№ 1-16/08

ВИРОК

Іменем України

22.01. 2008 року                                                                                                                                                    м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі :

                        захисника                    адвоката ОСОБА_2   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві  справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.,  уродж.   смт. Калинівка Васильківського району Київської області, гр-на України, українця, освіта незакінчена вища, не одруженого, працюючого транспортувальником на кондитерській корпорації «Рошен», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого,-

- вироком Ленінським районним суду м. Харкова від 01.04.2002 року за ст. 190 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- вироком Київського районного суду м. Харкова від 25.06.2004 року за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 18.01.2007 року згідно постанови Коростеньcкий міськрайонного суду Житомирської обл. від 12.01.2007 року умовно-достроково на 7 місяців 24 дні,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_1, будучи раніше судимим 01.04.2002 року Ленінським районним судом м. Харкова за ст. 190 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі, 25.06.2003 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі 18.01.2007 року умовно-достроково на 7 місяців 24 дні, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та під час умовно- дострокового звільнення повторно вчинив злочини за наступних обставин.

03.03.2007 року, приблизно о 18 год. 50 хв., ОСОБА_1 побачив біля виходу зі ст. метро                «Дружби народів», що на б-рі Дружби народів в м. Києві, раніше незнайому ОСОБА_3, яка тримала в руках мобільний телефон та рухалась в напрямку вул. Німанської в м. Києві. З метою повторного відкритого викрадення чужого майна, ОСОБА_1 пішов за ОСОБА_3 та, наздогнавши її біля буд. АДРЕСА_2, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2, а саме мобільний телефон «Моторола RАZR-3i» вартістю 1 250 грн., з карткою мобільного оператора «Лайф» на рахунку якої були кошти в сумі 35 грн., а всього майна на  загальну суму 1 285 грн., вихопивши його з рук потерпілої, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник.

Крім цього, ОСОБА_1 04.05.2007 року, приблизно о 13 год. 30 хв., з метою повторного відкритого викрадення чужого майна, разом з раніше незнайомою ОСОБА_4 яка займається здачею квартир в оренду, зайшов до кв. АДРЕСА_3, під виглядом оренди вказаного приміщення.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, перебуваючи в кв. АДРЕСА_3, погрожуючи, що поб'є  її, тобто, погрожуючи застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, повторно відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_4, а саме мобільний телефон «Самсунг Е730» вартістю 300 грн. та карткою мобільного оператора «Київстар» вартістю 50 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 100 грн., а всього майна на  загальну суму 450 грн., вихопивши його з рук потерпілої, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник.

Крім  цього,  ОСОБА_1  14.05.2007  року,  приблизно  о  23 год. 00 хв., знаходячись  біля АДРЕСА_4, побачив, раніше незнайому ОСОБА_6, яка тримала в руках сумку. З метою повторного  відкритого   викрадення  чужого  майна,  ОСОБА_1  підбіг  до ОСОБА_6 та ривком вихопив з рук останньої сумку. Повторно відкрито викравши чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_6, а саме сумку вартістю 200 грн., в якій знаходились косметичка вартістю 15 грн., туш для вій вартістю 50 грн., тіні для повік вартістю 30 грн., пінцет вартістю  50 грн., косметичний олівець для очей вартістю 18 грн., блиск для губ вартістю 45 грн., блиск для губ вартістю 35 грн., туалетна вода вартістю           130 грн., туалетна вода вартістю 80 грн., гаманець вартістю 50 грн., гроші в сумі 20 грн., гроші в сумі          580 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на момент вчинення злочину складає          2 929 грн., а всього на загальну суму 3 652 грн.,  ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим зник.

