УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-20067/11 Головуючий в суді першої
Категорія № 10.3.3 (1) інстанції – Дурасова Ю.В.
Доповідач – Савіна Г.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Савіної Г.О.,
суддів – Турік В.П., Братіщевої Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу (далі - УПСЗН виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу) про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, посилаючись на те, що перебувала на обліку у відповідача, який виплачував їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у меншому розмірі ніж передбачено законодавством, після звернення про перерахунок допомоги їй було відмовлено, тому, змінивши позовні вимоги, просила суд визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі нижче встановленого прожиткового мінімуму, стягнути з відповідача суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною за період з 04 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 380 грн, стягнути з відповідача 3500 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди, а також зобов’язати відповідача виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до визначеного законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 серпня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі меншому ніж передбачено ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та зобов’язано відповідача нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_2 суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років у відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням фактично отриманої суми допомоги за зазначений період. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеною постановою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та залишити позов без розгляду, посилаючись на те, що відповідач виступає лише розпорядником бюджетних коштів, а порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається Кабінетом Міністрів України, який щорічно у проекті Державного бюджету України передбачає цільові кошти необхідні для виплати вищезазначеної допомоги. Призначення цієї допомоги проводиться через програмне забезпечення, яке розробляє державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр» на підставі доручення Міністерства праці та соціальної політики України та не може бути самостійно змінене та виплачене відповідачем, оскільки ці кошти не передбачені кошторисом. Крім того, оскільки відповідач здійснює виплату допомоги за рахунок бюджетних коштів, рішення судів не можуть бути виконані, так як виникне загроза невиконання поточних зобов’язань перед іншими пільговими категоріями громадян. Окрім цього, суд не звернув уваги на пропуск позивачем річного строку для звернення до суду з даним позовом.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог за наявними у справі матеріалами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга УПСЗН виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 у зв’язку з народженням доньки Каріни набула право на отримання державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправними дій УПСЗН виконкому Саксаганської районної у місті ради щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі меншому ніж передбачено ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та зобов’язуючи відповідача нарахувати та сплатити на користь позивача недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за вказаний період здійснювалась виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в заниженому розмірі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем оскаржується встановлене судом право позивача на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, п.14 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Абзацом 3 частини 2 ст. 56 цього ж Закону було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач здійснював виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно до вищезазначеного порядку та розмірів (а.с. 9).
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення абз.3 ч.2 ст.56 та п.п.7, 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
З огляду на це суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що саме з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною у розмірі передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» є неправомірними.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.00, в якому міститься роз’яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що в період з 09.07.07 по 31.12.07 при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», згідно якої державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нараховується та виплачується у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, який складав з 01.10.07 по 31.12.07 суму - 470 грн. щомісячно (ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»).
Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність коштів на виплату, передбаченої ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», допомоги.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлений гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та поклала виконання цього обов'язку на органи праці та соціального захисту, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду не можуть бути взяті до уваги, оскільки обов’язок по донарахуванню позивачу недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до визначених Законом розмірів покладено саме на відповідача без подання будь-яких заяв позивачем, тому пропущення річного строку звернення позивача до суду за захистом порушеного права соціального забезпечення не є провиною позивача. Відповідачем не виконувались покладені на нього державою обов’язки починаючи з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, чим порушується право особи на належне соціальне забезпечення у зазначений період.
В іншій частині постанова суду не оскаржена.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи всебічно, повно і об’єктивно з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, вірно застосовані норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, та ухвалено законне рішення.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються матеріалами справи, висновками суду викладеними в постанові, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу залишити без задоволення.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Г.О.Савіна
Судді: В.П.Турік
Л.А.Братіщева