Справа № 2- 53 2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2007 року Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді   Калараш А.А.

при секретарі             Крамарчук Л.Б.

за участю представника      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове справу за пазовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Веселинівської селищної ради Веселинівського району ,ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,ОСОБА_6 , треті особи: Веселинівська філія Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації, Веселинівська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на будинок у порядку успадкування, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.07 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3. звернулися до суду з позовом до Веселинівської селищної ради Веселинівського району ,ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,ОСОБА_6 , треті особи: Веселинівська філія Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації, Веселинівська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на будинок у порядку успадкування, -

В позовній заяві позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Веселинове помер ОСОБА_7. Після смерті ОСОБА_7 залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, який належав йому на праві особистої власності. На випадок смерті ОСОБА_7 склав заповіт, в якому все своє майно заповідав дочці ОСОБА_2 та онуку ОСОБА_3 Провівши поховання ОСОБА_7, позивачі 23 вересня 1995 року звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом та видачу свідоцтва про право на спадщину. При оформленні права на спадщину було виявлено, що в документах на спадковий будинок є розбіжності, тобто частина будівель і споруд на території домоволодіння є самочинно збудованими. В наступний час позивачами отримано з архітектури дозвіл на узаконення самовільно збудованих споруд, але враховуючи що власник будинку помер у 1995 році, вони звернулися до суду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позов підтримала повністю в тому ж обсязі і з тих же підстав. Суду пояснила , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, який за життя склав заповіт, за яким все своє майно заповідав їй та онуку ОСОБА_3 Останній рік вона разом з ОСОБА_3доглядала батька та після поховання померлого разом з Висоцьким прийняла спадщину та у 6-міс. строк звернулися до нотаріальної контори, але за свідоцтвом про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулися лише у 2006 році, при цьому їй було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини оскільки при огляді документів нотаріусом було виявлено, що за життя померлий збудував самовільно гараж, котельню,2-а тамбура, вбиральню. В наступний час сусіді не заперечують, щодо самовільних споруд, їх права не порушуються, є дозвіл архітектора та відповідних служб про згоду на узаконення самовільно побудованих споруд. Просить визнати за нею право власності у порядку успадкування на житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 , який залишився після смерті батька.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив пояснення ОСОБА_2 Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6представник Веселинівської селищної ради ОСОБА_1 позов визнали, не заперечують ,щодо задоволення судом позову.

Представник Веселинівської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився . Суд , зі згодою сторін , вважає можливим розгляд справи за відсутністю представника третьої сторони.

Заслухавши позивачів, представника відповідача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

2

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Веселинове помер ОСОБА_7, смерть якого було зареєстровано в Книзі реєстрації смертей 25 квітня 1995 р. за № 46 відділом реєстрації актів цивільного стану Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1

Після смерті ОСОБА_7 залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, який належав йому на праві особистої власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності № 425 від 28 червня 1978 р. На випадок смерті ОСОБА_7 склав заповіт, в якому все своє майно заповідав дочці ОСОБА_2 та онуку ОСОБА_3 23 вересня 1995 року позивачі звернулися до Веселинівської державної нотаріальної контори, з заявою про прийняття спадщини за заповітом., про що заведено спадкову справу № 112\95. При зверненні у 2006 році позивачами до Веселинівської державної нотаріальної контори про отримання свідоцтва про право на спадщину було виявлено, що за життя померлий ОСОБА_7 самовільно до будинку прибудував котельню 6.15x1.7, тамбури 2.22x3.85 та 1.9x2.73, гараж 6.5x4.5, вбиральню. Померлому, рішенням Веселинівської селищної ради, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель була виділена земельна ділянка , загальною площею 0.8 га., на якій розташований житловий будинок та самочинно збудована споруда. Позивачами отримано висновки відділу архітектури, щодо відповідності самочинно побудованого майна будівельним нормам, з санепідемстанцією, щодо їх відповідності санепідеміологічним правилам та з відділу УМНС щодо їх відповідності противопожежним нормам. Самочинне будівництво збудовано на власній землі померлим , не порушує права інших осіб. Сусідами ОСОБА_4., ОСОБА_5.,ОСОБА_6., надані заяви про те, що їх права не порушені, претензій до позивачів не мають.

Оскільки померлий прожив в будинку все своє життя , прибудував котельню 6.15x1.7, тамбури 2.22x3.85 та 1.9x2.73, гараж 6.5x4.5, вбиральню, які прибудовані до власного будинку на відведеній йому земельній ділянці, які не порушують права інших осіб, відповідають встановленим нормам , на теперішній час є дозвіл на узаконення будівель, з врахуванням об'єктивних обставин, наданих та досліджених в судовому засіданні доказів ,суд вважає можливим визнати те ,що померлий на час смерті фактично був власником цілого будинку з самовільно прибудованими будівлями.

Відповідно до ст. 534 ЦК України (в ред. 1963 p.), кожний громадянин має право залишити за заповітом все своє майно як одному так і декільком особам.

Відповідно до ст..549 ЦК України (в ред 1963 p.), діями ,які свідчать про прийняття спадщини є такі , якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння успадкованим майном., або подав до нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.З ст. 376 ЦК України передбачено, що "Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво". Оскільки позивачі в зазначений законом 6-ти місячний строк після смерті ОСОБА_7 звернулися до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, та після смерті померлого фактично вступили в управління та володіння , суд вважає , що в судовому засіданні знайшло підтвердження прийняття спадщини позивачами ОСОБА_2, ОСОБА_3після смерті ОСОБА_7

Керуючись ст.ст. 10,11,30,60,212-215,218, ЦПК України, , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності у порядку спадкування на житловий будинок з допоміжними будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 ,успадкований ними після смерті ОСОБА_7 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області, через Веселинівський районний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення, та подачі апеляційної скарги, з одночасним

3

направленням копії апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області, протягом 20

днів після подання заяви про апеляційне оскарження.   Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області  А.А.Калараш