Підсудний ОСОБА_1свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив показання, які дав під час досудового слідства в якості обвинуваченого про те, що 03.03.2007 року, приблизно о 18 год. 50 хв., біля станції метро «Дружби народів» по б-ру Дружби народів в м. Києві він побачив раніше незнайому ОСОБА_2, яка тримала в руках мобільний телефон. Він вирішив цей телефон викрасти. Дівчина пішла в сторону вул. Німанської в м. Києві, він пішов а нею. Коли ОСОБА_2 підходила до буд. АДРЕСА_2, о він підбіг до неї та вихопив у неї з рук мобільний телефон, як потім виявилось, була «Моторола». Мобільний телефон він продав незнайомому таксисту на Московській площі в м. Києві. Також, 04.05.2007 року він в газеті прочитав оголошення, що здається кв. АДРЕСА_3. Він зателефонував за даним у оголошенні телефоном та домовився про зустріч о 13 год. біля цього будинку. У вказаний час він зустрівся з жінкою, яка назвалась ОСОБА_4. Він разом з нею піднявся на восьмий поверх цього будинку. ОСОБА_4 відчинила квартиру АДРЕСА_3, і він з нею зайшов туди. Там, він зробив вигляд, що оглядає квартиру. Потім сказав, що квартира йому підходить. Після чого дістав із кишені запальничку у вигляді пістолета і сказав, що це пограбування і щоб вона віддала йому мобільний телефон, інакше він її поб'є. В цей момент ОСОБА_4 на мобільний хтось зателефонував. ОСОБА_4 хотіла відповісти, але він шив у неї із рук мобільний телефон, як потім виявилось, це був «Самсунг Е 730», і вибіг з квартири. Також він 14.05.2007 року, приблизно о 23 год.  йшов по вул. І. Кудрі м. Києві. На розі вулиць Філатова та І.Кудрі в м. Києві, а саме біля АДРЕСА_5, він побачив дівчину, яка тримала в руках сумку. Він вирішив її викрасти. Підбіг до дівчини та вирвавши із її рук сумку став дав тікати. Забігши у двір одного з будинків, він забрав із сумки гроші в сумі 580 доларів США та 20 грн., а сумку з іншими речами викинув. Не заперечував зазначену у обвинувальному висновку кількість і вартість викраденого майна. Визнав цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в повному обсязі.

Враховуючи те, що підсудний  ОСОБА_1 не оспорював фактичні обставини справи, визнав цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в повному обсязі, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудного.

Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що винність підсудного ОСОБА_1доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж-  відкрите  викрадення чужого майна, вчинений повторно, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я  потерпілого.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_1,  відповідно до вимог               ст. 66  ч. 1  КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом  не встановлено.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_1  суд враховує

-  ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відповідальність за який передбачена                              ст. 186 ч. 2 КК України, і який віднесений кримінальним законом до категорії тяжких злочинів;

-  особу ОСОБА_1, який має постійне місце проживання, за місцем колишнього відбування покарання характеризується задовільно, працює, раніше судимий, вчинив злочини під час умовно- дострокового звільнення, хворий на тяжку хворобу, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває.

На підставі викладеного суд,  вважає, що виправлення підсудного  ОСОБА_1можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі. Суд, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_1  у виді позбавлення волі  враховуючи тяжкість вчиненого ними  злочину, дані про його особу, у тому числі й стан його здоров'я  та усі обставини справи, не дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1  без відбування покарання. Тому, суд прийняв рішення  не звільняти ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_1вчинив злочин в період умовно- дострокового звільнення від покарання призначеного  вироком Київського районного суду м. Харкова від 25.06.2004 року за                  ст. 186 ч. 2 КК України, яким його було засуджено на 4 роки позбавлення волі, і  звільнений з місць позбавлення волі 18.01.2007 року згідно постанови Коростенcького міськрайонного суду Житомирської обл. від 12.01.2007 року, суд вважає за необхідне при призначенні покарання за сукупністю вироків застосувати положення ст. 71 КК України.

Потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_6  під час досудового слідства, були заявлені цивільні позови до підсудного ОСОБА_1про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої злочинами на суму:  ОСОБА_2 - 1 285 грн., ОСОБА_6- 723 грн. та 580 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на момент вчинення злочину складало 2 929 грн., що загалом становить 3 652 грн. Підсудний  ОСОБА_1заявлені цівільні позови визнав в повному обсязі.  Тому, цивільні позови потерпілих  ОСОБА_2 на суму 1 285 грн. та ОСОБА_6 на суму 3 652 грн., слід задовольнити в повному обсязі.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81  КПК України.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого                         ст. 186 ч. 2 КК України,  і призначити йому покарання у виді - 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Остаточне покарання ОСОБА_1, визначити за сукупністю вироків відповідно до                        ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання призначеного  вироком Київського районного суду м. Харкова від 25.06.2004 року за ст. 186 ч. 2 КК України, яким його було засуджено на 4 роки позбавлення волі, і  звільнено з місць позбавлення волі 18.01.2007 року згідно постанови Коростенcького міськрайонного суду Житомирської обл. від 12.01.2007 року, -                              у виді 4 ( чотирьох ) років 5 місяців позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_1 термін його попереднього ув'язнення, починаючи з 24.05.2007 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_2 на суму 1 285 грн. та ОСОБА_6 на суму 3 625 грн. задовольнити в повному обсязі. Стягнути ОСОБА_1 на користь: ОСОБА_2 - 1 285 грн.; ОСОБА_6 - 3 652 грн.

Речові докази по справі -  мобільний телефон  «Самсунг Е730» та коробку з-під мобільного телефону  «Самсунг Е730», які знаходяться на відповідальному збережені у потерпілої ОСОБА_5, - залишити ОСОБА_5 за належністю, як власнику.

Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін -  тримання під вартою у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя                                                                                                       В.В.  Підпалий