Справа № 22ц- 439/07                               Головуючий у 1 інстанції    Крупінська С.С.

Категорія:   34                                             Доповідач Киця C.I.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

31 травня 2007 року                                                                                            м. Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Расевича С.І.

суддів Киці С.І., Осіпука В.В.

при секретарі Гордійчук І.В.

з участю позивача ОСОБА_1.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2на рішення Луцького міськрайонного суду від 9 березня 2007 року.

Особи, які беруть участь у справі:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_2,

представник відповідача - ОСОБА_4.

Колегія суддів

встановила:

Відповідач ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду від 9 березня 2007 року, в якій просить скасувати його, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначеним рішенням позов ОСОБА_1. задоволено. Проведено поділ в натурі приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 84кв.м., яке знаходиться в АДРЕСА_1 та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1. та ОСОБА_2. Визнано за ОСОБА_1. право власності на 43/100 частини приміщення магазину, а саме тамбур, 1/2 частину торгового залу, частину коридору, коридор, санвузла, ґанку загальною вартістю 198380грн. Визнано за ОСОБА_2. право власності на 43/100 частин приміщення магазину промислових товарів, а саме 1/2 частину торгового залу, кладову, частину коридору, загальною вартістю 182899грн. Зобов'язано ОСОБА_1. сплатити ОСОБА_2. грошову компенсацію в сумі 7740грн. за відхилення від вартості ідеальної частки будинковолодіння.

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 березня 2007 року стягнуто з ОСОБА_2. в користь держави мито в сумі 1649грн.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2. вказує на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, оскільки судом не повністю з'ясовано обставини справи, що мають значення, висновки, зроблені судом, не відповідають обставинам справи, не надано належної оцінки доказам, зібраним у справі. Судом не було вирішено питання про проведення додаткової експертизи, а також необгрунтовано виділені частини співвласникам.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1. та ОСОБА_2. перебували у зареєстрованому шлюбі з 4 вересня 1994 року. 29 березня 2005 року шлюб розірвано. Згідно договору купівлі-продажу квартири від 29.12.2000 року відповідач ОСОБА_2. придбав квартиру АДРЕСА_1. Дана квартира реконструйована під магазин промислових товарів, який прийнято в експлуатацію 28.02.2002р. Оскільки квартира придбана під час шлюбу, то вона є спільною сумісною власністю сторін. Частки сторін у праві спільною сумісної власності на спірну квартиру становлять по 1/2 частині кожному.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільного користування.

Згідно ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що приміщення магазину промислових товарів, яке знаходиться в АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1. і ОСОБА_2. і їх частки є рівними. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 588 від 14.04.2006р.(а.с 30-40) суд провів поділ спірного майна між сторонами в натурі в рівних частинах по визначеному експертизою варіанті, при цьому врахувавши інші обставини справи - те, що позивачка займається підприємницькою діяльністю і на її утриманні знаходиться малолітній син (а.с.6).

Апелянтом не доведено, що дане приміщення магазину є неподільною річчю і не надано доказів суду, що поділом буде заподіяно нерозмірний збиток для призначення цього майна.

Підстав для проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи у суду не було, так як висновок судової експертизи є чітко викладеним і повним, експертом дано вичерпні відповіді на порушені перед

ним питання. Використання при проведенні експертизи, крім інших нормативно-правових актів, і державних будівельних норм 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» не вплинуло на правильність висновку експертизи.

Покликання відповідача на ту обставину, що виділена йому частка приміщення межує з однієї сторони з нерухомістю рідної сестри позивачки не заслуговують на увагу, так як не відноситься до вирішення даного спору.

Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення судом постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а викладені у ньому висновки ґрунтуються на обставинах справи і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 9 березня 2007 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.