АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Левенця Б.Б.,
суддів: Гірняк Л.А., Плавич Н.Д.
при секретарі Куницькому І.О.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області та ОСОБА_1 на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2010 року позивачка звернулася із вказаним позовом, на обґрунтування якого зазначила, що є дитиною війни, згідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, проте, відповідач відмовив у нарахуванні та здійснені вказаної виплати.
Враховуючи викладене, просила поновити пропущений строк звернення до суду, визнати відмову відповідача щодо нарахування та виплати вказаної допомоги неправомірною, та зобов’язати відповідача здійснити нарахування і виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком із 01 січня 2006 року до 30 червня 2009 року та у подальшому провадити нарахування соціальної допомоги.(а.с. 2-8)
Відповідач проти позову заперечував, посилався на пропуск позивачем строку позовної давності, як підставу відмову у задоволенні вимог, просив розглядати справу за відсутності представника відповідача.(а.с. 14-16)
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 січня 2010 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною відмову і зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги позивачці, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 05 січня по 30 червня 2009 року, в іншій частині вимог – відмовлено.(а.с. 20-21)
В апеляційній скарзі, відповідач посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права просив постанову районного суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.(а.с. 23-25)
В апеляційній скарзі позивачка посилалась на порушення судом норм процесуального права просила оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову про задоволення позову.(а.с. 26-27)
Справу розглянуто на підставі положень Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року № 2748-VІ у порядку адміністративного судочинства.
Сторони просили розглянути справу за їх відсутності, тому, зважаючи на вимоги п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України та відсутність заяв сторін про розгляд справи в апеляційному суді за їх участі, справу розглянуто в порядку письмового провадження.(а.с.13-17,24)
Колегія суддів перевірила доводи апелянтів, матеріали справи, заслухала суддю-доповідача і дійшла висновку, що скарги підлягають задоволенню частково за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області, відноситься до категорії громадян і має право на пільги особам, яким встановлено статус дитини війни. (а.с.6-8)
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV(із змінами) позивачка має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
На період 2006 року підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року. Проте, такі умови для виплати не настали, а відтак, в цій частині вимоги позивачки задоволенню не підлягають.
Стосовно підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, в період з 01.01. 2007 року до 09.07.2007 року, позивачка також не мала права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена, а тому дії відповідача були правомірними.
В той же час, з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність відповідача є протиправною.
За таких обставин, обґрунтованим є висновок районного суду про те, що позивачка мала право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Правові підстави вирішення позовних вимог щодо 2008 року були правильно визначені районним судом.
Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008 року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року N 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, є всі підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у 2009 році з урахуванням фактично здійснених виплат.
Щодо доводів відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни" відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ст. 99, 100 КАС України(у редакції Закону чинного на час розгляду справи районним судом), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Пропущення строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, якщо суд не визнає причину пропуску строку поважною.
Досудовим порядком врегулювання спору (звернення до вищестоящої установи по відношенню до відповідача зі скаргою) позивачка не скористалася, відповідач заявив про застосування наслідків пропуску позивачкою строків на звернення до суду, як підставу для відмови у задоволенні позову.
Про порушення права на перерахунок пенсії у грудні 2008 року позивачка мала дізнатись під час отримання пенсії у січні 2009 року.
Відповідно ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV, у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася з позовом до суду 05 січня 2010 року, тобто з порушенням встановленого річного строку не надавши доказів на підтвердження поважності його пропуску, а позовні вимоги визначено періодом з 2006 по 30 червня 2009 року, отже колегія суддів дійшла висновку, що перерахунок недоотриманої допомоги повинен здійснюватися за період із 01 січня по 30 червня 2009 року(у межах позовних вимог та строку звернення до суду).
Зважаючи на вимоги ст. 195 КАС України, вищевказана помилка районного суду має бути виправлена апеляційним судом.
Обґрунтованим є висновок районного суду про відмову у задоволенні позову в частині подальшого проведення перерахунку пенсії позивачці у разі підвищення мінімальної пенсії за віком, оскільки відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
Інші доводи скарги не спростовують цих висновків колегії суддів, тому мають бути відхилені.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія, –
п о с т а н о в и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області – задовольнити частково, постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 січня 2010 року змінити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області про зобов’язання нарахування та виплати щомісячної державної допомоги, як дитині війни - задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період із 01 січня 2009 року до 30 червня 2009 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період із 01 січня 2009 року до 30 червня 2009 року з урахуванням проведених нарахувань та виплат, в іншій частині вимог – відмовити.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області Б.Б.Левенець
Л.А.Гірняк
Н.Д.Плавич