Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2011 року Справа № 2а-3287/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Свергун І.О.,

при секретарі – Чукіній А.Ю.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 09.03.2011 № 31),

представника відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 23.03.2011 № 22/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000232360,

В С Т А Н О В И В:

          18 квітня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» (надалі – ПАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод», позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (надалі – Ленінська МДПІ у м. Луганську, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000232360. В обґрунтування позовних вимог зазначає наступне.

          Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2329736,45 грн. Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став акт від 21.03.2011 № 118/23-616/00480796 про результати невиїзної документальної перевірки ПАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за жовтень 2005 року, листопад 2006 року – березень 2007 року, травень 2007 року, серпень-вересень 2007 року, грудень 2007 року – червень 2008 року, вересень-жовтень 2008 року, грудень 2008 року, травень 2009 року – березень 2010 року.

          Позивач вважає, що перевірку проведено з грубим порушенням норм Податкового кодексу України, а оформлення акту від 21.03.2011 № 118/23-616/00480796 не відповідає вимогам, встановленим Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Мінюсті України 12.01.2011 за № 34/18772.

          Так, у порушення п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України податковий орган не надіслав позивачеві рекомендованим листом із повідомленням про вручення та не вручив уповноваженому представнику під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Про проведену перевірку позивач дізнався 30.03.2011. У порушення п. 86.4, 86.6 ст. 86 Податкового кодексу України, п. 3, 7 розділу IV Порядку № 984 акт невиїзної документальної перевірки не був вручений особисто посадовим особам платника податків до винесення податкового повідомлення-рішення, чим було порушено право позивача подавати заперечення на акт перевірки.

          Періоди, охоплені перевіркою, раніше вже перевірялися податковими органами, про що зазначено в оскаржуваному акті. Таким чином, фактично була проведена повторна документальна перевірка за жовтень 2005 року та листопад 2006 – березень 2010 року. Податковий кодекс України такого виду перевірок взагалі не передбачає, а відповідно до п. 4 Указу Президента України № 817/98 від 23.07.1998 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» повторна перевірка може бути проведена лише за рішенням вищого контролюючого органу, коли щодо посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку, розпочато службове розслідування чи порушено кримінальну справу. Рішення про проведення повторної перевірки може бути ухвалене ДПА України, оформлене наказом та підписане її головою. Відсутність цих документів означає, що повторна перевірка незаконна.

          Правомірність визначення сум бюджетного відшкодування ПДВ підтверджено судовими рішеннями, що набрали законної сили, а саме: постановами Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2009 у справі № 2а-21342/09/1270 та від 09.02.2010 у справі № 2а-28352/09/1270. Винесення податкового повідомлення-рішення, яким зменшується визначена судовими рішеннями сума бюджетного відшкодування ПДВ, є фактично спробою ухилитися від виконання судових рішень.

          В акті перевірки відсутні посилання на первинні документи та відсутня інформація про документи, які використані при перевірці. Висновки перевіряючи про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ базуються виключно на даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань контрагентів на рівні ДПА України. Без документального обґрунтування орган ДПС не має права приймати рішення щодо неправомірного формування суб’єктами господарювання бюджетного відшкодування ПДВ.

          Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками в ланцюгу постачання товару не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від’ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками в ланцюгу постачання своїх податкових зобов’язань зі сплати ними сум податку.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, додав, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.12.2010 у справі № 2а-6493/10/1270 було задоволено позовні вимоги ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» до Ленінської МДПІ у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Суд стягнув з Державного бюджету України на користь ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 890272 грн., у тому числі за податковими деклараціями за вересень 2009 року в розмірі 112442 грн., за жовтень 2009 року в розмірі 125371 грн., за листопад 2009 року в розмірі 110167 грн., за грудень 2009 року в розмірі 103517 грн., за січень 2010 року в розмірі 156153 грн., за лютий 2010 року в розмірі 98193 грн., за березень 2010 року в розмірі 190729 грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.12.2010 у справі № 2а-6493/10/1270 залишено без змін. Крім того, представник позивача посилається, що рішенням ДПА в Луганській області від 27.08.2010 № 15676/25-08 було скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 21.06.2010 № 0000412360/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 62302,49 грн. Рішенням ДПА України в Луганській області від 22.12.2010 № 23776/25-08 було скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 20.08.2010 № 0000752360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1648528,51 грн. Тому представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

          Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, посилаючись, що перевірку було проведено на підставі норм чинного законодавства. В ході перевірки встановлено, що ПАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» було безпідставно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв’язку з не підтвердженням сплати податку по ланцюгу постачання. Право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов’язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету. Таким чином, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним і таким, що не підлягає скасуванню. Крім того, відповідач зазначив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2009 у справі № 2а-21342/09/1270 разом із клопотанням про зупинення виконання судового рішення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що позивач зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.02.1997, дата зміни свідоцтва про державну реєстрацію – 28.12.2010, № запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про заміну свідоцтва про державну реєстрацію 1 382 105 0015 003517 (а.с. 9).

