУ:

Прилуцьким міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі (надалі -позивач), заявлено позов до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення 528,69 грн. заборгованості по сплаті  штрафних санкцій та пені.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що сума заборгованості виникла на підставі рішення № 210 від 20.09.2007 року про застосування до відповідача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату самостійно визначеного зобов'язання по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

          Представник відповідача позовні вимоги не визнає , посилаючись на неточності, допущені на його думку позивачем при розрахунку пені.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 3 ст. 11, п. 5 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. за № 1058 ( далі -Закон №1058), відповідач є страхувальником, а згідно із ч. 3 ст. 15 цього Закону, страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі, як платник внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування з 10 липня 2003 року.

У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058, відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно до ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності базовим періодом є квартал.   

         У відповідності до вищезазначених вимог закону та згідно абз.2 п.5.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі -Інструкція), затвердженої Постановою  правління Пенсійного фонду України 19.12.03р. за №  21-1 та зареєстрованої Мінюстом України 16.01.04р.  № 64/8663, відповідач  самостійно нараховував страхові внески у „Розрахунках суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та  подавав їх до  Управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі, але в порушення вимог ч.6 ст.20 Закону №1058 своєчасно зазначені внески не сплачував, в зв”язку із чим, на підставі п. 2 ч.9 ст.106 Закону №1058, позивачем  застосовані штрафні санкції до відповідача за несвоєчасну   сплату страхових внесків, залежно від строку затримки платежу. Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частина 13 ст. 106  Закону визначає, що про нарахування пені та накладення штрафів,  посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня  їх винесення  надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату пенсій.

Так,  позивачем було прийнято Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за  №  210 від 20.09.2007 р. на суму 468,28 грн. по фінансовим санкціям та 92,16 грн. по пені, що підтверджують документи в матеріалах справи.

Частина  13 ст. 106 Закону визначає, що  рішення може бути оскаржено протягом 10-робочих днів з дня його одержання до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Вищезазначене рішення в адміністративному або судовому порядку  відповідачем не оскаржувались, отже, на момент розгляду справи рішення є чинним.   

Таким чином, станом на 06.12.2007 р., з урахуванням часткової сплати боргу в сумі 31,75 грн. по фінансовим санкціям та пені, за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 528,69 грн., що підтверджується витягом із особового рахунку відповідача.

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

На виконання вимог Закону відповідачу була направлена вимога від 06.11.2007 р. за  №   Ф-383 про сплату боргу  по страховим внескам в сумі 528,69 грн.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у  разі якщо страхувальник  узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду має  право  звернутися  до суду з позовом про стягнення недоїмки, що передбачено п.3 ст.106 Закону №   1058. При цьому, згідно із п.15 ст.106 Закону № 1058, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

          Вимога отримана відповідачем 14.11.2007р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення  №   345451. Оскільки вимога про сплату недоїмки відповідачем не оскаржувалась, вона вважається узгодженою.   

На день прийняття рішення борг в сумі 528,69 грн. відповідачем добровільно не сплачений.

Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. 

З'ясування питання законності рішення, прийнятого контролюючим органом, виходить за межі позовних вимог по даній справі, тому суд не може взяти до уваги заперечення відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. 

Керуючись ст. ст. 11, 14, 15, 17, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове   державне пенсійне страхування», ст. ст. 11, 94, 158, 160-163, 167, пунктом 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, 17542, Прилуцький район, АДРЕСА_1 (ідент. номерНОМЕР_2, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь управління Пенсійного фонду України у Прилуцькому районі, м. Прилуки, вул. Київська, 224  - 528 грн. 69. коп. штрафних санкцій та пені на р/р 2560330301273 в Прилуцькому відділенні  № 221 ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 343154, код 21404747.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.     

                    Суддя                                                          І.Г. Мурашко