Справа номер 2-252/2007р.

 

РІШЕННЯ

Іменем   УКРАЇНИ.

 

04 червня 2007 року Славутицький міський суд, Київської області,

у складі: головуючого Малишенко Т.О.

при секретарі Дем'яненко Т.В.

за участі сторін: позивача ОСОБА_1,    відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи: Сусло Т.І.

 

Розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Орган Опіки та Піклування виконкому Славутицької міської Ради Київської області - про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, та визначення часток співвласників,

 

встановив:

 

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про поділ майна, що є у

спільній сумісній власності, визначення часток співвласників. Посилається на те,

що на його бувшу дружину і їх двох спільних дітей шляхом міни було придбано у

власність квартиру. Діти разом із померлою стали співвласниками житлового

приміщення у рівних долях. Оскільки його бувша дружина і матір їх спільних дітей

померла, то виникло питання щодо прийняття та оформлення спадщини. Так як в

договорі міни не було вказано розмір частки (долі) померлої, то просить

провести поділ майна і за померлою визнати право власності на 1/3 частку у

житловому приміщенні, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.

На попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в

повному об'ємі.

Відповідач на попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав

повністю, суду повідомив, що померла є його матір'ю, вони разом із нею мають

житло, у якому не визначені долі (частки), кожному тому просив визнати за

ОСОБА_4, право власності на 1/3 частку, у житловому приміщенні, яке

розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Представник третьої особи Органу Опіки та Піклування СУСЛО Т.І., позовні

вимоги підтримала в повному об'ємі, оскільки вони заявлені в інтересах

неповнолітньої дитини.

 

2

Оскільки відповідач позовні вимоги визнав в повному об'ємі, то сторони

просили розглянути справу по суті, тому при таких обставинах справи, суд

вирішив продовжити слухати справу по суті і виходячи з наведеного, суд вважає,

що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового

засідання.

Відповідно до 4.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється

судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4

ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для

цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Договору міни від 03

червня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського

нотаріального округу Київської області за реєстровим номером № 5655 та

зареєстрованому 08 грудня 2006 року в Електронному реєстрі прав власності на

нерухоме майно, колишня дружина позивача - ОСОБА_5 та їх діти - син ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали у спільну сумісну власність житлове

приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Належність даного житлового приміщення цим трьом особам на праві

спільної сумісної власності підтверджується Витягом про реєстрацію права

власності на нерухоме майно, виданим 08 грудня 2006 року КП "АРБ Славутицьке

міське бюро технічної інвентаризації"

Відповідно до вищевказаних правовстановлюючих документів, колишня

дружина позивача ОСОБА_5, та їх діти - ОСОБА_2, і

ОСОБА_3, стали співвласниками житлового приміщення у рівних долях,

оскільки між ними не було ніякої домовленості щодо частки кожного у спільній

сумісній власності під час отримання житлового приміщення у власність.

Згідно свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла колишня

дружина позивача - ОСОБА_5 - мати їх дітей.

З оглянутої спадкової справи вбачається, що при зверненні до державного

нотаріуса з питанням про відкриття спадкової справи позивачу повідомлено, що

він не зможе в інтересах неповнолітнього сина оформити право на спадщину у

житловому приміщенні, яка залишилася після смерті його бувшої дружини, так як

в Договорі міни житла не було вказано розмір частки /долі/ померлої.

Із оглянутих у судовому засіданні документів вбачається, що на даний час

співвласниками спірної квартири, є померла - колишня дружина позивача

ОСОБА_5, та їх діти ОСОБА_2, та ОСОБА_3 Але

оформити належним чином спадщину у встановленому законом порядку позивач

не може, так як під час міни житла не були визначені частки кожного з

співвласників.

У відповідності до ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній

сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної

 

3

власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або

законом. Ніякої домовленості, ні усної, ні письмової, щодо часток кожного з них у

житловому приміщені, під час отримання його у власність, в них не було. Інше

законом також не встановлено. Відповідно з цього виникає право кожного з них,

колишньої дружини позивача ОСОБА_5, та їх дітей ОСОБА_2,

та ОСОБА_3, на 1/3 частину житлового приміщення.

Серед спадкоємців першої черги за законом на спадщину, що залишилася

після смерті ОСОБА_5, на сьогоднішній день є троє осіб - її діти

ОСОБА_2, ОСОБА_1, та її

чоловік - ОСОБА_6.

Згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за

законом є рівними, виходячи з чого кожен з них має право на 1/9 частину

вищевказаного житлового приміщення, що є об'єктом спадкування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.  130,174,209,215,218 ЦПК

України, ст.ст. 364, 368-370, 372, 1258, 1261, 1267-1270 ЦК України,

 

вирішив:

 

Позов задовольнити повністю.

Провести поділ майна у вигляді житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1,

що є у спільній сумісній власності у відповідності до Договору міни від 03 червня

2003 року за реєстровим № 5655, який було зареєстровано 08 грудня 2006 року в

Електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, та визнати:

за ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, її долю у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, що залишилася як спадок, у

розмірі 1/3 частки вищевказаного житлового приміщення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до

апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом

подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з

подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.