Справа №2-340 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

24.04.2007р.                                                                                                            м. Снятии

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючий-суддя   - ПотятинникЮ.Р.,

секретар-                   Симотюк І.М.,

представник- ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання не чинити перешкод в користуванні спільним заїздом і подвір"ям та стягнення моральної шкоди ,--

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, який мотивує тим, що він разом із відповідачами є співвласниками жилого будинку АДРЕСА_1. Згідно рішення Снятинського райсуду від 12.05.2004р. визнано незаконними рішення Снятинської міської Ради від 19.08.1997р. та Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 15.04.2002р. про приватизацію відповідачем ОСОБА_2 спільного заїзду та подвір"я ,які перебувають у спільному користуванні з позивачем. Однак, відповідачі, незважаючи на рішення суду, перешкоджають йому користуватись спільним заїздом та подвір'ям. Зокрема, закрили ворота на замок, посадили на спільному подвір"ї кущі та квіти , встановили вольєр , влаштували сміттєзвалище , чим перешкоджають доступу до підсобних приміщень, не дають змоги вільно проходити та заїжджати автомобілем на спільне подвір"я. На його зауваження відповідачі не реагують. Через такі дії відповідачів терпить незручності, нервується, зазнає постійних стресів. Тому , просить зобов'язати відповідачів не чинити йому перешкод в користуванні спільним заїздом та подвір"ям для чого відкрити ворота та зняти замок з воріт, забрати з проїжджої частини подвір'я кущі, квіти , вольєр , сміпєзвалище та стягнути з відповідачів 1600 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю. Пояснив, що відповідач ОСОБА_2 в 1999р. виїхав закордон. В його квартирі АДРЕСА_1 проживає матір ОСОБА_3, яка в 2002-2004рр. посадила і виростила плодові кущі та квіти , встановила вольєр, влаштувала сміпєзвалище на спільному подвір'ї' та заїзді, закрила на замок ворота. У зв'язку з чим, позивач не має змоги заїхати на земельну ділянку ,яка перебуває у спільному користуванні сторін, не має належного доступу до підсобних приміщень. Окремий заїзд влаштувати не можливо. Позивач придбав квартиру 15.07.1994р. На даний час перебуває закордоном , але має намір здати квартиру в оренду.

Відповідачка проти позову заперечила. Пояснила, що проживає по даному адресу з 1982р. і земельна ділянка на якій вона вирощує плодові кущі, квіти, на якій встановлено вольєр та влаштовано

-2-

сміттєзвалище належить відповідачам, незважаючи на вищезгадане рішення суду, а тому вважає ,що її дії є правомірними. Визнала факт закриття на замок воріт заїзду.

Суд , вислухавши сторони , аналізуючи обставини встановлені під час судового розгляду та дослідивши зібрані докази, вважає що позов частково підставний і підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень сторін та рішення Снятинського райсуду від 12.05.2004р. про визнання незаконними рішення міської Ради та Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку відповідачів, яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду від 18.08.2004р., земельна ділянка біля будинку сторін перебуває в їх спільному користуванні. Відповідачка влаштувала на спільній земельній ділянці сміттєзвалище, встановила вольєр, насадила і виростила плодові кущі та квіти, закрила ворота спільного заїзду на замок проти чого заперечує позивач, оскільки не має змоги користуватись спільним заїздом , під'їжджати на подвір"я автомобілем , не має належного доступу та під'їзду до підсобних приміщень, що підтверджується також і відповіддю міського голови м. Снятина на скаргу відповідачки від 17.11.2004р.

Таким чином , порушено права позивача як співласника будинку та користувача спільної земельної ділянки , які повинні бути поновлені шляхом зобов'язання відповідачів не чинити йому перешкод в користуванні спільним за'їздом та подвір"ям для чого відкрити ворота та зняти замок з воріт, забрати з проїжджої частини подвір"я кущі , квіти , вольєр та сміттєзвалище. Суд .вважає неналежним доказом по справі представлений відповідачкою акт обстеження матеріально-побутових умов складений депутатом міської Ради згідно якого встановлено , що прилегла до будинку територія знаходиться в належному стані, оскільки дані акту не стосуються суті спору. В судовому засіданні не доведено завдання діями відповідачів моральної шкоди позивачу .який з 1990 р. перебуває закордоном , а тому в цій частині в позові слід відмовити.

На підставі викладеного та ст. 16 ч.1,ч.2 п. 3,4, ст. 316,317,319 ч.1,2,3,5, ст. 321 ч.1,2, ст. 391,1167 ЦК України, керуючись ст. 213-215 ЦПК України,-

РІШИВ:

Позов задоволити частково. Зобов'язати ОСОБА_2 і ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні спільним за'їздом та подвір"ям будинку по АДРЕСА_1 для чого відкрити ворота та зняти замок з воріт, забрати з проїжджої частини подвір"я кущі , квіти , вольєр та сміттєзвалище. В решті позову відмовити.

Стягнути з відповідачів в користь ОСОБА_1 в рівних частках 8 грн. 50 коп. сплаченого судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення , з подальшим поданням апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження через Снятинський райсуд. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження