14
Ухвала
про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі
"22" квітня 2011 р.№ 2а-3458/11/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до судді Жовтневого районного суду м. Луганська Степіної Олени Сергіївни, суддів апеляційного суду Луганської області Коновалової Вікторії Анатоліївни, Темнікової Валентини Іванівни, Ступіної Яни Юріївни про визнання дій та рішень недійсними та незаконними, зобов’язання постановити ухвали про відкриття провадження у справі за позовною заявою від 04.10.2010, стягнення грошового відшкодування за завдану шкоду,
ВСТАНОВИВ:
21.04.2011 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач) до судді Жовтневого районного суду м. Луганська Степіної О.С., суддів апеляційного суду Луганської області Коновалової В.А., Темнікової В.І., Ступіної Я.Ю. (надалі – відповідачі), в обґрунтування якого позивач зазначає таке.
04.10.2010 позивач звернувся до суду з позовом про визнання угод нікчемними, недійсними згідно закону з моменту їх учинення. У постановленій 21.10.2010 ухвалі Жовтневого районного суду м. Луганська (суддя Степіна О.С.) та постановленій 20.02.2011 ухвалі судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Луганської області (судді Коновалова В.А., Темнікова В.І., Ступіна Я.Ю.) зазначається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, пов’язані з нарахуванням і виплатою пенсії, що не відповідає дійсності.
Позивач просить визнати дії та рішення відповідачів при постановленні ухвал від 21.10.2010 та 20.01.2011 за позовною заявою від 04.10.2010 завідомо недійсними та незаконними; зобов’язати відповідачів постановити ухвали про відкриття провадження у справі за позовною заявою від 04.10.2010; стягнути з кожного з відповідачів по 5100 грн. грошового відшкодування за завдану позивачу шкоду незаконними діями та рішеннями; судові витрати покласти на відповідачів.
Розглянувши зазначений адміністративний позов, підстав для відкриття провадження в адміністративній справі суд не вбачає.
Конституція України, закріпивши право людини і громадянина на судовий захист своїх прав і свобод, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частина 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно зі ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів відповідно до частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюється на публічно-правові справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Законність процесуальних актів, а також дій (бездіяльності) суду при розгляді конкретної справи не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову ОСОБА_1 є рішення та дії суддів, пов’язані зі здійсненням правосуддя при розгляді його справи в Жовтневому районному суді м. Луганська та апеляційному суді Луганської області, законність яких може перевірятися лише судом вищої інстанції, що встановлюється процесуальним законодавством.
Оскільки в даному випадку позивачем оскаржуються дії та рішення суддів, пов’язані з розглядом його справи судами першої та апеляційної інстанцій, то вказані рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції і не можуть становити окремий предмет оскарження.
Зазначене свідчить про неприпустимість втручання у правосуддя шляхом розгляду даного позову.
Згідно зі ст. 109 ч. 1 п. 1 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного провадження по справі за позовом про визнання дій та рішень недійсними та незаконними, зобов’язання постановити ухвали про відкриття провадження у справі за позовною заявою від 04.10.2010 не підлягає відкриттю.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом про визнання дій та рішень недійсними та незаконними, зобов’язання постановити ухвали про відкриття провадження у справі за позовною заявою від 04.10.2010, то підстав для відкриття провадження щодо вимог про відшкодування шкоди також не вбачається.
Керуючись ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до судді Жовтневого районного суду м. Луганська Степіної Олени Сергіївни, суддів апеляційного суду Луганської області Коновалової Вікторії Анатоліївни, Темнікової Валентини Іванівни, Ступіної Яни Юріївни про визнання дій та рішень недійсними та незаконними, зобов’язання постановити ухвали про відкриття провадження у справі за позовною заявою від 04.10.2010, стягнення грошового відшкодування за завдану шкоду, у зв’язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І.О. Свергун