Справа № 2-443/11

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

          "05" квітня 2011 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

в складі:

           головуючого судді     Тарнавський  М.В.

           при секретарі                   Зоріній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи без заявлення самостійних  позовних вимог Хмільницький  відділ КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації"  про поновлення строку звернення до суду, визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась з позовом, в якому просить поновити строк звернення до суду, визнати недійсним договір  дарування від 26 березня 2004 року житлового будинку з надвірними  будівлями, що знаходиться  в АДРЕСА_1 та договір дарування від 26 березня 2004 року земельної ділянки  площею 0,2500 га , що знаходиться  в АДРЕСА_2 укладений між нею та ОСОБА_2, визнати право власності на зазначене майно, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок з надвірними будівлями, виданого виконкомом Голодьківської сільської ради Хмільницького району 01.03.2004 року за №154, та на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №189338, виданого Хмільницьким районним відділом земельних ресурсів 6 грудня 2004 року, позивачка була власницею зазначеного майна.

В березні 2004 року до позивачки звернулась її дочка ОСОБА_2, з проханням скласти на неї заповіт на зазначену земельну ділянку та житловий будинок, а вона в свою чергу буде надавати їй кошти на утримання будинку, доглядати її  до смерті, піклуватися про неї, обробляти земельну ділянку. В той же час звернувшись до юристів, їй стало відомо, що в даному випадку буде вірно не писати заповіт, а у нотаріуса укласти договір довічного утримання, тому наприкінці березня 2004 року позивач вирішила укласти договір довічного утримання з відповідачем і 26 березня 2004 року у нотаріуса оформила, як вважала тоді, договір довічного утримання, підписавши всі необхідні документи не читаючи їх і не вникаючи в їх зміст.

На початку 2011 року між позивачем та відповідачем по справі ОСОБА_2 склалися напружені, неприязні стосунки, ОСОБА_2 взявши на себе зобов’язання доглядати її, не виконує його. Вона перестала працювати, заробляти гроші, припинила надавати позивачу будь-яку матеріальну допомогу, не доглядає за будинком, не обробляє земельну ділянку, перестала рахуватись з нею і стосунки між нами вкрай загострились. Після всього відповідачка заявила, що вона являється власником  будинку та земельної ділянки і в будь який момент вижене позивачку і продасть спірне житло. Тоді вона знову ж таки звернулась до юристів та почала виясняти, яким чином можна розірвати договір довічного утримання,  і лише в березні 2011 року їй стало відомо, що в дійсності між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено не договір довічного утримання, а договір дарування жилого будинку та земельної ділянки.

Укладаючи зазначені договори позивачка вважала, що підписує договір довічного утримання, а не договори дарування. Відповідач ввела позивачку в оману, використовуючи її довіру та малограмотність. Крім даного житлового будинку у неї немає іншого житла і вона не могла просто так її подарувати, не ставлячи при цьому ніяких вимог і свідомо позбавляючи себе можливості мати дах над головою. Про те, що в дійсності було вчинено договори дарування жилого будинку та земельної ділянки, а не договір довічного утримання, їй стало відомо лише в березні 2011 року, а тому строк звернення до суду вона пропустила з поважної причини.

           На даний час вона сама доглядає за вказаним будинком та земельною ділянкою,  вирішити виниклий конфлікт у добровільному порядку немає можливості, тому вона вимушена звернутись  до суду з даною позовною заявою

         Відповідач –ОСОБА_2 позов визнала повністю та не заперечує проти його задоволення.

      Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає можливим задовольнити позовні вимоги повністю на слідуючих підставах:

         Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст.203 ч.1,3,5 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; а  відповідно до ст. 215 ч.1,3 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України і якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);

Відповідно до ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

        Відповідно до ст.ст.316-317,319 ЦК України, правом власності є  право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону;

        Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні;

        Показаннями сторін, технічним паспортом на житловий будинок №154, договором дарування на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2500 га, що знаходиться  в АДРЕСА_2 від 26.03.2004 року, державним актом на право власності на земельну ділянку, довідкою Голодьківської сільської ради доведено, що на зазначене майно в АДРЕСА_2 Вінницької області власником являється ОСОБА_1, на підставі договору дарування від 26 березня 2004 року відповідач  ОСОБА_2 в нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право власності на зазначене майно, які пройшли державну реєстрацію у КП Вінницьке  ООБТІ;

         Показаннями сторін, свідка ОСОБА_3, договором дарування від 26.03.2004 року та необхідними документами про нотаріальне посвідчення і внесення до державного реєстру цього договору доведено, що 26 березня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування, який 26.03.2004 року посвідчений нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №796 і №799,  відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2500 га в АДРЕСА_2;

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 ввівши в оману свою матір отримала право власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,2500 га в межах згідно з планом, що знаходиться в АДРЕСА_2, взявши на себе зобов'язання доглядати її,  матеріально утримувати , допомагати по господарству, але своїх зобов'язань не виконувала, перестала піклуватись про неї, утримувати матеріально, не допомагає обробляти земельну ділянку та доглядати за будинком, стосунки між ними вкрай погіршилися, позивачка вчинивши правочин помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, тому відповідно до вимог ст.215 ч.3 ЦК України є підстави визнати в цій частині договір дарування від 26.03.2004 року на житловий будинок і земельну ділянку недійсним, визнавши за позивачкою право власності на  означене нею майно.

        Керуючись ст.ст.10, 60, 174, 213-215, 223,256,294 ЦПК України, ст.ст.203, 215,  316-319, 321, 717-720,1235,1268-1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити повністю.

Поновити ОСОБА_1  строк звернення до суду.

              Визнати договір дарування від 26 березня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  щодо дарування  житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 –не дійсним;

       - договір дарування від 26 березня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області 26 березня 2004 року і зареєстрованого в державному реєстрі за №796 щодо дарування  житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 - скасувати;

          Визнати договір дарування від 26 березня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, щодо дарування  земельної ділянки площею 0,2500 га в межах згідно з планом, відповідно до державного атку серії ВН № 189338 від 6 грудня 2004 року, що знаходиться в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області –не дійсним;

      - договір дарування від 26 березня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області 26 березня 2004 року і зареєстрованого в державному реєстрі за №799 щодо дарування  земельної ділянки площею 0,2500 га в межах згідно з планом, відповідно до державного акту серії ВН № 189338 від 6 грудня 2004 року, що знаходиться в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області –скасувати;

         Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1.

      Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0.2500 га в межах згідно з планом, відповідно до державного акту  серії ВН №189338 виданого Хмільницьким районним відділом земельних ресурсів 6 грудня 2004 року, яка розташована в АДРЕСА_1.

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 170 гривень компенсації витрат на оплату судового збору та 120 гривень компенсації витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього 290 гривень.              .

         Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

                Головуючий:                                             М.В.Тарнавський