Згідно з п. 1.1 Статуту позивача рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» від 22 грудня 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство «Луганський хіміко-фармацевтичний завод». Скорочене найменування товариства – ПАТ «Луганський хімфармзавод» (п. 1.4 Статуту) (а.с. 6-8).

П.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

П.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Ст. 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.

П. 78.1 цієї статті передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

          Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

          Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова (п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (надалі – Порядок № 984) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

П. 4 Порядку № 984 визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 6 Порядку № 984).

Судом установлено, що 21.03.2011 Ленінською МДПІ у м. Луганську згідно наказу від 17.03.2011 № 451 було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ Луганський хіміко-фармацевтичний завод», за результатами якої складено акт від 21.03.2011 № 118/23-616/00480796 (а.с. 12-36). Перевіркою встановлено, що в порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Луганський хімфармзавод» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2005 року на суму 24541,45 грн., за листопад 2006 року на суму 51780 грн., за грудень 2006 року на суму 40080 грн., за січень 2007 року на суму 61132 грн., за лютий 2007 року на суму 42927 грн., за березень 2007 року на суму 63034 грн., за травень 2007 року на суму 21826 грн., за серпень 2007 року на суму 31971 грн., за вересень 2007 року на суму 25339 грн., за грудень 2007 року на суму 96368 грн., за січень 2008 року на суму 51020 грн., за лютий 2008 року на суму 39401 грн., за березень 2008 року на суму 59502 грн., за квітень 2008 року на суму 119870 грн., за травень 2008 року на суму 37294 грн., за червень 2008 року на суму 45736 грн., за вересень 2008 року на суму 54836 грн., за жовтень 2008 року на суму 6470 грн., за грудень 2008 року на суму 128484 грн., за травень 2009 року на суму 16203 грн.,  за червень 2009 року на суму 135075 грн., за липень 2009 року на суму 29093 грн., за серпень 2009 року на суму 257482 грн., за вересень 2009 року на суму 112442 грн., за жовтень 2009 року на суму 125371 грн., за листопад 2009 року на суму 110167 грн., за грудень 2009 року на суму 103517 грн., за січень 2010 року на суму 156153 грн., за лютий 2010 року на суму 91893 грн., за березень 2010 року на суму 190729 грн.

          Судом установлено та не заперечується відповідачем, вказані періоди за жовтень 2005 року, листопад 2006 року – березень 2010 року раніше вже перевірялися податковими органами. Таким чином, органом державної податкової служби фактично було проведено повторну перевірку. Відповідно до п. 4 Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» повторна перевірка може бути проведена лише за рішенням вищого контролюючого органу, коли щодо посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку, розпочато службове розслідування чи порушено кримінальну справу. Рішення про проведення повторної перевірки може бути ухвалене ДПА України, оформлене наказом та підписане її головою. Такого рішення вищого контролюючого органу не було.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок  на додану вартість» від 03.03.1997 № 168/97-ВР, який діяв до 01.01.2011 (надалі – Закон № 168), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.  

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону № 168, бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від’ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

П.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

          Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до абз. 1 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

          На підставі акту перевірки від 21.03.2011 № 118/23-616/00480796 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 21.03.2011 № 0000232360, яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 79, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки від 21.03.2011 № 118/23-616/00480796 встановлено порушення п. 1.8, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ПАТ «Луганський хімфармзавод» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі: за жовтень 2005 року на суму 24541,45 грн., за листопад 2006 року на суму 51780 грн., за грудень 2006 року на суму 40080 грн., за січень 2007 року на суму 61132 грн., за лютий 2007 року на суму 42927 грн., за березень 2007 року на суму 63034 грн., за травень 2007 року на суму 21826 грн., за серпень 2007 року на суму 31971 грн., за вересень 2007 року на суму 25339 грн., за грудень 2007 року на суму 96368 грн., за січень 2008 року на суму 51020 грн., за лютий 2008 року на суму 39401 грн., за березень 2008 року на суму 59502 грн., за квітень 2008 року на суму 119870 грн., за травень 2008 року на суму 37294 грн., за червень 2008 року на суму 45736 грн., за вересень 2008 року на суму 54836 грн., за жовтень 2008 року на суму 6470 грн., за грудень 2008 року на суму 128484 грн., за травень 2009 року на суму 16203 грн.,  за червень 2009 року на суму 135075 грн., за липень 2009 року на суму 29093 грн., за серпень 2009 року на суму 257482 грн., за вересень 2009 року на суму 112442 грн., за жовтень 2009 року на суму 125371 грн., за листопад 2009 року на суму 110167 грн., за грудень 2009 року на суму 103517 грн., за січень 2010 року на суму 156153 грн., за лютий 2010 року на суму 91893 грн., за березень 2010 року на суму 190729 грн., а всього – 2329736,45 грн. (а.с. 11).

Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно штампу вхідної кореспонденції ПАТ «Луганський хімфармзавод» вказаний акт надійшов на адресу позивача 30.03.2011 вх. № 274 (а.с. 12). Як убачається з матеріалів справи, акт перевірки було складено відповідачем 21.03.2011. Цього ж дня Ленінською МДПІ у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000232360. Таким чином, відповідачем при винесення оскаржуваного повідомлення-рішення порушено положення п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, чим відповідач також позбавив позивача права на оскарження акту перевірки, яке передбачене п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000232360 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки правомірність визначення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджено судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Так, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2009 у справі № 2а-21342/09/1270 позовні вимоги ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» до Ленінської МДПІ у м. Луганську та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення коштів з державного бюджету задоволені повністю, стягнуто заборгованість сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями: за жовтень 2005 року на суму 24541,45 грн., за листопад 2006 року на суму 51780 грн., за грудень 2006 року на суму 40080 грн., за січень 2007 року на суму 61132 грн., за лютий 2007 року на суму 42927 грн., за березень 2007 року на суму 63034 грн., за травень 2007 року на суму 21826 грн., за серпень 2007 року на суму 31971 грн., за вересень 2007 року на суму 25339 грн., за грудень 2007 року на суму 96368 грн., за січень 2008 року на суму 51020 грн., за лютий 2008 року на суму 39401 грн., за березень 2008 року на суму 59502 грн., за квітень 2008 року на суму 119870 грн., за травень 2008 року на суму 37294 грн., за червень 2008 року на суму 45736 грн., за вересень 2008 року на суму 54836 грн., за жовтень 2008 року на суму 6470 грн., за грудень 2008 року на суму 128484 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 позовні вимоги ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в сумі 826 717,00 грн. задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за податковими деклараціями: за січень 2009 року у розмірі 94964,00 грн., за лютий 2009 року у розмірі 40500,00 грн., за березень 2009 року у розмірі 40050,00 грн., за квітень 2009 року у розмірі 82091,00 грн., за травень 2009 року у розмірі 97770,00 грн., за червень 2009 року у розмірі 135075,00 грн., за липень 2009 року у розмірі 78785,00 грн., за серпень 2009 року у розмірі 257482,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.12.2010 у справі № 2а-6493/10/1270 задоволено позовні вимоги ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» до Ленінської МДПІ у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 890272 грн., у тому числі за податковими деклараціями за вересень 2009 року в розмірі 112442 грн., за жовтень 2009 року в розмірі 125371 грн., за листопад 2009 року в розмірі 110167 грн., за грудень 2009 року в розмірі 103517 грн., за січень 2010 року в розмірі 156153 грн., за лютий 2010 року в розмірі 98193 грн., за березень 2010 року в розмірі 190729 грн.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що Ленінською МДПІ у м. Луганську до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2009 у справі № 2а-21342/09/1270 разом із клопотанням про зупинення виконання судового рішення. Як зазначено вище, судове рішення у вказаній справі набрало законної сили та підлягає виконанню.

Крім того, судом установлено, що рішенням ДПА в Луганській області від 27.08.2010 № 15676/25-08 було скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 21.06.2010 № 0000412360/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 62302,49 грн. за квітень 2008 року. Рішенням ДПА України в Луганській області від 22.12.2010 № 23776/25-08 було скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 20.08.2010 № 0000752360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1648528,51 грн., у тому числі: за березень 2008 року на суму 12606 грн., за квітень 2008 року на суму 57567,51 грн., за грудень 2008 року на суму 128484 грн., за червень 2009 року на суму 135075 грн., за вересень 2009 року на суму 112442 грн., за жовтень 2009 року на суму 125371 грн., за листопад 2009 року на суму 110167 грн., за грудень 2009 року на суму 103517 грн., за січень 2010 року на суму 156153 грн., за лютий 2010 року на суму 91893 грн., за березень 2010 року на суму 190729 грн., за квітень 2010 року на суму 128958 грн., за травень 2010 року на суму 148689 грн., за червень 2010 року на суму 146877 грн.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив норму п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, визначивши грошове зобов’язання за період, що перевищує 1095 днів, тобто за 2005-2007 роки.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 21.03.2011 № 0000232360 є протиправним і підлягає скасуванню.

Обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18.05.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 20.05.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Луганський хіміко-фармацевтичний завод»до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000232360 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2011 року № 0000232360, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську відносно Публічного акціонерного товариства «Луганський хіміко-фармацевтичний завод»про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 2329736 грн. 45 коп. (два мільйони триста двадцять дев’ять тисяч сімсот тридцять шість грн. 45 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганський хіміко-фармацевтичний завод»судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 20 травня 2011 року.

           СуддяІ.О. Свергун