Справа № 2-18/2008 р.

РІШЕННЯ

Іменем    України

                       24 січня 2008 р.                                            Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:            

                                               головуючого - судді                Цибульського О.Є.                        

                                               при секретарі               Мельник А.О.

                                               з участю  позивача                 ОСОБА_1

                                               представника відповідача      Медвідь В.П.,

           розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Лучинчицької сільської ради Мурованокуриловецького району та мурованокуриловецької районної державної адміністрації  про визнання права власності на земельну ділянку та видачу державного акта, -     

                                                                      встановив:

            В позовній заяві позивач зазначила, що рішенням загальних зборів бувшого колгоспу “40-річчя Жовтня”, с. Лучинчик Мурованокуриловецького району Вінницької області 01.04.1974 року вона була прийнята 01.04.1974 року в члени колгоспу.

            У зв'язку з реорганізацією 08.02.1992 року колгоспу “40-річчя Жовтня” в колгосп “Дружба”, а 06.05.1992 року в КСП “Дружба”, як і інші його члени продовжувала працювати в КСП  до 22.02.1996 року.

            23 травня 1995 року КСП “Дружба”, с. Лучинчик видано державний акт на право колективної власності на землю за номером ВН №ХІІІ №09, про що позивач довідалась ще в ІНФОРМАЦІЯ_1 і підлягала включенню до списку членів КСП, що мають право на земельну частку (пай) відповідно до Указу президента України від 08.08.1995 року №725/95.

            По невідомим причинам позивач до цього списку не була включена і таким чином безпідставно позбавлена свого права на земельну частку (пай).

            Середній розмір земельної частки (паю) по бувшому КСП “Дружба”, с. Лучинчик становить 3,23 кадастрових гектари, вартістю 11296 грн. станом на 1997 рік.

            Резервний фонд по Лучинчицькій сільській раді складає 313,6 га. ріллі, та 147 га. ріллі із земель запасу.

            При розпаюванні земельних часток (паїв) бувшого КСП “Дружба”, с. Лучинчик земельні ділянки за №29 (рілля - 3,5763 га. Та багаторічні насадження - 0,1251 га..) вважаються вільними.

            Про своє право на отримання земельної частки (паю) я взнала тільки у 2007 році, юридично не обізнана, а тому вважаю, що строк звернення до суду слід мені продовжити і визначити за позивачем право на земельну частку (пай) в бувшому КСП “Дружба”, с. Лучинчик Мурованокуриловецького району Вінницької області, та зобов'язати лучинчицьку сільську раду надати погодження для виділення позивачу ділянки на земельну частку (пай) за №29 ( рілля - 3,5763 га. Та багаторічні насадження - 0, 1251 га. ) та зобов'язати Мурованокуриловецьку районну державну адміністрацію видати позивачу та зареєструвати на її ім'я державний акт на право на відповідну земельну частку (пай).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Котюжани Мурованокуриловецького району Вінницької області помер її батько - ОСОБА_2. Після смерті батька позивача відкрилась спадщина, яка складається з майнового паю, грошових вкладів в банку та земельної ділянки - земельної частки (паю) розмірами 2,74 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Котюжанівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області. Зазначена земельна частка (пай) належить батькові позивача - ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ВН №0060063 від 10.06.1997 року, який виданий йому на підставі розпорядження голови Мурованокуриловецької райдержадміністрації від 20 березня 1997 року за №52. Вартість земельної частки (паю) на час подання позовної заяви становить 23321 грн. На все майно, крім земельної частки (паю) позивач, як спадкоємець за законом отримала свідоцтво про право на спадщину   

            В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 за життя не отримав державний акт на право приватної власності на зазначену земельну частку (пай), а відносно померлих таке свідоцтво не видається, позивачу як спадкоємцю першої черги по закону  постановою державного нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після його смерті, в зв'язку з чим позивач не може оформити спадкові права і звернулася до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав.

            В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, та пояснила суду, що при житті її батько проживав в незареєстрованому шлюбі з її матір'ю - ОСОБА_3, від даного шлюбу вони мають двох дітей, крім позивача, ще одну дочку - ОСОБА_4. Її мати та рідна сестра на зазначену земельну частку (пай) не претендують.

            Представник відповідача - сільський голова с. Котюжани Мурованокуриловецького району Вінницької області Арнаут М.П. в судовому засіданні пояснив, що на території Котюжанівської сільської ради Мурованокуриловецького району проживав ОСОБА_2, який в ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. В 1997 році ОСОБА_2 отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 2,74 га. на території Котюжанівської сільської ради Мурованокуриловецького району із земель, яка перебувала у колективній власності КСП «Подільський край». Позов визнав, не заперечує проти визнання права власності за позивачем на зазначену земельну частку (пай).  

Суд, розглянувши справу, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно копії сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ВН №0060063 від 10.06.1997 року (а.с.3) стверджується, що ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) розміром 2,74 га. Довідкою за №840 від 27.12.05 року Котюжанівської сільської ради (а.с.8) стверджується, що державний акт на право приватної власності на земельну  частку (пай) на ім'я ОСОБА_2 не був виданий за життя, в зв'язку з тим, що не були оплочені кошти на його виготовлення. Копією свідоцтва про народження (а.с.5) стверджується, що батьком позивача являється - ОСОБА_2, а копією довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Мурованокуриловецького районного управління юстиції Вінницької області (а.с.9), що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

 Позивач по справі є єдиною спадкоємицею першої черги після смерті свого батька, що стверджують позивач та відповідач в судовому засіданні. Єдина рідна сестра позивача, дочка ОСОБА_2, - ОСОБА_4 відмовилась від спадщини, після смерті свого батька (а.с.14). Мати позивача та дружина ОСОБА_2- ОСОБА_3, яка проживала з ним в незареєстрованому шлюбі на зазначену земельну частку (пай) після смерті свого чоловіка не претендує (а.с.16). 

У вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку - позивачу було відмовлено державним нотаріусом ( а.с. 10). Таким чином позивач правомірно за захистом свого права звернулась до суду.    

Відповідно до п.17 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються  правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Відповідно до п.3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» за №1529/99 від 3 грудня 1999 року, у ході реалізації положень цього Указу, інших актів Президента України щодо реформування колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб»єктів господарювання, які засновуються на приватній власності, а також під час укладення договорів оренди земельних часток (паїв) виходити з того, що сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою.

Керуючись ст. 81 Земельного кодексу України, ст.1261 ЦК України, ст.ст.  10,  60, 212,  213, 215 ЦПК України, суд

                                                      ВИРІШИВ:

Позов задоволити. Поновити строк звернення до суду ОСОБА_1.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що має право на земельну частку (пай) в бувшому КСП “Дружба”, с. Лучинчик Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Зобов'язати Лучинчицьку сільську раду Мурованокуриловецького району Вінницької області надати погодження щодо надання громадянці ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2, із резервного фонду - земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю), що становить по Лучинчицькій сільській раді  умовних кадастрових гектарів.

Зобов'язати Мурованокуриловецьку районну державну адміністрацію безкоштовно надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю)  умовних кадастрових гектарів із земель резерву розташованих на території Лучинчицької сільської ради.

            Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Протягом двадцяти днів після подання заяви про  апеляційне оскарження сторони можуть подати апеляційну скаргу на рішення суду через суд  першої інстанції до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

                                                           Суддя: ______________